Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 906/1345/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 року Справа № 906/1345/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А. розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23 грудня 2019 року у справі №906/1345/19 (суддя Сікорська Н.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" до Міністерства юстиції України до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправним та скасування дій (рішень) державного реєстратора щодо реєстрації прав на нерухоме майно Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 1, 2 статті 271, частини 13 статті 8 ГПК України. ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23 грудня 2019 року передано справу №906/1345/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації прав на нерухоме майно та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" про витребування доказів за вх.№02-44/2024/19 від 19.12.2019 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, ТОВ "Лабрадорит" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Житомирської області скасувати та направити справу для розгляду до Господарського суду Житомирської області. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 січня 2020 року у справі №906/1345/19 поновлено ТОВ "Лабрадорит" строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23 грудня 2019 року у справі №906/1345/19. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів до 07 лютого 2020 року. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз.2 ч.10 ст.270 ГПК України). Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Враховуючи те, що ТОВ "Лабрадорит" оскаржується ухвала місцевого господарського суду про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (п.8 ч.1 ст.266 ГПК України), колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23 грудня 2019 року у справі №906/1345/19 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області згідно якого просить: - визнати протиправними, скасувати дії (рішення) державного реєстратора Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ "Лабрадорит" на нерухоме майно: будівлю пилорами площею 117,5 кв. м., розташованого за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Потіївка, вул. Радгоспна, 8, внесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції на підставі свідоцтва, серія та номер: 485, виданий 15.04.2005, видавник: Бойко В.М., приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8672792 від 05.12.2013 р. 09:22:08; та будівлю модульного типу площею 2 394,2 кв. м. за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, внесеного державним реєстратором Реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції на підставі свідоцтва, серія та номер: 485, виданий 15.04.2005, видавник: Бойко В.М., приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 8700325 від 05.12.2013 р. 15:31:07 та зобов`язати Радомишльську районну державну адміністрацію Житомирської області поновити запис про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Лабрадорит" на нерухоме майно будівлю пилорами площею 117,5 кв. м., індексний номер: 8672792 від 05.12.2013 р. 09:22:08 та будівлю модульного типу площею 2 394,2 кв. м. індексний номер: 8700325 від 05.12.2013 р. 15:31:07, розташованого за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8. - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію за ЗАТ "Спіка" 21.08.2015 р. права власності на нерухоме майно: будівлю модульного типу площею 2 394,2 кв. м. за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, внесеного на підставі рішення суду, серія та номер 4/5007/37/12,виданий 14.04.2014, видавник: Господарський суд Житомирської області, індексний номер: 25139462 від 08.10.2015 12:29:44. - визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію за ЗАТ "Спіка" 12.10.2015 р. права власності на нерухоме майно: будівлю (будівлю пилорами) площею 117,5 кв. м., розташованого за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, внесеного на підставі рішення суду, серія та номер 4/5007/37/12, виданий 14.04.2014, видавник: Господарський суд Житомирської області, індексний номер: 25749322 від 31.10.2015 15:53:04. - визнати протиправними дії (рішення) державного реєстратора Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області про внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за ЗАТ "Спіка" права власності на нерухоме майно: будівлю модульного типу площею 2394,2 кв. м. індексний номер: 25139462 від 08.10.2015 12:29:44 та будівлю (будівлю пилорами) площею 117,5 кв. м., індексний номер: 25749322 від 31.10.2015 15:53:04, скасувати запис про державну реєстрацію права власності за ЗАТ "Спіка" та зобов`язати Радомишльську районну державну адміністрацію Житомирської області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності за ЗАТ "Спіка" на нерухоме майно будівлю пилорами площею 117,5 кв. м. індексний номер: 25139462 від 08.10.2015 12:29:44 та будівлю модульного типу площею 2 394,2 кв. м. індексний номер: 25749322 від 31.10.2015 15:53:04. Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Згідно з частинами 1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 ГПК України). У відповідності до частини першої статті 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 ГПК України. Згідно із частиною 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Водночас, частиною 5 статті 30 ГПК України передбачено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Суд відзначає, що у розумінні наведених норм процесуального права, виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Виключна підсудність, за змістом частини 5 статті 30 ГПК України, визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування, що спростовує аргументи, наведені позивачем у позовній заяві щодо підстав розгляду справи в Господарському суду Житомирської області. Аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.05.2018 у справі №905/1566/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19. За висновками Верховного Суду, викладеними у вказаних постановах, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч.5 ст. 30 ГПК України, то така справа у будь-якому разі підлягає розгляду місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Як видно з позовної заяви, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації прав на нерухоме майно пред`явлені до Міністерства юстиції України та Головного територіального управління юстиції у Житомирськіій області. Згідно із пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України Враховуючи те, що відповідачем-1 у даній справі є Міністерство юстиції України та зважаючи на вимоги частини 5 статті 30 ГПК України щодо виключної підсудності справ у спорах, у яких відповідачем є центральний орган виконавчої влади, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що дана справа є підсудною Господарському суду міста Києва, та з огляду на положення п.1 ч.1 ст.31 ГПК України, правомірно передав справу №906/1345/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора щодо реєстрації прав на нерухоме майно та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" про витребування доказів за вх.№02-44/2024/19 від 19.12.2019 за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. При цьому, посилання скаржника на те, що дана справа підсудна Господарському суду Житомирської області на підставі ч.3 ст.30 ГПК України, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки спеціальною нормою, яка регулює питання визначення підсудності з огляду на визначений позивачем суб`єктний склад даного спору є ч.5 ст.30 ГПК України. Разом з тим апеляційний суд наголошує на тому, що розгляд справи судом, яка йому не підсудна є безумовною підставою для скасування судового рішення, прийнятого за результатами вирішення судового спору, а також може розцінюватись як перевищення повноважень, компетенції, прийняття завідомо неправосудного рішення тощо. Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції. Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23 грудня 2019 року у справі №906/1345/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

4. Справу №906/1345/19 повернути Господарському суду Житомирської області. Головуюча суддя Коломис В.В. Суддя Миханюк М.В. Суддя Саврій В.А.