Постанова Одеський апеляційний суд № 493/1742/19

Номер провадження: 33/813/165/20 Номер справи місцевого суду: 493/1742/19 Головуючий у першій інстанції Мясківська І. М. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.02.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді Сєвєрової Є.С., секретаря Чепрас А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Балтського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , встановив: Постановою Балтського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнено з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 384,20 грн. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30.08.2019 року о 05:00 годині в м. Балта Одеської області по вул. Любомирська керував транспортним засобом ВАЗ 21063, д/з НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (підписи яких містяться в протоколі), чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, провадження у справі закрити, повернути вилучене у нього посвідчення водія. В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Наявне в матеріалах справи пояснення, прийняте працівниками поліції, було написане під їх диктовку із застосуванням погрози арештувати його і автомобіль. На дисплеї пристрою, куди продув ОСОБА_1 , відобразилося 0,09 проміле, після чого поліцейський здійснив роздруківку цих результатів і ОСОБА_1 поставив свій підпис, а в матеріалах справи наявний інший чек, підпис виконаний не ним. Справу було розглянуто за відсутністю ОСОБА_1 , рішення прийнято на підставі документів доказів, які містяться в матеріалах справи без перевірки їх достовірності в судовому засіданні. З матеріалів справи вбачається, що станом на день прийняття постанови стан здоров`я ОСОБА_1 погіршився і його переведено на стаціонарне лікування до Балтської ЦРЛ, у зв`язку з чим захисником Татаровським В.Ю. до суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, але такі дії суд розцінив як спосіб уникнення відповідальності і прийняв постанову у справі, чим порушив його право на захист, що є безумовною підставою для скасування постанови. ОСОБА_1 та його представник в судове засідання 05.02.2020 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється без їх участі. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №201434 від 30.08.2019, ОСОБА_1 30.08.2019 о 05:00, в м. Балта по вул. Любомирській, керував автомобілем ВАЗ 21063 д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Прилад показав 1,61% проміле алкоголю. Протокол підписаний свідками, а також ОСОБА_1 без зауважень та заперечень. До протоколу додано роздруківку результату тесту, який пройшов ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, що показав 1,61 % проміле алкоголю. Вказана роздруківка містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про ознайомлення останнього з результатом проходження тесту. В письмових поясненнях щодо події ОСОБА_1 вказав про те, що 30.08.2019 о 02:00 вжив біля літри пива та сто грам горілки, після чого сів за кермо автомобіля та поїхав у напрямку м. Балта по вул. Любомирівській, де його зупинили працівники поліції за підозрою перебування його у стані алкогольного сп`яніння. Йому було запропоновано пройти тест на стан сп`яніння приладом «Драгер» з чим він погодився. Після чого було встановлено, що він знаходився за кермом у стані алкогольного сп`яніння. Свою провину визнав. Письмові пояснення містять підпис ОСОБА_1 Отже, встановленим є факт правопорушення, який підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №201434 від 30.08.2019, роздруківкою результату проходження тесту на стан сп`яніння та письмовими поясненнями ОСОБА_1 . Відповідно до ч.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння не перебував. Наявне в матеріалах справи пояснення, прийняте працівниками поліції, було написане під їх диктовку із застосуванням погрози арештувати його і автомобіль. Однак будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 звертався до органів поліції зі скаргою на дії поліцейських не надано. Докази неправомірності дій працівників поліції відсутні. Твердження про те, що ОСОБА_1 не підписував роздруківку з результатами проходження тесту, де виявлено 1,61 проміле, так як при продувці дисплей показав 0,09 проміле є безпідставним. В роздруківці з результатом 1,61 проміле, яка містить підпис ОСОБА_1 міститься дата та час проходження тесту, які співпадають з інформацією, яка міститься в протоколі, підписаному ОСОБА_1 Вказана роздруківка містить дані щодо останнього калібрування приладу, а саме: 19.06.2019. Докази заперечень ОСОБА_1 щодо його підпису на роздруківці результату тесту у справі відсутні. Факт відсутності на стан сп`яніння не може бути підставою звільнення від відповідальності, оскільки ОСОБА_1 визнаний факт вживання алкоголю, викладене підтверджене результатом огляду за допомогою приладу Драгер, а тому з огляду і на ці обставини такі доводи скарги не зміст виниклих обставин не впливають. Твердження ОСОБА_1 про те, що суд розглянув справу без його участі, що є підставою для скасування постанови є безпідставним з огляду на наступне. Вбачається, що судом першої інстанції на адресу ОСОБА_1 направлено повістку про розгляд справи, призначений на 22.10.2019 о 15:00. Вказана повістка була отримана останнім 12.10.2019. 22.10.2019 від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості скористатися юридичною допомогою адвоката. Відповідно до довідки суду розгляд справи 22.10.2019 не відбувся. 01.11.2019 суд на адресу ОСОБА_1 направив повістку про виклик до суду на 14.11.2019. Вказана повістка разом з конвертом повернулися до суду з позначкою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с. 10а). 14.11.2019 уповноважений представник ОСОБА_1 надав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 15.11.2019 суд на адресу ОСОБА_1 направив повістку про виклик до суду на 28.11.2019. Вказана повістка разом з конвертом повернулися до суду з позначкою «нема вдома» (а.с. 16а). 28.11.2019 від уповноваженого представника ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з хворобою ОСОБА_1 . До вказаного клопотання не було додано доказів того, що ОСОБА_1 продовжує хворіти. Враховуючи факт того, що строк накладення адміністративного стягнення спливав та наявність уповноваженого представника ОСОБА_1 , який був ознайомлений з датою розгляду справи, а також можливість надати письмові пояснення щодо обставин справи, суд дійшов вірного висновку про можливість розгляду справи про адміністративне порушення без участі ОСОБА_1 та його представника. Проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення та надані докази, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанова підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Балтського районного суду Одеської області від 28 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 17.02.2020. Суддя Одеського апеляційного суду Є.С. Сєвєрова