Постанова 4807 № 326/1484/19

Дата документу 12.02.2020 Справа № 326/1484/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 326/1484/19 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/761/2020 Каряка Д.О. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенко Е.А. За участю секретаря: Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, яку було уточнено, зазначивши боржника: ОСОБА_2 , про видачу судового наказу. 04 жовтня 2019 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя було видано судовий наказ. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 від усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відпорного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 192 грн. 10 коп. Судовий наказ в частині стягнення аліментів допущено до обов`язкового негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, яку обґрунтовує тим, що 16 жовтня 2019 року на її адресу надійшов судовий наказ про стягнення з неї аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 та судового збору. Зазначає, що у зв`язку з тим, що при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу ОСОБА_1 умисно надано неправдиві відомості. Вказує, що в період з 2009 року по лютий 2019 року вона перебувала з ОСОБА_1 у цивільному шлюбі. Спільне життя у них не склалося, ОСОБА_1 після припинення шлюбних відносин поїхав на постійне місце проживання до м. Приморськ, а з часом до м. Києва. Їх син проживав разом з нею, навчався в школі та знаходився на її утриманні. Перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 з сином вона не чинила. 01.07.2019 року ОСОБА_1 , шляхом введення її в оману, фактично викрав дитину та по теперішній час чинить перешкоди у її спілкуванні з сином, приховує його від неї та не дає можливості бачитись з ним. Їй не відомо де на даний час проживає їх син. Крім того, ОСОБА_1 надав неправдиві відомості до Приморської РДА та отримав висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини з ним. Звертаючись до Приморського районного суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з неї аліментів, ОСОБА_1 надав неправдиві відомості про фактичне місце проживання. Фактично він проживає у м. Києві. 09.09.2019 року вона звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, про що повідомила ОСОБА_1 по телефону. Однак він, знаючи про факт її звернення з позовними вимогами звернувся до Приморського районного суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про той самий предмет спору, з тих самих підстав та між тими самими сторонами. Посилаючись на зазначені обставини просила суд задовольнити заяву про перегляд судового наказу від 04.10.2019 року за нововиявленими обставинами, переглянути судовий наказ та постановити ухвалу про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 . Ухвалою Приморського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами - задоволено. Судовий наказ від 04 жовтня 2019 року виданий Приморським районним судом Запорізької області у справі №326/1484/19 (провадження № 2-н/326/100/2019) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 (одна чверті) від усіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17 вересня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття - скасовано. У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 - відмовлено. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що зазначені заявником обставини не є нововиявленими в розумінні ст.423 ЦПК України, а тому суд дійшов помилкового висновку про задоволення заяви. Просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно статті 375 ЦПК суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи заяву ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено наявність підстав для перегляду судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами, крім того судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо права на стягнення аліментів з того з батьків, з яким проживатиме дитина. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і без повідомлення заявника та боржника, на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Відповідно до ч. 8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Статтею 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового наказу, ОСОБА_2 як на нововиявлені обставини посилалась на те, що ОСОБА_1 знаючи про факт її звернення до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовними вимогами до нього про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, звернувся до Приморського районного суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу про той самий предмет спору з тих самих підстав та між тими самими сторонами. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у даній справі, а також на юридичну оцінку обставин, що мають значення для вирішення справи, проте не могли бути встановлені під час розгляду заяви видачу судового наказу про стягнення аліментів в порядку наказного провадження, а тому є нововиявленими, істотними для справи обставинами. Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Частиною 5 статті 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. За змістом ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Оскільки справи у наказному провадженні розглядаються за відсутності спору про стягнення грошових сум, а між сторонами існує спір про наявність підстав для стягнення аліментів на утримання сина, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про скасування судового наказу. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону і підстав для її скасування немає. Керуючись ст.ст. 367,369, 374,375,381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2019 року по цій справі залишити без змін. Дата складання повної постанови 17 лютого 2020 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко