Постанова 4857 № 13/11А

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 13/11А пров. № А/857/292/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., представника відповідача Шиби А.І., прокурора Мельничука Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Артеміда» до Головного управління ДПС у Львівській області, Управління Державного казначейства України у Львівській області, за участю Прокуратури Львівської області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - суддя (судді) в суді першої інстанції Брильовський Р.М., час ухвалення рішення не вказано, місце ухвалення рішення м. Львів, дата складання повного тексту рішення 08.05.2019 року, ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Фірма «Артеміда» звернулось до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа від 14.03.2016 року № 13/11А. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року заяву задоволено: визнано поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа № 13/11А від 14.03.2016 до виконання та поновлено ТзОВ «Фірма «Артеміда» строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 13/11А від 14.03.2016 року та встановлено, що такий слід обчислювати від дати набрання цією ухвалою суду законної сили. Рішення мотивоване поважністю причин пропуску звернення заявника із вказаною заявою, що підтверджується наведеною в ухвалі суду першої інстанції хронологією дій заявника. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заявником не надано обґрунтованих причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, що могли б стати підставою для поновлення такого у відповідності до вимог ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України. Також скаржник вказує, що передумовою для отримання платником податків належної суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС інформації про її узгодженість в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «Фірма «Артеміда» звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державного казначейства України у Львівській області, за участю Прокуратури Львівської області, в якому просило про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2014 року у справі № 13/11А, якою було задоволено повністю вимоги ТзОВ «Фірма «Артеміда», що були викладені у заяві про перегляд постанови Господарського суду Львівської області від 25.05.2010 року по справі №13/11А за нововиявленими обставинами. 14.03.2016 року на виконання постанови від 19.12.2014 року у справі № 13/11А Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо стягнення з УДК України у Львівській області на користь ТзОВ «Фірма «Артеміда» бюджетної заборгованості з ПДВ за червень 2004 року в сумі 2497770,00 грн. 18.03.2016 року ТзОВ «Фірма «Артеміда» звернулося до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 13/11А від 14.03.2016 року. 24.03.2016 року Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області листом № 12-10/1/2324 повернуло позивачу вказаний виконавчий лист без виконання та зазначило, що йому слід звернутись до Львівського окружного адміністративного суду у порядку, визначеному ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про зміну порядку і способу виконання рішення суду. 04.04.2016 року ТзОВ «Фірма «Артеміда» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про зміну резолютивної частини постанови від 19.12.2014 року у справі № 13/11А в порядку ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України. За результатами розгляду даної заяви Львівський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу від 07.06.2016 року, якою у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовлено. ТзОВ «Фірма «Артеміда» не погодилося із діями Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області щодо повернення виконавчого документа, тому звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року у справі № 813/2125/16 позов ТзОВ «Фірма «Артеміда» було задоволено: визнано протиправною відмову Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області щодо прийняття до виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 року у справі № 13/11А, викладену у листі № 12-10/1/2324 від 24.03.2016 року; зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області прийняти до виконання виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 року по справі № 13/11А. 18.01.2017 року ТзОВ «Фірма «Артеміда» повторно звернулося до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 13/11А від 14.03.2016 року. До вказаної заяви заявником було додано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 року, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року у справі № 813/2125/16. Листом від 27.01.2017 року № 12-10/1/800 Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області повернуло позивачу виконавчий лист № 13/11А від 14.03.2016 року без виконання. 26.12.2018 року ТзОВ «Фірма «Артеміда» знову звернулося до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 13/11А від 14.03.2016 року, до якої додало рішення Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 813/2125/16, якою було залишено в силі зазначену вище постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року у цій справі. 28.01.2019 року Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області листом № 586/13-10/1 повернуло ТзОВ «Фірма «Артеміда» виконавчий лист № 13/11А від 14.03.2016 року без виконання з підстав, що стягувач пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання. У зв`язку з наведеними обставинами, заявник звернувся до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення даного виконавчого листа до виконання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. За приписами ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час звернення з заявою про поновлення строку) передбачено, що строки у виконавчому провадженні це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом. Згідно з ч. ч. 1, 4, 6 ст. 12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Згідно з ч. 1 ст. 376 Кодексу адміністративного судочинства України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Отже, за приписами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, має право звернутись до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. При цьому, підставою для поновлення строку можуть слугувати лише поважні причини. В свою чергу, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» акцентував, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. У рішенні Європейського суду з прав людини «Матківська проти України» від 12.03.2009 року зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження-це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 18.06.2019 року у справі № 806/2492/17 та від 31.10.2019 року у справі № 820/2607/17. Вищезазначені висновки Верховного, Конституційного та Європейського Судів враховує колегія суддів при вирішенні питання щодо обґрунтованості висновків суду першої інстанції в частині поновлення строку для пред`явлення виконання виконавчого листа. Так, з матеріалів справи вбачається, що боржником судове рішення в добровільному порядку не виконано, натомість заявником, як видно з вищеописаних обставин справи, вчинено всі можливі дії щодо пред`явлення ним виконавчого листа до виконання, а обставини, що унеможливили таке пред`явлення, не залежали від волі заявника. Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТзОВ «Фірма «Артеміда» пропустило строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, тому пропущений строк необхідно поновити. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 13/11А залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 17 лютого 2020 року