Постанова 4851 № 553/2145/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 р.Справа № 553/2145/16-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Зеленського В.В., Суддів: Чалого І.С. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції м. Полтава на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 31.01.2017, головуючий суддя І інстанції: Крючко Н.І., вул. Пролетарська, 37, м. Полтава, Полтавська, 36022, повний текст складено 31.01.17 у справі № 553/2145/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Полтава , Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання рішення протиправними та скасування рішень, визнання дій протиправними, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Ленінського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в м. Полтава, Департаменту патрульної поліції України (надалі також відповідачі), в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення працівників поліції Управління патрульної поліції в м. Полтава про затримання адвоката Репало ОСОБА_2 20 травня 2016 року в період часу з 16:45 до 21:30, та визнати незаконними дії працівників поліції під час затримання, а саме: нероз`яснення прав під час затримання, а також підстав і мети застосування затримання; нескладення протоколу про адміністративне затримання; неповідомлення родичів ОСОБА_1 про його затримання, неповідомлення Ради адвокатів Полтавської області про затримання адвоката ОСОБА_1 , здійснення незаконної відеозйомки ОСОБА_1 під час надання йому медичної допомоги та перебування на лікуванні. Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 31.01.2017 позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Полтава, Департаменту патрульної поліції України про визнання рішення протиправними та скасування рішень, визнання дій протиправними задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення працівників поліції про адміністративне затримання адвоката ОСОБА_1 20 травня 2016 року в період часу з 16:45 до 21:30. Визнано незаконними дії працівників поліції під час адміністративного затримання, а саме: ОСОБА_1 не були роз`яснені його права під час затримання, а також підстави і мета застосування такого затримання; не було складено протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 , не було повідомлено родичів ОСОБА_1 про його адміністративне затримання, не було повідомлено Раду адвокатів Полтавської області про адміністративне затримання адвоката ОСОБА_1 ; про здійснення незаконної відеозйомки ОСОБА_1 під час надання йому медичної допомоги та перебування на лікуванні 20.05.2016 в І-й міській клінічній лікарні Виконавчого комітету Полтавської міської ради з моменту його доставлення і до транспортування до іншого медичного закладу. Представник Управління патрульної поліції в м. Полтава, Департаменту патрульної поліції України, не погодившись із постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 31.01.2017, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини є публічно-правовими та належать до юрисдикції адміністративних судів. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наведеного нижче. Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України, надалі також - КАС, (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Пункт перший частини першої статті 3 КАС (у редакції, чинній на час вирішення цієї справи судом першої інстанції), справою адміністративної юрисдикції визнавав публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. За правилами частини першої статті 17 КАС (у зазначеній редакції) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Відповідно до частини третьої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС у редакції, чинній на час вирішення цієї справи судом першої інстанції). Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС у чинній редакції, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Із урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. У позовній заяві ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення працівників поліції Управління патрульної поліції в м. Полтава про затримання адвоката Репало ОСОБА_2 20 травня 2016 року в період часу з 16:45 до 21:30 та визнати незаконними дії працівників поліції під час затримання, а також під час надання йому медичної допомоги та перебуванні на лікуванні. Водночас, як убачається із листа №4280/41/26/01 від 27.07.2016 Управління патрульної поліції в м. Полтава Департаменту патрульної поліції 20.05.2016 протокол про адміністративне затримання відносно ОСОБА_1 не складався. Зазначено, що відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (злісна непокора законній вимозі поліцейського), який направлений для розгляду до Октябрського районного суду м. Полтави /а.с. 32/ Розгляд справи, в ході якої відповідачами вчинялися дії, оскаржувані позивачем, у даному випадку здійснювався Октябрським районним судом м. Полтави, постановою якого провадження у справі № 554/4245/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито на підставі частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення./а.с.135-142/ Тобто, оцінка оскаржуваним рішенням та діям відповідачів надавалася при розгляді справи про адміністративне правопорушення у взаємозв`язку з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доказами за нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі також - КУпАП). На думку колегії суддів відповідачі, приймаючи рішення та вчиняючи дії, оскаржувані позивачем, здійснювали не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, які підлягають оцінюванню на відповідність їх закону лише в контексті вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, в ході якого перевіряється законність та обґрунтованість вжитих заходів, дотримання порядку їх проведення. В сукупності оцінка таких дій є одним з критеріїв законності притягнення особи до адміністративної відповідальності. Розгляд питання правомірності рішень та дій відповідачів під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 185 КУпАП в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду у сукупності з іншими доказами, не дозволяє ефективно захистити та відновити (за наявності порушень) права особи, яка притягується до відповідальності, що не відповідає завданням адміністративного судочинства. Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного суду у постановах від 13 березня 2019 року у справі № 712/7385/17 та від 22 січня 2020 року у справі №2-а/489/7/2016, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані позивачем рішення та дії відповідачів не є рішенням суб`єкта владних повноважень, за яким виникають негативні наслідки для особи в частині притягнення його в подальшому до адміністративної відповідальності, а тому не підпадають під визначення рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки зазначений спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постановах від 22 березня 2018 року в справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року в справі № 9901/497/18, поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто, як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на викладене, вимоги позивача не підлягають окремому розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду. За правилами ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції м. Полтава задовольнити частково . Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 31.01.2017 у справі № 553/2145/16-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції м. Полтава про визнання рішень протиправними та скасування рішень, визнання дій протиправними скасувати. Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді І.С. Чалий Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 18.02.2020 року