Постанова 4824 № 361/6780/19
від 12.02.2020 ·П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2020 року м. Київ Справа №361/6780/19 Резолютивна частина постанови оголошена 12 лютого 2020 року Повний текст постанови складено 13 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Довгополої А.В. учасники справи скаржник ОСОБА_1 заінтересовані особи приватний нотаріус виконавчого округу м. Києва Корольов Михайло Андрійович Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк » Справа №361/6780/19 № апеляційного провадження:22-ц-824/3466/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Селезньова Т.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Шигімагіним Володимиром Олександровичем на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року, постановлену у складі судді Селезньової Т.В., повний текст ухвали складено 29 листопада 2019 року, у справі за скаргою боржника ОСОБА_1 на рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича у виконавчому провадженні №59235538, стягувач Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк», про визнання неправомірною постанови про опис та арешт майна боржника, скасування арешту нерухомого майна, про визнання неправомірною постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності, зобов`язання приватного виконавця поновити порушені права, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Броварського міськрайонного суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А., в якій просить визнати неправомірною постанову від 13 червня 2019 року про опис та арешт майна боржника, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем у виконавчому провадженні №59235538, зобов`язати приватного виконавця скасувати арешт нерухомого майна - будинку і земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати неправомірною постанову від 04 липня 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Корольовим Михайлом Андрійовичем у виконавчому провадженні №59235538, зобов`язати приватного виконавця усунути порушення та поновити порушені права боржника. Скаргу обґрунтовує тим, що постанова про накладення арешту і опису належного боржнику будинку суперечить закону, яким встановлено мораторій на звернення стягнення на житло, яке використовується як постійне місце проживання за умови, що у позичальника відсутнє інше житло, тому приватний виконавець не мав права накладати арешт на таке житло, оскільки арештований і описаний у оскаржуваній постанові будинок є єдиним житлом боржника, Дана постанова на думку заявника неправомірна і тому, що виконавець не мав доступу до вказаного будинку, тому об`єктивно не міг його описати; вважає, що перш ніж описати і арештовувати будинок, виконавець був зобов`язаний встановити, чи не є це житло єдиним у боржника, і повинен був зібрати докази, що боржник не проживає у цьому приміщенні, зокрема, виконавцем не складено акт про не проживання, про відсутність речей у будинку. Дана постанова на думку заявника неправомірна, оскільки порушила права боржника на житло, гарантовані ст.47 Конституції України. Також заявник послався на відсутність рішення про звернення стягнення на таке майно. Виконавець має бути судом зобов`язаний скасувати арешт, оскільки він накладений за неправомірною постановою, яка підлягає скасуванню. Щодо оскарження другої постанови, заявник послалася на те, що виконавцем був порушений порядок винесення такої постанови, а саме: про постанову не був повідомлений боржник належним чином, хоча обов`язком виконавця є вручити постанову боржнику. Заявник вважає, що виконавець повинен був вжити всі передбачені способи вручення постанови боржнику, зокрема, зробити повідомлення в місцевих ЗМІ, особисто вручити, направити повідомлення на адресу цього будинку повторно. Вважає, що виконавець порушив принцип розумності строків виконання рішення суду, і при винесенні оскаржуваної постанови, оскільки такі строки мають забезпечувати здійснення всіх прав боржника, виконавець не врахував, що оскаржувані дії вчинені виконавцем влітку, коли боржник виїхала з міста до родичів на літо; також на думку заявника виконавець порушив принцип об`єктивності і прийняв сторону стягувача. Щодо призначення оцінювача майна, то виконавець на думку заявника не мав підстав для цього, оскільки оцінювач призначається, якщо сам виконавець не може оцінити майно; крім того, на думку заявника неправильно проведена оцінка майна, оскільки ні виконавець ні оцінювач не мали доступу всередину будинку і не могли об`єктивно його оцінити. Крім того, виконавець не виконав вимоги закону і не повідомив боржника про результати оцінки майна. Оскаржувана постанова про призначення оцінювача є неправомірною на думку заявника і тому, що винесена після неправомірної постанови про накладення арешту та опису майна. Заявник просить зобов`язати виконавця поновити порушені права боржника , а саме зняти арешт і відмінити оцінку майна. Порушення прав боржника на думку заявника полягає в тому, що у подальшому будинок відданий на реалізацію. Щодо строків подання скарги, заявник послалась на те, що обидві оскаржувані постави боржник знайшла під парканом будинку лише 12 вересня 2019 року, тоді ж представник ознайомилась з виконавчим провадженням, до цього боржник і її представник не знали про наявність оскаржуваних постанов і про проведення арешту та опису майна. У якості доказів поважних причини пропущення строку представник зазначила те, що виконавець не довів іншого, що саме в цей день 12 вересня 2019 року боржник звернулась до представника за наданням правової допомоги, що договір з представником боржник підписала 10 вересня 2019 року для здійснення інших повноважень у інших справах, зокрема з приводу блокування пенсійної картки, але коли була заблокована пенсійна картка представнику не відомо. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова М.А. у виконавчому провадженні №59235538, стягувач ПАТ «Укргазбанк», - про визнання неправомірною постанови від 13.06.2019р. про опис та арешт майна боржника, про зобов`язання приватного виконавця скасувати арешт нерухомого майна - будинку і земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , про визнання неправомірною постанови від 04.07.2019р. про призначення суб`єкта оціночної діяльності, про зобов`язання приватного виконавця усунути порушення та поновити порушені прав. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, представником ОСОБА_2 - адвокатом Шигімагіним В.О. подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ОСОБА_2 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що опис та арешт Будинку, призначення суб`єкта оціночної діяльності Приватним виконавцем є складовою дією щодо стягнення н майно боржника . На момент реалізації предмета іпотеки діяв Закону про мораторій. Отже, приватний виконавець та стягувач не мали права вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення дію Закону про мораторій, в тому числі проводити опис та арешт будинку, призначати суб`єкта оціночної діяльності. Крім того, відмовляючи в задоволенні скарги суд першої фактично дійшов правового висновку, що при зверненні стягнення на будинок ОСОБА_2 . Закон про мораторій не розповсюджує свою дію на зазначені правовідносини, оскільки ОСОБА_2 відповідно до матеріалів виконавчого провадження зареєстрована та мешкає в будинку АДРЕСА_2 , тобто, у будинку відмінному від того, на який проводилося звернення стягнення. Разом з тим, судом першої інстанції не взято до уваги те, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 361/3115/16-ц, було виселено ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_2 . Також підтвердженням того, що ОСОБА_2 не проживає за вищевказаною адресою є довідка Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 1155 від 22 листопада 2019 року про зняття з реєстрації. З огляду на наведене, висновки суду, що будинок не був місцем постійного проживання ОСОБА_2 не відповідає обставинам справи. В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов М.А. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня .2010 року задоволено позов ПАТ «Укргазбанк», стягнуто на його користь з ОСОБА_4 (позичальника) і ОСОБА_1 (поручителя) солідарно заборгованість за кредитним договором від 06.06.2006 р. зі змінами від 20.06.2008р. - 95705,20 доларів США (еквівалент 761813,40грн., пеню 40876грн., судові витрати. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача штраф 21053грн. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 травня 2011 року рішення суду першої інстанції залишено без змін та набрало законної сили. За змістом рішення є укладений між банком, ОСОБА_4 і ОСОБА_1 договір поруки зі змінами і доповненнями від 20 червня 2008 року. Крім того є договір іпотеки, укладений 6 жовтня 2006 року між ВАТ «АБ Укргазбанк» і ОСОБА_1 , предмет іпотеки будинок у АДРЕСА_1 і земельна ділянка за тією ж адресою з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будинку і споруд. Даною іпотекою забезпечено виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_4 , за договором кредиту від 6.10.2006р. За заявою стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» і на підставі виконавчого листа, виданого Броварським міськрайонним судом за рішенням від 22 грудня 2010 року, що набрало законної сили 16 травня 2011 року. - приватний виконавець Корольов М.А. 29 травня 2019 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, боржник ОСОБА_1 , стягувач ПАТ АБ «Укргазбанк», сума стягнення 95705,20 доларів США (еквівалент 761813,40грн., 40876 грн., судові витрати, штраф 21053грн. В постанові про відкриття виконавчого провадження ВП№59235538 боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання декларації або внесення до неї неправдивих відомостей, стягнуто основну винагороду приватного виконавця, копію постанови направлено боржнику. В постанові роз`яснено право боржника на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження в АСВП, роз`яснено право і порядок оскарження постанови. Копію постанови про відкриття ВП 29.05.2019р. направлено боржнику., що підтверджено доданим реєстром відправлень, за адресою АДРЕСА_3 . Рекомендовані листи з обох адрес повернулись виконавцю не врученими адресату, з відміткою про причину повернення з першої адреси: за закінченням терміну зберігання, з другої: інші причини, вибула. Приватним виконавцем 29 травня 2019 року зроблено запити до ЦМУ ДМС, до ДПС (прикордонної служби) інші установи по збиранню інформації щодо боржника та належного боржнику майна. З відомостей з ДРРПНМ виявлено, що зареєстровано право власності ОСОБА_1 на майно: земельна ділянка і будинок в АДРЕСА_1 . Даний будинок належить боржнику на праві власності на підстав договору дарування від 25 червня 2003 року, будинок жила площа 36,3кв.м, дарувальником будинок був прийнятий у спадщину. Листом на запит виконавця з ДЗГ підтверджено право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. Постановою про арешт майна боржника від 29.05.2019р. приватного виконавця Корольова накладено арешт на майно боржника Висоцької, - будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Листом від 29.05.2019р. копія постанови відправлена для відома боржнику за адресою АДРЕСА_1 . З відомостей з ДРРПНМ - накладено арешт на майно боржника, підстава: постанова про арешт майна боржника від 29.05.2019р., обтяжував приватний виконавець Корольов. Згідно відповідей на запити виконавця - іншого майна на праві власності боржника не виявлено, зокрема транспортних засобів, грошових коштів, а також інших об`єктів нерухомого майна, на яке могло б бути звернуто стягнення і якого б було достатньо для виконання рішення суду. Виявлено земельну ділянку сільгосппризначення, яка набута боржником у власність. Постановою від 15.08.2019р. проведено опис і арешт вказаної земельної ділянки. (як пояснив приватний виконавець Корольов, на вказану земельну ділянку не може бути звернуто стягнення у зв`язку з мораторієм відчуження земельних ділянок такого призначення). Постановою про арешт коштів боржника від 29 травня 2019 року приватного виконавця Корольова М.А. накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках відкритих і тих, що будуть відкриті. Листом від 29 травня 2019 року копія постанови відправлена для відома боржнику за адресою АДРЕСА_1 . і до банківських установ на виконання. Згідно відповіді Ощадбанку від 01 липня 2019 року - на виконання постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника - банком накладено арешт на кошти боржника на рахунку, залишок коштів 802,53грн., 2,03грн. 13 червня 2019 року приватним виконавцем Корольовим М.А. складено Постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_1 : земельної ділянки і житлового будинку по АДРЕСА_1 , постанова містить опис арештованого майна, в постанові зазначено, що відповідальним зберігачем майна призначена ОСОБА_5 , яка підписала дану постанову, постанову складено і опис майна вчинено виконавцем ОСОБА_6 у присутності представника стягувача ОСОБА_5 , боржник відсутній, присутніми були: двоє понятих, дані про яких і їх підписи містяться в поставної про опис майна. при складенні постанови і при проведенні опису майна був присутній суб`єкт оціночної діяльності експерт Дужинський, який також підписав постанову. Копію постанови рекомендованим листом від 13 червня 2019 року направлено боржнику на адресу АДРЕСА_1 . Постановою від 04 липня 2019 року приватного виконавця Корольова М.А. звернуто стягнення на доходи боржника - на пенсійні виплати, з відрахуванням по 20%, копія постанови для виконання направлена до ПФУ. Згідно відповіді ПФУ від 23 липня 2019 року постанову прийнято до викоання. З пенсії боржника здійснюються утримання в межах 20% розміру пенсії. Ощадбанку від 1.07.2019р. - на виконання постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника - банком накладено арешт на кошти боржника на рахунку, залишок коштів 802,53грн.. 2,03грн. 04 липня 2019 року приватним виконавцем Корольовим М.А. складено Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - ТОВ «Експертна служба України». Копію постанови 4 липня 2019 року направлено боржнику., що підтверджено доданим реєстром відправлень, за адресою АДРЕСА_1 . Рекомендований лист повернувся виконавцю не врученим адресату, з відміткою про причину повернення : за закінченням терміну зберігання. 8 липня 2019 року приватним виконавцем Корольовим М.А. укладено договір з ТОВ «Експертна служба України» на проведення оцінки арештованого майна (будинку і земельної ділянки). Даним суб`єктом надано висновок про оцінку майна станом на 31 липня 2019 року. 19 серпня 2019 року боржнику на адресу АДРЕСА_1 відправлено повідомлення про результати оцінки будинку і земельної ділянки. Рекомендований лист повернувся за закінченням терміну зберігання на поштовому відділенні. 21 серпня 2019 року виконавцем подано заявку до ДП «Сетам» про реалізацію арештованого майна. Листом від 29 серпня 2019 року ТП «Сетам» повідомило приватного виконавця Корольова М.А. про призначення електронних торгів майна (будинку і земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) на 23.09.2019р. Згідно повідомлення ДП «Сетам» від 24 вересня 2019 року і протоколу торгів від 23.09.2019р. - торги 23.09.2019р. не відбулись. За даними паспорту (копія надана заявником) - зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , з 1991р. Згідно відповіді на запит виконавця з ЦМУ ДМС - відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 на дату відповіді 21.06.2019р. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 8.06.2015р. ОСОБА_1 визнано такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_2 . Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 5.10.2016р. за позовом ОСОБА_7 - ОСОБА_1 виселено з будинку АДРЕСА_2 . Рішення набрало законної сили 22.12.2016р. Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду скарги межах наведених в ній доводів і аргументів, проаналізувавши у сукупності надані докази і застосувавши законодавство, не встановив таких порушень прав і законних інтересів боржника у виконавчому провадженні, які б підлягали захисту у спосіб задоволення скарги та які б вимагали необхідності скасування прийнятих виконавцем постанов, оскаржуваних заявником. Колегія суддів , погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно вимог ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону. За змістом ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: зокрема, п.7: накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом). Відповідно до ч.ч. 5,7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному ст.56 цього Закону. Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 48 Закону). Частинами 1-3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Статтею 56 Закону передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження. За змістом ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання, перебування або знаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. З матеріалів справи вбачається і як встановлено судом першої інстанції, виконавцем за вжитими ним заходами не виявлено іншого майна чи грошових коштів, на яке могло б бути накладено арешт і яке б могло бути описане для подальшого звернення стягнення на таке майно. Боржник не подала приватному виконавцю декларацію про доходи та майно, а також не надала інших доказів наявності в неї майна, відмінного від описаного та арештованого в ході примусового виконання рішення суду. Боржник не подавала заяву про заміну арештованого майна на інше, наявне у неї чи у третіх осіб , але належне боржнику, і не подавала відомостей про наявність достатніх грошових коштів. Боржник не повідомила про зміну місця проживання, місця реєстрації. Боржник добровільно рішення не виконав, і у виконавця були всі обґрунтовані підстави вважати, що боржник і надалі ухилятиметься від виконання судового рішення. Отже висновок суду про правомірність дій приватного виконавця щодо арешту і опису виявленого майна були законними, своєчасними і такими, що повністю відповідали меті виконавчого провадження, є вірним. Також є правильним висновок суду першої інстанції, щодо обізнаності боржника про наявність невиконаного ним судового рішення та про наявність виконавчого провадження, оскільки такий висновок підтверджується зібраними по справі доказами. Дії державного виконавця опису і арешту майна 13 червня 2019 року вчинені і постанова складена у відповідності до процедури, встановленої Законом України «Про виконавче провадження»; боржник і стягувач були повідомлені у належний спосіб; дана виконавча дія була необхідною і виправданою; при проведенні даної виконавчої дії крім виконавця і стягувача були присутні інші сторонні особи - двоє понятих, що є стороннім контролем та гарантією об`єктивності і неупередженості при проведенні виконавчої дії, і цим забезпечено права відсутнього боржника. Оскаржувану постанову складено з дотриманням усіх вимог до такого документу: щодо письмового оформлення, наявності в ньому всіх необхідних реквізитів, змісту документу, в якому зафіксовано проведені дії, і зокрема описано арештоване майно; документ підписаний усіма присутніми особами. Крім того, суд апеляційної інстанції не може не погодить з висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання оскаржуваних постанов неправомірними та для їх скасування. Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» порядком звернення стягнення на майно боржника, спочатку мають бути вжиті всі заходи по виявленню майна боржника і його фіксації; і на цій стадії всі дії виконавця виправдані і законні; на другій стадії має бути визначена вартість виявленого майна боржника. Таким чином, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що винесення оскаржуваної постанови повністю відповідає процедурі примусового виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника. Наявність в законі припису щодо можливості встановлення оцінки сторонами і про призначення кваліфікованої оцінки спеціалістом лише у разі недосягнення сторонами виконавчого провадження згоди, - у даному випадку не порушено, з огляду на те, що боржник не виявляв ніякої ініціативи щодо визначення вартості арештованого майна з стягувачем, поведінка боржника вказувала на протилежне, і виконавець мав всі підстави обгрунтовано вважати, що такої домовленості між сторонами виконавчого провадження нема і бути на тій стадії не може. Суд погоджується з твердженням виконавця у тому, що для визначення вартості (оцінки) нерухомого майна є не лише доцільним і обґрунтованим, а і є обов`язковим. Тобто залучення суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості арештованого майна відповідає вимогам закону і меті виконавчого провадження, в тому числі повністю відповідає інтересам боржника. Дотримання прав боржника в процесі виконання судового рішення забезпечується саме дотриманням процедури звернення стягнення на майно, яка передбачає належну і кваліфіковану оцінку майна боржника перед зверненням на нього стягнення. Ніяких дій, які б порушили права боржника, чи дій, які б вийшли за межі повноважень виконавця, виконавець винесенням даної постанови не здійснив. Боржник не довів наявності підстав для відводу саме визначеному виконавцем суб`єкту. Суд не встановив порушень в діях виконавця при винесенні даної оскаржуваної постанови, і тому відсутні підстави для визнання оскаржуваної постанови неправомірною чи незаконною та для її скасування. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що приватний виконавець та стягувач не мали права вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення дію Закону про мораторій, в тому числі проводити опис та арешт будинку, призначати суб`єкта оціночної діяльності, то вони відхиляються судом, як безпідставні, оскільки такі дії лише забезпечують виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» та спрямовані на забезпечення повного виконання виконавчого документу і збереження іпотечного майна. Крім того, боржник ні в суді першої інстанції а ні в суді апеляційної інстанції не надав доказів, що дійсно проживав у вказаному будинку і що вказаний будинок був її житлом. Як убачається з матеріалів справи, виявлений виконавцем стан будинку вказує на протилежне; більш того сам заявник не заперечує того, що станом на період, що відноситься до вказаної дати - боржник у будинку не проживала. До того ж даною постановою не обмежувалось право проживання у будинку. Також не заслуговують на увагу доводи щодо не врахування судом першої інстанції рішення Броварського районного суду Київської області від 05 жовтня 2016 року у справі № 361/3115/16-ц, яким було виселено ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_2 , оскільки звертаючись до суду зі скаргою, скаржник вказала адресу реєстрації та листування: АДРЕСА_2 , що підтверджує її непроживання за адресою іпотечного будинку. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови в задоволенні скарги, оскільки такі відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, судом надано належну оцінку всім наданим матеріалам справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги. Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою адвокатом Шигімагіним Володимиром Олександровичем - залишити без задоволення. Ухвалу Броварського районного суду Київської області від 25 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна