Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 204/7804/19(2-а/204/138/19)
від 18.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 204/7804/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року (суддя Мащук В.Ю.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шульги Дениса Вікторовича третя особа Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,- в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову Інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шульги Дениса Вікторовича серії ЕАК № 1659262 від 23 жовтня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції Національної поліції України подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Інспектором роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Шульгою Д.В. 23 жовтня 2019 року було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 1659262, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. у зв`язку з вчиненням останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, під час руху транспортного засобу користувався засобом зв`язку, тримаючи його у руці, чим порушив п. 2.9 ПДР. Не погодившись з вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ПДР України не порушував, засобом зв`язку під час керування ТЗ не користувався, доказів вини відповідачем не надано. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Згідно з ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до підпункту «д» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання). Як вбачається з оскаржуваної постанови, 23.10.2019 о 16:33:59 год. на вул. Шмидта, 23 у м. Дніпро інспектором патрульної поліції був зупинений автомобіль NISSAN QASHQAI, державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 із використанням засобу зв`язку, який останній тримав у руці. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зазначив, що відповідачем суду не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому відсутні і підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає, що згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Матеріали справи не містять будь-якого доказу вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху. Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта, що сам факт винесення поліцейським постанови є належним доказом вини ОСОБА_1 , оскільки поняття доказів та критерії доказування у справах про адміністративне правопорушення визначені статтею 251 КУпАП, серед яких відсутній такий спосіб доказування, як пояснення посадової особи, яка винесла постанову про притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 316, 322, Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 грудня 2019 року в адміністративній справі № 204/7804/19 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 18 лютого 2020 року та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова