Ухвала КЦС ВС № 725/5464/18

Ухвала 13 лютого 2020 року м. Київ справа № 725/5464/18 провадження № 61-2507ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів. Позов мотивовано тим, що 14 липня 2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання банківських послуг, за умовами якого АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кошти у вигляді кредитного ліміту на картковий рахунок у сумі 12 000,00 грн. Договір про надання банківських послуг складається із заяви позичальника разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua. ОСОБА_1 не виконала зобов`язань зі сплати кредиту в сумі 765,29 грн, відсотків за користування кредитом у сумі 15 637,66 грн, пені у сумі 18 715,48 грн, штрафів: фіксованої частини у сумі 500 грн, процентної складової в сумі 1 755,92 грн. Із урахуванням наведених обставин, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти у сумі 37 374,35 грн. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» за договором кредиту від 14 липня 2011 року заборгованість зі сплати кредиту в сумі 765,29 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Частково задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що витяг з тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах цієї справи, не визнаються відповідачем та не містять її підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 14 липня 2011 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. 31 січня 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення у частині відмови у задоволені позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, в іншій частині рішення залишити без змін. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк»на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року необхідно відмовити з таких підстав. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у розмірі 37 374,35 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (202 700,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною. Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи те, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Керуючись статями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 09 вересня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак