Ухвала КЦС ВС № 490/3666/17

Ухвала 13 лютого 2020 року м. Київ справа № 490/3666/17 провадження № 61-45св19 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2017 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П., ВСТАНОВИВ : У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та виселення. Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2017 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 . Вирішено питання щодо судових витрат. Додатковим рішенням цього ж суду від 02 жовтня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виселено та зобов`язано звільнити квартиру АДРЕСА_1 . Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2017 року залишено без змін. У грудні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі. Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час звернення до суду касаційної інстанції, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. У відповідності до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2017 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 грудня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко