Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/8230/20
від 13.12.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/8230/20 пров. № А/857/14476/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М., за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (головуючий суддя Нор У.М., м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В : Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просило стягнути з відповідача податковий борг. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 105337,72 грн задоволено повністю. 24.02.2021 за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист із строком пред`явлення 03.05.2021. 14.09.2022 Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось в суд першої інстанції із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року заяву задоволено. Поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа по справі № 460/8230/21 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати таку ухвалу щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та постановити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. В апеляційній скарзі зазначає, що частиною 3 статті 376 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувана та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Про день та час розгляду судом заяви ГУ ДПС у Рівненській області, про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, вона жодним чином не повідомлялась і про день та час її розгляду судом не знала. Неповідомлення судом про день та час розгляду вищевказаної заяви, позбавило її права на подання до суду відповідних письмових заперечень на подану заяву, а також позбавило її права на захист в процесі розгляду вказаної заяви. Частинами 1 та 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Аналіз наведених правових норм свідчить, що виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання у чітко визначений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк. Водночас для поновлення стягувачу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, необхідною правовою підставою такого поновлення строку є наявність поважних причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Саме такий правовий висновок наведений в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 240/10258/19 (провадження № К/9901/20374/21). Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність таких причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством. Жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого документа до виконання, представник заявника не надала, а лише обмежилась даними про те, що нібито усі працівники управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Рівненській області, захворіли на коронавірусну хворобу (СОVID-19). Так, мали місце захворювання працівників різних сфер цією хворобою, але щоб захворіли всі працівники названого управління, саме по собі є мало імовірним. Крім того, якщо наведені дані представника заявника про захворювання працівників вказаного управління на коронавірусну хворобу (СОVID-19) і мали місце, то мали б бути надані докази такого масового захворювання, а також яким чином це могло вплинути на своєчасність подання виконавчого листа до виконання. При тому, що у заявника було повних три місяці з дня видачі виконавчого листа, а це з 24 лютого 2021 року до 24 травня 2021 року, для подання його до примусового виконання. Таких доказів представником заявника не надано і таких доказів і не може бути надано, бо їх насправді не існує в природі, адже ніякого масового захворювання працівників управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Рівненській області на коронавірусну хворобу (СОVID-19) насправді не було. Це вигадка представника заявника, яка власну недбалість хоче виправдати будь-яким чином і видати її за поважну причину пропуску строку подання виконавчого документа до виконання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий суд. Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, в тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання без доведеності поважності причин пропуску встановленого Законом строку, порушує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у такого роду правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного в статті 8 Конституції України. Виходячи з аналізу усіх вищеперерахованих норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, зобов`язаний був з`ясувати причини пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин і доказів, які їх підтверджують, зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення такого строку. Дійсно, діюче законодавство не містить будь-якого переліку поважності причин для поновлення процесуального строку, оскільки підстави з`ясовуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Між тим, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача для вчинення цих дій. Таких причин не містить ні заява позивача, ні оскаржувана ухвала. Крім того, суд мав би забезпечити їй право на участь у розгляді вищезазначеної заяви та надати можливість участі у розгляді названої заяви, як безпосередньо у суді, або ж хоча б надати можливість у письмовому вигляді подати свої заперечення на заяву, що розглядалась. Поряд з тим, вона такої можливості була безпідставно позбавлена, що призвело до ухвалення незаконного і явно упередженого щодо неї судового рішення. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань. Задовольняючи заяву Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що таке поновлення сприятиме забезпеченню права стягувача на справедливий суд та забезпечуватиме виконання судового рішення у справі № 460/8230/20. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний строк підлягає поновленню, а заява Головного управління ДПС у Рівненській області до задоволення. Проте, суд апеляційної інстанції з такими доводами суду першої інстанції не погоджується. Як уже зазначалось вище рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 позовні вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області про стягнення податкового боргу з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 105337,72 грн задоволено повністю. 24.02.2021 за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист із строком пред`явлення 03.05.2021. Згідно частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії). Відповідно до п.18.1 розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У відповідності до вимог п.18.2 розділу VIІ «Перехідні положення» КАС України оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються у паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Відповідно до ч.6 ст.12 Закону №1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Згідно з ч.1 ст.376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що право стягувача на звернення із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не породжує у суду обв`язок поновлювати такий строк. Як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у справі, в тому числі і на стадії виконання рішення суду. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на пред`явлення виконавчого документу до виконання без доведеності поважності причин пропуску встановленого Законом строку, порушує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у такого роду правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного в статті 8 Конституції України. Виходячи з аналізу усіх вищеперерахованих норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, зобов`язаний був з`ясувати причини пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин і доказів, які їх підтверджують, зробити висновок про їх поважність чи не поважність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення такого строку. При цьому, слід зауважити, що діюче законодавство не містить будь-якого переліку поважності причин для поновлення процесуального строку, оскільки підстави з`ясовуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Однак, поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача для вчинення цих дій. Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось в суд першої інстанції із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання лише 14.09.2022, тобто більше як 1 рік та 4 місяці після спливу строку предґявлення виконавчого листа до виконання. Заявник у заяві, як причину для поновлення спірного строку зазначив, те що працівники управління супроводження судових справ Головного управління ДПС у Рівненській області масово захворіли на коронавірусну хворобу (СОVID-19). При цьому, жодних доказів такого захворювання до заяви не додано. Суд же першої інстанції взагалі вказаним доводам оцінку в ухвалі не надав, а виходив з того, що поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання сприятиме забезпеченню права стягувача на справедливий суд та забезпечуватиме виконання судового рішення у справі № 460/8230/20. При цьому, відсутні доводи щодо забезпечення прав боржника в такій ситуації. Оскільки, Законом України «Про виконавче провадження» та КАС України передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців і стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, то суд апеляційної інстанції вважає, що виконавчий документ може бути пред`явлений до примусового виконання у чітко визначений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк. При цьому для поновлення стягувачу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, необхідною правовою підставою такого поновлення строку є наявність поважних причин пропуску стягувачем строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Саме такий правовий висновок наведений в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 240/10258/19 (провадження № К/9901/20374/21). Поважність таких причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством. Враховуючи, що жодного належного та допустимого доказу на підтвердження поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого документа до виконання, стороною заявника не надано і в ухвалі суду першої інстанції не зазначено, що колегія суддів дійшла переконання, що підстави для поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа у даній спірній ситуації відсутні. Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовити. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 320, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року справі № 460/8230/20 скасувати, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді В.В. Ніколін О.М. Гінда повний текст складено 19.12.2022