LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС676/2792/16-ц

від 22.01.2020 · Цивільна
Резолютивна:У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного това…

Ухвала 22 січня 2020 року м. Київ справа № 676/2792/16-ц провадження № 61-1510ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У червні 2016 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що за умовами укладеного кредитного договору від 29 листопада 2010 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 17 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 30 квітня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 40 444,29 грн, з яких: тіло кредиту - 17 999,73 грн; відсотки за користування кредитом - 18 910,78 грн; 1 1131,67 грн - пеня і комісія за порушення умов договору, а також штрафи відповідно до пунктів 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована складова) - 500 грн; штраф (процентна складова) - 1 902,11 грн. Ураховуючи наведене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 02 червня 2017 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 37 010,51 грн заборгованості за кредитним договором, що складається із 17 999,73 грн неповернутого кредиту, 18 910,78 грн процентів, 100,00 грн пені. У задоволені решти вимог позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 02 червня 2017 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками та пенею, суд апеляційної інстанції виходив із того, що при укладенні договору від 29 листопада 2010 року із ОСОБА_1 позивачем не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк. Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не доведено вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а тому відсутні підстави для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності. У січні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2019 року необхідно відмовити з таких підстав. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є стягнення 40 444,29 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (201 200,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною. Крім того, при визначенні справи малознаною Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Верховний Суд відхиляє посилання заявника на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник не навів обґрунтованих доводів у чому полягає фундаментальне значення розгляду справи для формування єдиної правозастосовної практики, не навів прикладів неоднакового застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах. При цьому враховано, що Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком. Доводи касаційної скарги про те, що зазначена справа має виняткове значення для заявника, оскільки невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором щодо своєчасності повернення наданих кредитних коштів, а також процентів за користування ними, тягне за собою загрозу для можливості повернення банком залучених коштів вкладників, ставить під загрозу репутацію банку, порушує його права та інтереси, перешкоджає стабільній роботі банку, є необґрунтованими, оскільки вони по своїй суті є викладом суб`єктивних суджень заявника, нічим не підтверджені, а тому не можуть бути підставою для висновків про наявність обставин, за яких рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі. Керуючись статями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»