Постанова 4804 № 243/14566/19

Єдиний унікальний номер 243/14566/19 Номер провадження 22-ц/804/865/20 Донецький апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 лютого 2020 року м. Бахмут Справа № 243/14566/19 Провадження № 22-ц/804/865/20 Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Біляєвої О. М. (суддя-доповідач), Папоян В. В., Хейло Я. В., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник позивачів - ОСОБА_4 , відповідач - ОСОБА_5 , розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в складі судді Мірошниченко Л. Є. від 27 грудня 2019 року, постановлену у м. Слов`янську Донецької області, В С Т А Н О В И В: 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою, яку від їх імені підписала адвокат Баринова Л. Г., до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 - син та батько позивачів. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входять рухоме і нерухоме майно, у тому числі житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; а також частка у статутному капіталі ТОВ «Констагрант». На час смерті ОСОБА_6 все майно було оформлено на його дружину - ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на те, що позивачі відносяться до першої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_6 , в установленому порядку прийняли спадщини шляхом подання заяви нотаріусу, спірне майно перебуває у володінні ОСОБА_5 , яка не бажає поділити спадщину, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просили визнати за кожним з них по 1/8 частці у спадщині, до складу якої входить вказане майно. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2019 року позовну заяву вважати неподаною і повернути заявникам на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України. Ухвала мотивована тим, що позивачі частково усунули недоліки позовної заяви, про які було вказано в ухвалі про залишення позову без руху від 23 грудня 2019 року. У січні 2019 року позивачі, в інтересах яких діє адвокат Баринова Л. Г., подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу з підстав порушення судом норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги вони зазначили, що висновок суду про повернення позовної заяви є передчасним, оскільки копію ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачі отримали лише 09 січня 2020 року від сторонньої особи, що унеможливило виконати вимоги ухвали в установлений строк. 23 грудня 2019 року представник позивачів подала додаткові документи за власною ініціативою, а не відповідно до вимог ухвали суду. При цьому зазначають, що при прийнятті позовної заяви працівниками суду не був складений акт про відсутність доданих до позовної заяви документів, а тому посилання суду на їх відсутність є помилковим. ОСОБА_5 не подала у письмовій формі відзив на апеляційну скаргу. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Повертаючи заяву, суд першої інстанції керувався частиною третьою статті 185 ЦПК України і виходив з того, що заявник не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Однак погодитись з таким висновком суду не можна з таких підстав. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (частина перша статті 175 ЦПК України). Відповідно до пунктів 2, 5, 6, 8 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання права власності в порядку спадкування додається також копія (або оригінал) документа, що підтверджує право спадкодавця, або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності такого документа у позивача - клопотання про його витребовування. Відповідно до частин першої - третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 23 грудня 2019 року залишено без руху позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та надано строк для усунення недоліків, у зв`язку з тим, що позовна заява подана без додержання вимог, які зазначені у статтях 175, 177 ЦПК України. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює "право на суд", право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції. Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності. Суд нагадує, що національні органи влади, зокрема суди, мають вирішувати проблеми тлумачення внутрішнього законодавства, їх роль обмежується перевіркою відповідності результатів такого тлумачення Конвенції. Це стосується, зокрема, тлумачення судами процесуальних норм, таких як строки подання документів або подання апеляцій (рішення у справі "Кунерт проти Польщі", заява N 8981/17, від 04 квітня 2019 року). Отже, залишаючи позовну заяву без руху, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 мали бути поінформовані про обов`язок виправити недоліки вказаної заяви, а саме: привести її зміст та форму відповідно до вимог статей 175, 177 ЦПК України. Слід також зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення. З огляду на матеріали справи, у позовній заяві зазначено місце проживання чи перебування ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 . Тобто він повідомляється про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Згідно з супровідним листом від 23 грудня 2019 року № 68767/2019, ухвала про залишення позову без руху була направлена усім позивачам за адресою: АДРЕСА_4 (ас . 15). При цьому матеріали справи не містять доказів про отримання позивачами або їх представником копії ухвали про залишення поданого ними позову без руху, а також про повідомлення ОСОБА_3 , місце проживання чи перебування якого є м. Донецьк, в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції». Слід також зазначити, що повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як неподану, суд першої інстанції зазначив, що 23 грудня 2019 року до суду першої інстанції надійшла заява адвоката Баринової Л. Г., яка є представником позивачів, про долучення до матеріалів справи письмових доказів, зазначених у заяві. Проте з поданих документів вбачається, що недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 23.12.2019, усунуті частково. Разом з тим, поданою 23 грудня 2019 року адвокатом Бариновою Л. Г. заявою (ас. 16) не підтверджується, що зазначені у ній документи подані на виконання вимог суду. Та обставина, що копія ухвали від 23.12.2019 не була отримана позивачами і це унеможливило виправити недоліки позовної заяви, також підтверджується копією доданого до апеляційної скарги листа ОСОБА_8 , датованого 03 січня 2020 року (ас. 39). З урахуванням наведеного колегія суддів визнає, що позивачі не були поінформовані про обов`язок виправити недоліки вказаної заяви, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви з тих підстав, що у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунуто. Відтак суд апеляційної інстанції приймає довід апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення позивачів про постановлення ухвали про залишення позову без руху, внаслідок чого вони були позбавлені можливості виправити недоліки позовної заяви в установлений судом строк. Разом з тим, колегія суддів не надає правової оцінки доводу скарги про неправильність висновку суду щодо відсутності додатків, зазначених у позовній заяві, оскільки відсутність доданих до позову документів було однією з підстав залишення позову без руху, проте апеляційна скарга на ухвалу від 23 грудня 2019 року не подана. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Установивши, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, п. 6 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , задовольнити. Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2019 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Біляєва В. В. Папоян Я. В. Хейло Дата складення судового рішення - 18 лютого 2020 року Суддя-доповідач О. М. Біляєва