Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 10/174-08

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2020 року Справа № 10/174-08 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П. , суддя Миханюк М.В. при секретарі судового засідання Кужель Є.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі №10/174-08 (суддя Тісецький С.С.) за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Державного підприємства "Барський спиртовий комбінат" про визнання банкрутом за участі представників: арбітражний керуючий Сокол О.Ю., посвідчення №193 від 28.02.2013р.; ТОВ "Фінансьва компанія "Авістар" - Янчук С.В., довіреність від 31.01.2020р.; ТОВ "Мальта ЛТД" - Березюк О.М., довіреність від 02.02.2020р., ТОВ "Престиж-Авто" - Бражук Р.П., довіреність від 10.02.2020р., ВСТАНОВИВ: В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про банкрутство ДП "Барський спиртовий комбінат". Провадження у справі перебуває на стадії процедури розпорядження майном боржника. Ухвалою від 20.08.2019р. продовжено строк розпорядження майном боржника та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Сокола О.Ю. до 20.11.2019р. 19.11.2019р. до суду першої інстанції від арбітражного керуючого надійшов звіт №01-34/27-11 від 15.11.2019р. про хід процедури розпорядження майном та про діяльність розпорядника майна боржника у даній справі за період з 29.12.2015р. по 15.11.2019р. 20.11.2019р. до суду першої інстанції від арбітражного керуючого надійшло клопотання №01-34/28-11 від 20.11.2019р. про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна у даній справі на три роки. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. продовжено строк розпорядження майном ДП "Барський спиртовий комбінат" та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Сокола О.Ю. по справі №10/174-08 до 22.11.2022р. Прийнято до відома звіт арбітражного керуючого Сокола О.Ю. №01-34/27-11 від 15.11.2019р. про хід процедури розпорядження майном та про діяльність розпорядника майна ДП "Барський спиртовий комбінат" за період з 29.12.2015р. по 15.11.2019р. по справі №10/174-08. Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№52/20 від 09.01.2020р.; т.32, арк.справи 71-74). Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції незаконно задовольнив клопотання арбітражного керуючого Сокола О. Ю. зважаючи на те, що процедура розпорядження майном боржника у даній справі не завершена. При цьому, суд помилково застосував норми ГПК України до таких правовідносин зазначивши, що відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Вважає, що судом помилково застосовано положення Господарського процесуального кодексу України до відносин, що регулюються Кодексом України з процедур банкрутства. Частиною 2 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Вважає, що зважаючи на те, що ухвалою суду від 20.08.2019р. продовжено строк розпорядження майном боржника та повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна боржника) Сокола О.Ю. до 21.11.2020р. та керуючись положеннями статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, суд мав право продовжити строк процедури розпорядження майном боржника лише на 170 календарних днів. Разом з тим, процедура розпорядження майном боржника триває майже 11 років і за цей час щодо боржника не було укладено мирову угоду, яка була б затверджена господарським судом. Апелянт, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, стверджує, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції перевищив розумні строки розгляду справи, чим порушив права, гарантовані пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі №10/174-08 в частині продовження строку розпорядження майном боржника державного підприємства «Барський спиртовий комбінат» до 22.11.2022р. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020р. поновлено Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі №10/174-08. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та призначено розгляд апеляційної скарги на 12 лютого 2020 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. 06.02.2020р. (вх.№981/20) на адресу суду від представника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.32, арк.справи 134-136). Представник ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» у відзиві зазначає, що комітет кредиторів, який представляє інтереси всіх кредиторів у справі, на своєму засіданні 19.11.2019р. прийняв одноголосне рішення зобов`язати розпорядника майна звернутись до суду з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна строком на три роки. У судовому засіданні члени комітету кредиторів підтримали відповідне клопотання розпорядника майна. Отже, продовженням строку розпорядження майном боржника до 22.11.2022р. відповідає інтересам та не порушує прав кредиторів у справі. Звертає увагу, що боржник у судовому засіданні також підтримав клопотання розпорядника майна про продовження розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна на три роки. Отже, продовження строку розпорядження майном боржника до 22.11.2022р. відповідає інтересам та не порушує прав боржника. Звертає увагу, що 05.09.2019р. Верховною Радою України було одержано Проект Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», відповідно до якого запропоновано до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (Відомості Верховної Ради 2018, №12, ст.68), враховуючи поправки до другого читання, внести такі зміни: «Установити, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом». 02.10.2019р. Верховною Радою України зазначений Законопроект прийнято у його редакції до другого читання. Відповідний Закон України №145-ІХ набрав законної сили 20.10.2019р. Отже, протягом трьох років з дня набрання чинності Закону України №145-ІХ у даній справі, не може бути застосована ані процедура санації, ані процедура ліквідації. Стверджує, що відмова законодавця від обов`язкового припинення таких проваджень є очевидною і безумовною, що прямо вбачається із змін редакцій відповідних проектів Закону. Представник ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» вважає, що для відмови у задоволенні апеляційної скарги наявні наступні підстави: 1) відповідно до пункту 2 розділу III Закону №145-ІХ у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом; 2) на даний час, жодна із передбачених ст.90 Кодексу підстав не дозволяє припинення провадження у даній справі; 3) разом з тим, згідно преамбули Кодексу його метою є задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи; безпосередньо Законом №145-ІХ статтю 96 Кодексу доповнено ч.11 наступного змісту: "11. Під час процедури санації державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, їх нерухоме майно може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації"; 4) відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зазначає, що вищезазначені положення Кодексу та Закону №145-ІХ в їх системному тлумаченні дають підстави для застосування норми пункту 2 розділу III Закону №145-ІХ, як спеціальної по відношенню до норми ч.2 ст.44 Кодексу. На підставі викладеного представник ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» просить суд залишити ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі 10/174-08 без змін, а апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України без задоволення. 07.02.2020р. (вх.№1084/20) на адресу суду від представника ТОВ «Мальта ЛТД» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.32, арк.справи 158-160), в якому, посилаючись на аналогічні доводи та підстави, зазначені в апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова компанія «Авістар», просить суд залишити ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі 10/174-08 без змін, а апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України без задоволення 11.02.2020р. (вх.№1174/20) на адресу суду від директора ДП «Барський спиртовий комбінат» надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.32, арк.справи 187). ДП «Барський спиртовий комбінат» (боржник у справі) заперечує проти задоволення апеляційної скарги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі №10/174-08. Вважає, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі №10/174-08 є законною та обгрунтованою. Зазначає, що в своїй апеляційній скарзі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не навело обгрунтованих доказів та законодавчих підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Вважає, що продовження строку розпорядження майном до 22.11.2022р. не порушує прав ДП «Барський спиртовий комбінат», а навпаки направлене на збереження підприємства як цілісного майнового комплексу. Зазначає, що професійне виконання своїх обов`язків розпорядником майна та судовий контроль в межах даної судової справи є тією основою, яка допоможе зберегти завод на вказаний перехідний 3-х річний період та збереже інтерес інвесторів до заводу саме як цілісного майнового комплексу. На підставі викладеного просить суд залишити апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства без задоволення, а оскаржувану ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі №10/174-08 без змін. 12.02.2020р. (вх.№1210/20) на адресу суду від представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшло клопотання, в якому останній просить суд: визнати причину неявки представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у судове засідання по справі №10/174-08 призначеного на 12.02.2020р. о 10:30 год. поважною; відкласти розгляд справи №10/174-08 на іншу дату та забезпечити участь представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Арбітражний керуючий Сокол О.Ю., представники ТОВ "Фінансьва компанія "Авістар", ТОВ "Мальта ЛТД", ТОВ "Престиж-Авто" заперечили проти задоволення клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відкладення розгляду справи та забезпечення участі представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Розглянувши клопотання скаржника про відкладення розгляду справи та забезпечення участі представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Враховуючи те, що ухвалою апеляційного суду від 15.01.2020р., якою призначено розгляд справи, явка сторін не визнавалася обов`язковою, а також те, що з поданого клопотання про відкладення не вбачається поважних причин, які б свідчили про необхідність відкладення судового засідання на іншу дату, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання, та з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - відсутність підстав для відкладення розгляду справи. При цьому, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про відкладення судового засідання та забезпечення участі представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, а також те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 12.02.2020р. арбітражний керуючий Сокол О.Ю., представники ТОВ "Фінансьва компанія "Авістар", ТОВ "Мальта ЛТД", ТОВ "Престиж-Авто" заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважають ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, такою, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне: 20.11.2019р. до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого надійшло клопотання №01-34/28-11 від 20.11.2019р. про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна у даній справі на три роки. Вказане клопотання мотивовано тим, що 20.10.2019р. набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Так, частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Відтак, враховуючи наведені положення закону, протягом трьох років з дня набрання чинності згаданим законом, до боржника у даній справі не може бути застосовано ні судова процедура санації, ні процедура ліквідації. 19.11.2019р. відбулись збори комітету кредиторів боржника (протокол від 19.11.2019р.), на засідання яких прийнято рішення, зокрема, про звернення до суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна у даній справі на три роки. Відповідно до ч.1, ч.3 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Водночас, 21.04.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства. Згідно п.1, п.2, п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом. З дня введення в дію цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами). Установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Враховуючи наведене, Кодекс України з процедур банкрутства введено в дію з 21.10.2019р. За змістом ч.1 ст.6 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури, зокрема, розпорядження майном боржника. Відповідно до ч.1, ч.2 ст.44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Згідно п.6 ч.8 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника. При цьому, 20.10.2019р. вступив в силу Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" №145-IX від 02.10.2019р. Згідно ч.2 розділу ІІІ Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом. Колегія суддів звертає увагу апелянта, що згідно ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Відповідно до ч.2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Враховуючи викладене та зважаючи на те, що процедура розпорядження майном боржника у даній справі не завершена, Господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про задоволення клопотання арбітражного керуючого №01-34/28-11 від 20.11.2019р. про продовження строку процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна у даній справі на три роки. Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі. При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії). Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду першої інстанції не спростовують. У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наведених обставин, апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі №10/174-08 - без змін. На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника. Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.11.2019р. у справі №10/174-08 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови складено 17.02.2020р. Головуючий суддя Саврій В.А. Суддя Дужич С.П. Суддя Миханюк М.В.