Постанова 4818 № 632/2159/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _______________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 18 лютого 2020 року м. Харків справа № 632/2159/19 провадження № 22-ц/818/1806/20 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Бровченка І.О., Кругової С.С., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: заявник ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 03 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Росоха А.В. в місті Первомайський Харківської області, - в с т а н о в и в : У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, заінтересована особа ОСОБА_3 Інкорпорейтед. Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 03 січня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі за її заявою. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Первомайського міськрайонного суду Харківської області. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що відповідно до ст. 277 ЦК України якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. З урахуванням того, що установити, що Інтернет сторінка у соціальній мережі Фейсбук належить якійсь конкретній особі не являється можливим, - тому захист її прав підлягає в порядку окремого провадження шляхом встановлення факту недостовірності інформації та її спростування. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у відкритті провадження за заявою в порядку окремого провадження ОСОБА_1 про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, суд першої інстанції виходив з того, що така заява не розглядається в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Частиною 1 ст.315 ЦПК України передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно ч.2 вказаної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення. В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право. Разом з тим частиною 1 статті 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. За змістом ч.4 ст.277 ЦК України якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту недостовірності інформації та її спростування, заінтересована особа ОСОБА_3 Інкорпорейтед. В обгрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сторінці у соціальній мережі Фейсбук була розміщена фотографія її та її чоловіка ОСОБА_4 із зазначенням їх імен та прізвищ, а також розміщена недостовірна інформація щодо них. При цьому встановити, що інтернет сторінка у соціальній мережі Фейсбук належить якійсь конкретній особі не є можливим, оскільки сайт зареєстрований за компанією ОСОБА_3 Інкорпорейтед в Сполучених Штатах Америки, і будь-яка особа може створити сторінку у соціальній мережі Фейсбук та назвати її будь-яким ім`ям. Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1 якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. У п.13 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 надано роз`яснення, що відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 в порядку окремого провадження. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження особа, яка поширила інформацію, щодо якої виник спір, стане відома, то суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали. Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 03 січня 2020 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: О.В. Маміна Судді: І.О. Бровченко С.С. Кругова Повне судове рішення виготовлено 18.02.2020 року.