Постанова 4824 № 756/5182/26

Унікальний номер справи 756/5182/26 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/10691/2026 Головуючий у суді першої інстанції А. В. Шевчук Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 06 липня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року, ухвалену у складі судді А. В. Шевчук в приміщенні Оболонського районного суду м. Києва, у с т а н о в и в : У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.04.2025 позовну заяву було залишено без руху для надання можливості усунення недоліків, а саме позивачці рекомендовано направити відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення за його адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 , чи в електронний кабінет, за його наявності. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачці через неусунення нею недоліків, зазначених в ухвалі суду. Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали судом фактично підтверджено відповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства в частині зазначення відомостей про сторони та їх місце проживання. На думку апелянта, вказівка суду на такий недолік як не направлення учасникам справи копії позовної заяви з додатками на адресу реєстрації місця проживання відповідача є надлишковим формалізмом і не може розцінюватись в розумінні вимог ст. 175 ЦПК України як недолік позовної заяви, який унеможливлює відкриття провадження у справі та здійснення судом розгляду справи по суті. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пункті 6 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Апеляційне оскарження ухвала суду про повернення заяви позивачеві передбачено саме п.6 ст. 353 ЦПК України. За таких обставин, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу без повідомлення учасників справи та їх представників. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не усунуто недоліки, зазначені судом в ухвалі суду, а саме не надано доказів направлення відповідачу за його місцем реєстрації копії позовної заяви з доданими до неї документами, а долучено докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками за адресою, зазначеною у позові: АДРЕСА_2 , яка є фактичним місцем проживання відповідача (як то зазначає ОСОБА_1 ) у той час як зареєстрований відповідач за іншою адресою. Перевіряючи такі висновки суду, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу в справі. Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше, як на підставі заяви, поданої й оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом. Згідно з положеннями ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви. За вимогами ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) для фізичних осіб, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Пунктом 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. Відповідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). У відповідності до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як вбачається з матеріалів справи, у відповідь на запит, судом отримано інформацію про задеклароване/зареєстроване місце проживання відповідача, АДРЕСА_1 . Встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06.04.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків, а саме не більше п`яти днів з часу отримання даної ухвали. Залишаючи позовну заяву без руху, судом зазначено, що позивачем не додано до позовної заяви докази надсилання листом з описом вкладення чи в електронний кабінет, за його наявності, відповідачу по справі копій поданих до суду документів. З матеріалів справи вбачається, що позивачем через представника, через підсистему електронний суд 08.04.2025 надіслано до Оболонського районного суду м. Києва заяву про усунення недоліків, та долучено до заяви підтвердження про направлення відповідачу позовної заяви з додатками за адресою АДРЕСА_2 , що є відмінною від адреси реєстрації відповідача. Повертаючи позовну заяву, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали суду про направлення копії позову відповідачу за місцем його реєстрації, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , позивачкою не виконані. З таким висновком суду погоджується і суд апеляційної інстанції. Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. На цьому наголосила Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі №554/7669/21 Таким чином, реєстрація (декларування) місця проживання чи перебування учасника справи у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи. Слід зауважити, що використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання відповідача матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстрованим може бути лише одне місце проживання. Та обставина, що позивач направила документи відповідачу за іншою адресою, не свідчить про виконання нею вимог ухвали, оскільки суд зобов`язав позивачку надати суду докази направлення відповідачу документів за адресою його реєстрації і чітко зазначив в ухвалі цю адресу, що не було виконано ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні докази проживання відповідача в квартирі АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 зобов'язана була виконати вказівку суду, викладену в ухвалі, чого нею виконано не було. Повернення позову ОСОБА_1 не є надмірним формалізмом, а є вимогами закону, які має виконувати кожна особа. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд залишає без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. ОСОБА_1 не позбавлена прав та можливості повторно звернутись до суду з аналогічним позовом, але вже з дотриманням вимог закону. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її ухвалення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна