Постанова Київський апеляційний суд № 753/16410/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/21/2020 Суддя 1 інстанції - Коляденко П.Л. Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Суддя суду апел. інст.- Кепкал Л.І. П О С Т А Н О В А 14 лютого 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням. Не погоджуючись із постановою Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року, ОСОБА_1 28.11.2019 року направила поштовим відправленням до суду першої інстанції апеляційну скаргу на вказану постанову в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена не була, в судовому засіданні 13.09.2019 року участі не приймала, а копію оскаржуваної постанови отримала лише 20.11.2019 року. Заслухавши доповідь судді по клопотанню, пояснення ОСОБА_1 та її представника - адвоката Кочкарьова С.В., які підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити, перевіривши матеріали справи, а також доводи клопотання про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, доходжу висновку, що ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на наступне. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Як вбачається з матеріалів справи, постанова Дарницького районного суду м. Києва щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП винесена 13.09.2019 року. Апеляційну скаргу, згідно штампу на конверті, ОСОБА_1 направила поштовим відправленням лише 28.11.2019 року, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження. Ставлячи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року, ОСОБА_1 зазначає, що про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена не була, в судовому засіданні 13.09.2019 року участі не приймала, а копію оскаржуваної постанови отримала лише 20.11.2019 року Проте, такі посилання ОСОБА_1 є безпідставними, та не можуть свідчити про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження. З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2019 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Судове засідання було призначено на 04.09.2019 року на 10 год. 50 хв., про що було повідомлено, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 . На наступне судове засідання, яке було призначеного на 13.09.2019 року, судом першої інстанції на адресу ОСОБА_1 було направлено повістку, яку нею було отримано, згідно зворотного повідомлення 16.09.2019 року. Наведене свідчить про те, що ОСОБА_1 хоч і пізніше, проте була обізнана про те, що в провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , в якій вона є потерпілою. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Згідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). Разом з тим, ОСОБА_1 , знаючи про те, що в Дарницькому районному суді розглядається справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , з 16.09.2019 року станом розгляду справи не цікавилась, з заявою про видачу копії постанови не зверталася, а копію оскаржуваного рішення отримала лише 20.11.2019 року. Відтак, з урахуванням практики ЄСПЛ, сам факт отримання копії постанови лише 20.11.2019 року не свідчить про поважність причини ОСОБА_1 пропуску строку на апеляційне оскарження. Більш того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року в справі № 753/16410/19 оприлюднена 24 вересня 2019 року. Тобто, за умови достатньої зацікавленості та здійснення відповідного моніторингу судових рішень, ОСОБА_1 мала можливість ознайомитись з повним текстом зазначеного судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, проте апеляційну скаргу нею подано лише 28.11.2019 року, тобто майже через два місяці. Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження клопотання не містить, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апелянт не підтвердив поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, і підстав для його поновлення, відповідно не находить, в зв`язку з чим в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 вересня 2019 року, якою ОСОБА_2 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням - відмовити. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї додатками повернути особі, яка її подала. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Л.І. Кепкал