Постанова Одеський апеляційний суд № 523/14764/19

Номер провадження: 33/813/155/20 Номер справи місцевого суду: 523/14764/19 Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.02.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю секретаря Ющак А.Ю., представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Корх Є.В., представника Державної екологічної інспекції в Одеській області - Тутейка А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_1 , голову правління АТ «Одесагаз», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, а також стягнуто судовий збір у сумі 384,20 грн. Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21.08.2019 року суб`єктом господарської діяльності АТ «Одесагаз» в порушення п.п.1, 13, 22, п.2 ст. 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» було здійснено реконструкції та введення в експлуатацію нових газопроводів та об`єктів газорозподільної системи, що призводить до збільшення об`ємів викидів в атмосферне повітря без висновку з оцінки впливу на довкілля. Не погоджуючись із вказаною постановою, 27.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що судом справа розглянута неповно та однобічно, в ході розгляду справи були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які, на думку апелянта, тягнуть за собою безумовне скасування оскарженої постанови. Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За змістом статті 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП встановлено що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому для притягнення особи до адміністративної відповідальності обсяг доказів, долучених до матеріалів справи, в їх сукупності повинен бути необхідним та достатнім для беззаперечного висновку про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення. Однак, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції під час розгляду справи відступив від принципу повноти, всебічності та об`єктивності розгляду справи, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про доведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Так, в оскаржуваній постанові суд взагалі не послався на зміст доказів, якими підтверджується доведеність винуватості ОСОБА_1 не навів їх аналіз та не надав їм оцінку. Судом лише зазначено, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та актом перевірки. Однак, судом не було звернуто уваги на те, що ні вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення № 000738 від 21.08.2019 року, ні акт перевірки № 44/14 від 21.08.2019 року не відповідають вимогам чинного законодавства. Так, відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Однак, вказаний протокол про адміністративне правопорушення № 000738 від 21.08.2019 року складений у відсутність особи, у відношенні якого він складений - ОСОБА_1 , що не заперечувалось учасниками адміністративного провадження в суді апеляційної інстанції. Свій підпис в протоколі ОСОБА_1 поставив лише 05.09.2019 року, з ним не погодився. Крім того, в протоколі не зазначено дати його розгляду в приміщенні Суворовського районного суду м.Одеси. Що стосується акту перевірки № 44/14 від 21.08.2019 року, то апеляційний суд зазначає, що даний акт складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсі також у відсутність ОСОБА_1 , підпис від його імені поставила інша особа, що також не заперечувалось учасниками справи в суді апеляційної інстанції. Також слід зазначити, що в порушення вимог ст. 268 КУпАП, згідно яких справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 , який не був належним чином сповіщений про місце і час розгляду справи. При цьому, судом першої інстанції не було враховано, що у відповідності до вказаної норми права під час відсутності правопорушника, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказані обставини а також наявність поштової кореспонденції, яка повернулась до суду з відміткою про те, що адресат відсутній (а.с.27,28), свідчать про те, що суд першої інстанції не мав права розглядати справи у відсутність ОСОБА_1 . При цьому слід врахувати, що поштова кореспонденція була направлена не на адресу проживання ОСОБА_1 , а на адресу: АДРЕСА_1 , в той час як він проживає по АДРЕСА_1 , однак в квартирі АДРЕСА_2 , про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення № 000738 від 21 серпня 2019 року. Викладені обставини є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Також згідно з вищевказаним актом перевірки №44/14 Державною екологічною інспекцією встановлено порушення ст.ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», а саме - відсутність дозволу та викиди забруднюючих речовин. Тобто, стверджуючи про наявність порушення положень ст.ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», необхідно встановити обов`язкову наявність ознаки правопорушення - здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Фіксування відповідних викидів здійснюється у встановленому Законом порядку, в тому числі шляхом проведення відповідних вимірювань із застосуванням спеціальних технічних засобів. Зокрема, частиною першою статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Зі змісту диспозиції зазначеної норми вбачається, що нею встановлено відповідальність за здійснення господарської діяльності без одержання дозвільних документів, при цьому характер та суть діяльності не конкретизується. Разом з цим, ч.1 ст. 78 КУпАП встановлена відповідальність за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об`єктів. Вищевикладені обставини свідчать про істотну неповноту та однобічність розгляду справи, що також є безумовною підставою для скасування постанови. Разом з тим, відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. За змістом ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. У зв`язку з цим, строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплив 21 листопада 2019 року, тобто ще до надходження даної адміністративної справи до суду апеляційної інстанції. Згідно зі ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, серед іншого, скасувати постанову та закрити провадження у справі. Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, оскаржувану постанову суду скасувати, а провадження у справі - закрити на підставі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Керуючись ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247, ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда