Постанова Одеський апеляційний суд № 491/88/19

Номер провадження: 33/813/68/20 Номер справи місцевого суду: 491/88/19 Головуючий у першій інстанції Желясков О. О. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.01.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., при секретарі Павлючук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №368550 від 16.01.2019р., ОСОБА_1 15 січня 2019 року о 23.00 год. на автодорозі М-13 «Кіровоград-Платонове» керував автомобілем марки «ВАЗ 21063» д/н НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного в Ананьївській ЦРЛ. Таким діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 4). Постановою Ананьївського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, також стягнуто судовий збір у розмірі 384,20 гривень (а. с. 19-21). Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 06 червня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Ананьївського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального і матеріального права, тому просить її скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 32-39). Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року, мотивуючи тим, що участі у розгляді справи в суді першої інстанції не приймав. Про наявність постанови дізнався 29 травня 2019 року (а. с. 36). Частиною 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно вимог ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відмітка у справі. З матеріалів справи вбачається, що постанова Ананьївського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року, була винесена за відсутності ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови представник ОСОБА_1 отримав 29 травня 2019 року (а. с. 30). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. Згідно ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Враховуючи те, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладенні у клопотанні доводи, вважаю за можливе визнати причини пропуску строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року. Будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 21 січня 2020 року не з`явився. 21 січня 2020 року адвокат ОСОБА_1 - Бойко О.О. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Однак, апеляційний суд звертає увагу, що справа знаходиться в провадженні Одеського апеляційного суду з 18 червня 2019 року та неодноразово відкладалась з різних підстав. Крім того, 16 липня 2019 року в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його адвокат Бойко О.О. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Отже, апелянт особисто брав участь в судовому засіданні апеляційного суду, надав свої пояснення, та в повній мірі скористався правами передбаченими ст. 268 КУпАП. Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб. У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає можливим здійснити апеляційний розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Визнаючи виним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи на нього відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення. Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів. Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно пункту 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання пункту 2.9 а ПДР України має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо. В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 15 січня 2019 року о 23.00 год. на автодорозі М-13 «Кіровоград-Платонове» керував автомобілем марки «ВАЗ 21063» д/н НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведеного в Ананьївській ЦРЛ. Таким діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: 1)протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №368550 від 16.01.2019р., який складений уповноваженою особою, а його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 4); 2)висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, 1,1 проміле (а. с. 5); 3)рапортом поліцейського СРПП №2 Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції Гамзяк С.Я. (а. с. 7). Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів , показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Отже, ОСОБА_1 скористався своїм правом вибору та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що поліцейські безпідставно та з незрозумілих причин застосували до ОСОБА_1 фізичну силу та спеціальні засоби, а саме бризнули в обличчя сльозогінну рідину, витягли з автомобіля та наділи наручники, після чого його доставили до Ананьївського відділення поліції, а потім до Ананьївськогої центральної лікарні з метою проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки викладене спростовується матеріалами справи. Згідно рапорту поліцейського СРПП №2 Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції Гамзяк С.Я., ним та ще двома працівниками поліції під час несення служби 15 січня 2019 року о 23.00 год. було помічено автомобіль ВАЗ21063, д/н НОМЕР_1 , в якого не горів задній правий габаритний ліхтар в темну пору доби та був відсутній задній бампер. При зупинці зазначеного автомобіля було встановлено, що водієм автомобілем є ОСОБА_1 та поруч сидів громадянин ОСОБА_2. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 , останній знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя. Під час встановлення обставин ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , зненацька почали вести себе зухвало по відношенню до працівників поліції, ображали грубою нецензурною лайкою, погрожували звільненням з поліції та намагалися вчинити бійку з працівниками поліції, хапали за формений одяг. У зв`язку з чим до них було застосовано речовину сльозогіної та дратівливої дії, для забезпечення особистої безпеки працівників поліції (а. с. 7). Посилання ОСОБА_1 щодо того, що жодного документа ні поліцейськими, ні лікарями йому на підпис не надавалось, та в протоколі про адміністративне правопорушення та у висновку щодо результатів медичного огляду не його підпис, суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені жодними доказами, є необґрунтованими, та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015р. «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому. З метою об`єктивного з`ясування всіх обставин по справі, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_1 про викликав в судове засідання працівника поліції, який склав протокол - поліцейського СРПП №2 Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції Гамзяк С.Я., однак на неодноразові виклики до суду працівник поліції не з`являвся, а нормами КУпАП не передбачається його примусовий привід в судове засідання. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та законним, оскільки водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, цього висновку не спростовують. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін . Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 06 березня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду М.М.Драгомерецький