Постанова Харківський апеляційний суд № 638/14491/19
від 18.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Провадження: 33/818/271/20 Головуючий І інстанції Чайка І.В. Справа № 638/14491/19 Доповідач Кружиліна О.А. Категорія: ч.2 ст.172-6 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ- Кружиліної О.А. за участю секретаря - Шалімової Ю.О. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника- ОСОБА_2 прокурора- Гладуна Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25 листопада 2019 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 172-6 КУпАП,- в с т а н о в и в : 16 вересня 2019 року старший оперуповноважений сектору протидії корупції УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України склав протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 642 відносно ОСОБА_1 . Згідно з вказаним протоколом ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «в», пункту 1 частини 1, статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державним службовцем, перебуваючи на посаді державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, є суб`єктом на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування, примітки до статті 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушення, в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме про отримання доходу від продажу нерухомого майна квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 326 479 гривень, за договором купівлі-продажу № 935 від 27.07.2018, зазначивши вартість у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, суттєву зміну подано 22.08.2018. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП. Постановою судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 172-6 КУпАП закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП; виключити з мотивувальної та резолютивної частини постанови відомості про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП; в іншій частині постанову залишити без змін. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що не згоден з постановою судді в частині встановлення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП, і вважає, що в цій частині постанова судді першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. На його думку, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Бикову О.Ю., які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, думку прокурора Гладуна Д.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Закриваючи провадження у справі та визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП, оскільки ним несвоєчасно подано декларацію щодо суттєвих змін у майновому стані після укладення ним 27.07.2018 договору купівлі-продажу належного йому майна та отримання доходу у розмірі 326 479 гривень, однак у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення вважала за необхідне провадження у справі закрити. З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, однак вважає, що з резолютивної частини підлягає виключенню визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП з наступних підстав. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Відповідно до положень частини 3 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Отже, зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії, що унеможливлює здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Приписи статті 247 КУпАП є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження не вирішуючи при цьому жодних інших питань. Судовим розглядом встановлено, що 22.08.2018 ОСОБА_1 повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані суб`єкта декларування, а саме про отримання доходу від продажу нерухомого майна квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 326 479 гривень за договором купівлі-продажу № 935 від 27.07.2018, чим порушив частину 2 статі 52 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до вимог якої кінцевою датою подання такого повідомлення було 05.08.2018. Тобто, днем вчинення адміністративного правопорушення є 06 серпня 2018 року. 07 червня 2019 року начальнику УЗЕ в Харківський області ДЗЕ НП України надійшов рапорт старшого оперуповноваженого УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НП України, з якого вбачається, що в ході моніторингу Е-декларацій суб`єктів декларування на офіційному сайті НАЗК було виявлено ознаки можливого правопорушення в частині фінансового контролю з боку ОСОБА_1 державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м.Харкова ГТУЮ в Харківській області (а.с. 15). Отже, датою виявлення правопорушення є 07 червня 2019 року. Судове засідання в суді першої інстанції відбулось 25 листопада 2019 року, а отже на час винесення постанови суддею, визначений частиною 3 статті 38 КУпАП тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, сплив. За таких обставин, апеляційний суд вважає висновок судді про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 172-6 КУпАП на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП таким, що відповідає положенням КУпАП Разом з цим, при винесенні суддею постанови не враховані вимоги статті 284 КУпАП, відповідно до яких за наслідками розгляду по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Отже, нормами КУпАП не передбачено винесення постанови про визнання особи винною у скоєнні адміністративного правопорушення з одночасним закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП. З врахуванням викладеного, апеляційний суд виключає з резолютивної частини постанови судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25 листопада 2019 року визнання винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП, в іншій частині постанова підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 38, 221, 245, 247, 278, 280, 283, 294, 295 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Виключити з резолютивної частини постанови судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 25 листопада 2019 року визнання винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП. В іншій частині постанову залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна