Постанова 4851 № 480/2892/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 р.Справа № 480/2892/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. , за участю секретаря судового засідання Мороз М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Начальника Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Руслана Володимировича на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Шевченко, м. Суми, повний текст складено 25.11.19 року по справі № 480/2892/19 за позовом ОСОБА_1 до Начальника Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Руслана Володимировича , Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області про визнання протиправними та скасування наказів, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до начальника управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленка Руслана Володимировича (далі - відповідач-1, начальника УСЗН Глухівської МР Павленко Р.В.), в якому просив визнати протиправним та скасувати накази відповідача про оголошення догани ОСОБА_1 від 25.06.2019 № 62-к та № 63-к . Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувані накази порушують його трудові права позивача та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Відмічає, що є депутатом Глухівської міської ради Сумської області, до обов`язків якого згідно ст.ст. 18,20 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» входить брати участь у роботі ради та бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. А відтак, винесення оскаржуваних наказів з підстав відсутності на роботі 26.04.2019 та 29.03.2019 без належного підтвердження цілей, для яких позивач увільнявся від виконання своїх посадових обов`язків, вважає протиправним, оскільки перед кожною сесією він надавав службову записку щодо увільнення від виконання службових обов`язків згідно ст. 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», які були погоджені начальника УСЗН Глухівської МР. Крім іншого, стверджує, що він був присутній в залі засідань Глухівської міської ради, хоч і не реєструвався в неповних списках депутатів, а відтак, просить позовні вимоги задовольнити. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленка Руслана Володимировича, Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області про визнання протиправними та скасування наказів задоволено. Визнано протиправними та скасовано накази начальника Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленка Руслана Володимировича "Про оголошення догани ОСОБА_1 " від 25.06.2019 за №62-к та № 63-к. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції начальником Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Русланом Володимировичем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції було винесено без належного з`ясування всіх обставин справ, яким було надано невірну правову оцінку, що призвело до постановлення необґрунтованого судового рішення. Вказує, що позивач для участі в роботі сесії міської ради не реєструвався, участі в її роботі не брав і браги не бажав з самого початку, ще коли погоджував свою відсутність на роботі, тому суд дійшов помилкового висновку, що догани були винесені та застосовані за невиконання позивачем своїх депутатських повноважень. Зазначає, що судом першої інстанції було встановлено що позивач не реєструвався для участі в роботі сесії міської ради 29.03.2019 та 26.04.2019, але чомусь не надано цьому факту жодної оцінки, в рішенні суду першої інстанції не вказано чи повинен позивач чи ні вчиняти дії, які з належним підтвердженням принаймні наміру робити те для чого він увільнявся від роботи. Посилається на те, що фактично судом першої інстанції зроблено три висновки, які покладено в основу оскаржуваного рішення: несвоєчасність застосування дисциплінарного стягнення; необґрунтованість винесення доган, так як суд вважає, що вони нібито винесені за неналежне виконання депутатських повноважень; відсутність в посадовій інструкції Позивача, локальних актах Управління як то Правилах внутрішнього трудового розпорядку вказаних обставин як підставу для притягнення до відповідальності. Зазначає, що таких обставин не можуть застосовуватися суто формальні підстави та відсутність прямої відповідальності позивача, згідно посадової інструкції, тощо в ситуації яка є предметом судового розгляду, і за вказаних обставин судом повинні були прийнятими до уваги посилання відповідача на вимоги Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затвердженого наказом Національного агентства з питань державної служби від 05.08.2016 №

158. Враховуючи викладене, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 1.1 1.2019 по справі № 480/2892/19 скасувати та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову Сороки СЛ. Від позивача, ОСОБА_2 , до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві. Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений заздалегідь та належним чином. Начальник Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Руслан Володимирович в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, зазначив, що його позиція співпадає з позицією Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази були прийняті начальником УСЗН Глухівської МР необґрунтовано, тобто без з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також несвоєчасно, а тому вони не можуть відповідати критеріям правомірності визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач працював на посаді провідного спеціаліста відділу прийому громадян УСЗН Глухівської МР та є депутатом Глухівської МР VII скликання (а.с.42-44,40-41,80,107). Розпорядженням Глухівського міського голови від 18.03.2019 №65-ОД, було скликано друге пленарне засідання дев`ятої сесії міської ради сьомого скликання (а.с.86), яке, як зазначав начальник Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Руслан Володимирович було направлено і на адресу ОСОБА_3 МР. Засідання, як вбачається з листа секретаря міської ради було призначено на 29.03.2019 (а.с. 22). 28.03.2019 позивачем на ім`я начальника УСЗН Глухівської МР Павленку Р.В. було подано службову записку про надання дозволу на перебування поза приміщенням УСЗН Глухівської МР 29.03.2019 з 13:30 до 16:00 на виконання ч.1 ст.32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Дана службова записка була погоджена 29.03.2019 за резолюцією відповідача-1 (а.с.14,20). Розпорядженням Глухівської міського голови від 16.04.2019 №85-ОД, було скликано друге пленарне засідання дев`ятої сесії міської ради сьомого скликання 26.04.2019 (а.с.87-88). 25.04.2019 позивачем на ім`я начальника УСЗН Глухівської МР Павленку Р.В. було подано службову записку про надання дозволу на перебування поза приміщенням УСЗН Глухівської МР 26.04.2019 з 09:30 до 17:15 на виконання ч.1 ст.32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Дана службова записка була погоджена 25.04.2019 за резолюцією відповідача-1 (а.с.15). 06.05.2019 начальник Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Руслан Володимирович звернувся до секретаря Глухівської МР Демішевої О.М. листом від 06.05.2019 №01-40/423, в якому просив повідомити, чи реєструвався для участі в роботі сесій Глухівської МР, що були призначені на 28.03.2019, 26.04.2019 депутат міської ради ОСОБА_1 та надати копії таких списків реєстрації депутатів міської ради (а.с.114). На вказаний запит секретар міської ради листом від 10.05.2019 повідомила, що депутат міської ради сьомого скликання Сорока ОСОБА_4 не реєструвався для участі в пленарних засіданнях сесії міської ради, що були призначені на 29.03.2019 та 26.04.2019, на підтвердження чого надано копії списків реєстрації депутатів міської ради за вказані дати (а.с.22-24). Отримавши вказаного листа за підписом начальника УСЗН Глухівської МР 11.05.2019 о 08год 10хв вручено позивачу два запити від 10.05.2019 за №№01-40/1493 та 01-40/1494 (а.с.19,25) про надання пояснень з питань дотримання трудової дисципліни при виконанні депутатських обов`язків, в яких начальник Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Руслан Володимирович просив ОСОБА_1 у строк до 15 години цього ж дня надати письмові пояснення з приводу увільнення від виконання службових обов`язків зі збереженням заробітної плати 29.03.2019 та 26.04.2019. В запитах зазначено, що оскільки враховуючи факт не реєстрації позивача для участі в сесії, відсутні підстави вважати, що в робочий час позивача не було на роботі з підстав передбачених законом для виконання депутатських повноважень. На вказані запити позивачем повідомлено, що відповідно до п.3 ч.20 Закону України «Про статус народних депутатів місцевих рад» 29.03.2019 позивач знаходився в сесійній залі Глухівської МР з 13:30 до 14:20, а 26.04.2019 - приблизно з 09:45 до 10:10. Також повідомив, що оскільки сесійні засідання не розпочалися, то ОСОБА_1 повернувся на робоче місце та продовжував виконувати свої посадові обов`язки (а.с.21,26). Службовою запискою від 25.06.2019 адресованої начальнику відділу соціально-трудових відносин начальник УСЗН Глухівської МР повідомив про те, що згідно листа секретаря міської ради від 10.05.2019 депутат міської ради ОСОБА_1 не реєструвався для участі в сесіях міської ради, які були призначені на 29.03.2019 та 26.04.2019, а згідно вимог п.28 Регламенту міської ради належним підтвердженням участі депутата міської ради в роботі сесії є його письмова реєстрація перед її початком. Таким чином, ОСОБА_1 був відсутній на роботі, перебував в сесійній залі міської ради, але як вільний слухач, а не депутат міської ради, який прибув для реального виконання своїх депутатських обов`язків та мав на меті їх реалізовувати. З урахуванням викладеного, просив підготувати два накази про оголошення догани ОСОБА_1 за порушення трудового розпорядку та дисципліни, які виразилися у його відсутності на роботі 29.03.2019 та 26.04.2019 без належного підтвердження для тих цілей, для яких він увільнявся від виконання своїх службових обов`язків (а.с.30-31). 25.06.2019 наказом начальника УСЗН Глухівської МР Павленком Р.В. винесено два накази «Про оголошення догани ОСОБА_1 » за №62-к (а.с.17) та за № 63-к (а.с.18). Згідно даних наказів вони були прийняті на підставі ст. 19 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та ст. 147-152 КЗпП України за порушення трудового розпорядку та дисципліни (відсутність на роботі 26.04.2019р. та 29.03.2019р. без належного підтвердження цілей для яких він увільнявся від виконання службових обов`язків). Підставами для оголошення доган в зазначених наказах зазначено лист секретаря міської ради від 10.05.2019 №02-34/01/935 (а.с.22), запит від 10.05.2019 №01-40/1493 (а.с.19) та №01-40/1494 (а.с.25) про надання пояснень з питань дотримання трудової дисципліни при виконанні депутатських повноважень, пояснювальна записка провідного спеціаліста відділу прийому громадян ОСОБА_1 від 11.05.2019 (а.с.21,26) та службова записка начальника управління від 25.06.2019 (а.с.30-31). Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства. Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування регулює Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-ІІІ (далі Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»), який визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування. Одним із основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених у ст. 4 Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», є персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків. В свою чергу, статтею 19 цього Закону визначено, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом. На сьогодні такого порядку законом не передбачено. Водночас, за приписами ч.3 ст. 7 Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Таким чином, враховуючи відсутність у зазначеному Законі особливої процедури притягнення працівника органу місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності, на вказані відносини поширюється порядок застосування дисциплінарного стягнення та гарантії, передбачені Кодексом Законів про працю України (далі - КЗпП України). Так, згідно із ст.147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Відповідно до ч.1 ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. В силу вимог ч.ч. 3, 4 ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції накази були прийняті на підставі ст. 19 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та ст. 147-152 КЗпП України з підстав порушення трудового розпорядку та дисципліни (а.с.17,18). При цьому, в обґрунтування своєї позиції у відзиві начальник УСЗН Глухівської МР відмічає, що позивач увільнявся від виконання службових обов`язків для виконання депутатських повноважень, а саме: участі у роботі сесії, а єдиною належною формою участі депутата в засіданні сесії є його реєстрація перед її початком, що ОСОБА_1 не було зроблено. Наголошує, що позивач увільняється від виконання службових обов`язків на підставі ч.1 ст. 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-ІV (далі Закон України «Про статус депутатів місцевих рад»), а виконувати норму цього ж закону (стаття 18, відповідно до якої депутат місцевої ради зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів; брати участь у роботі ради) позивач не бажає. Окремо у службовій записці, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних наказів, начальник Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Руслан Володимировиа відмічає, що така поведінка ОСОБА_1 , який не виконуючи свої депутатські повноваження, не реалізуючи завдання місцевого самоврядування та отримує заробітну плату коштом платників податків за місцем роботи, має негативний вплив на загальний рівень трудової дисципліни в колективі (а.с.31). Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази були фактично винесені за неналежне виконання позивачем своїх депутатських повноважень. Разом з тим, як вже зазначалось вище, за приписами ст. 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення накладається саме за порушення трудової дисципліни, а відповідно до п.1 розділу Х Правил внутрішнього трудового розпорядку управління соціального захисту населення Глухівської міської ради, затвердженого наказом начальника УСЗН від 04.07.2018 №17-ОД (а.с.97-106) (далі Правила внутрішнього трудового розпорядку) порушення трудової дисципліни це невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, яке тягне за собою застосування заходів дисциплінарного або громадського впливу, а також інших заходів, передбачених законодавством. Відтак, невиконання позивачем своїх депутатських повноважень в частині не реєстрації для участі в пленарних засіданнях сесії міської ради, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності саме за порушення трудової дисципліни. Щодо посилань начальника УСЗН Глухівської МР на те, що позивач був відсутній на роботі без належного підтвердження цілей для яких він увільнявся, а, відтак, порушив трудову дисципліну та те, що у відповідача повинно бути безумовне підтвердження того, що в робочий час позивач виконує та реалізує належним чином саме депутатські права та обов`язки для виконання яких він і увільнявся від роботи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 1 Розділу Правил внутрішнього трудового розпорядку дисципліна праці дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, творче ставлення до своєї роботи, забезпечення її високої якості, продуктивне використання робочого часу. Особливості ж залишення меж адміністративної будівлі у робочий час чи відсутності на роботі працівників визначено розділом V Правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п.3 якого, час початку роботи 08:00 годин, час закінчення роботи 17:15 години в понеділок, вівторок, середу, четвер і 16:00 в п`ятницю. Час для відпочинку і харчування (обідня перерва) з 12:00 до 13:00 години. Виходячи зі службових потреб установлений режим може бути змінено на підставі розпорядження міського голови, наказу начальника управління, а також у конкретному випадку за згодою між працівником та безпосереднім керівником на підставі попередньо погодженої службової записки. Також згідно з п.6 вказаного ж Розділу Правил внутрішнього трудового розпорядку вихід працівника за межі адміністративної будівлі управління у робочий час зі службових та невідкладних особистих питань допускається з дозволу начальника управління за умови відповідної реєстрації в Журналі обліку та контролю за використанням робочого часу. Погодження на перебування поза приміщенням адміністративної будівлі упродовж трьох та більше годин здійснюється шляхом надання працівником службової записки на ім`я начальника з належним обґрунтуванням необхідності та зазначенням орієнтовного часу відсутності, яка невідкладно розглядається та візується шляхом накладення резолюції «Погоджено» або «Не погоджено». Тобто приписами даних Правил внутрішнього трудового розпорядку не вимагається від працівника надання в даному випадку «безумовного підтвердження того, що позивач в робочий час виконує та реалізує належним чином саме депутатські права та обов`язки». Надання такого підтвердження не передбачено ні нормами Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ні КЗпП України, ні Законом України Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Про надання такого підтвердження не йде мова і в Регламенті роботи Глухівської міської ради сьомого скликання, затвердженого рішенням міської ради від 17.12.2015 №13 чи Правилах внутрішнього трудового розпорядку . При цьому, як було встановлено в судовому засіданні, в обох випадках (29.03.2019 та 26.04.2019) позивач у відповідності до п.6 розділу V Правил внутрішнього трудового розпорядку здійснював вихід за межі адміністративної будівлі управління за попереднім поданням службової записки на ім`я начальника УСЗН Глухівської МР та його погодженням, з обов`язковою відміткою в Журналі реєстрації працівників управління, які на протязі дня залишають робоче місце в зв`язку з виробничою необхідністю (а.с.108-112). В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, відповідач підтвердив, що позивач залишав робоче місце з відповідного дозволу для виконання депутатських повноважень. Як зазначив начальник Управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Сумської області Павленко Руслан Володимирович вказані службові записки були погоджені позивачу, оскільки напередодні на адресу УСЗН Глухівської МР надсилались відповідні розпорядження Глухівського міського голови про скликання чергового пленарного засідання ради, а ОСОБА_1 у службових записках просив надати дозвіл саме на виконання ч.1 ст. 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». В свою чергу відповідно до вказаної норми ч.1 ст. 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» на час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов`язків. Тобто службові записки, погоджені начальником УСЗН Глухівської МР, містили належне обґрунтування відсутності ОСОБА_1 , а відтак, вихід позивача за межі адміністративної будівлі управління було здійснено з дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку. Крім іншого, відповідно до п. 7 розділу V Правил внутрішнього трудового розпорядку у разі відсутності працівника на роботі без поважної причини або у разі неповідомлення про причини своєї відсутності безпосередньому керівнику та відповідальній особі за ведення роботи складається письмовий акт про відсутність працівника на роботі. В той же час в даних випадках такі акти про відсутність позивача на роботі, зокрема, без поважної причини, не складались, та таких актів суду надано не було. При цьому, відповідно до п.3 розділу Х Правил внутрішнього трудового розпорядку дисциплінарне стягнення застосовується до посадової особи за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов`язаних з проходженням служби в органах місцевого самоврядування, вчинок, який ганьбить її як посадову особу або дискредитує орган місцевого самоврядування. Завдання та обов`язки провідного спеціаліста відділу прийому громадян УСЗН Глухівської ради, посаду якого обіймав позивач, були визначені посадовою інструкцію, затвердженою наказом в.о. начальника УСЗН Глухівської МР від 03.12.2018 №30-ОД. Будь-яких доказів невиконання завдань та обов`язків покладених на ОСОБА_1 даною інструкцією, відповідачем суду не надано, як і не надано в чому саме полягало порушення позивачем Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №58, на порушення яких також вказував відповідач-1 в судовому засіданні. Враховуючи вищенаведене те, що невиконання, на думку відповідачів, позивачем своїх депутатських повноважень в частині не реєстрації для участі в пленарних засіданнях сесії міської ради, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності саме за порушення трудової дисципліни, доводи відповідачів стосовно правомірності наказів відповідача про оголошення догани ОСОБА_1 від 25.06.2019 № 62-к та № 63-к є помилковими. Питання проведення реєстрації чи не реєстрації позивача, як депутата, на пленарних засіданнях місцевої ради, не може бути предметом правової оцінки при вирішенні питання пов`язаного з трудовою дисципліною. Депутати несуть відповідальність згідно іншого законодавства, яке регулює повноваження депутатів місцевих рад та регулюють правовідносини в сфері місцевого самоврядування, і саме в межах даного законодавства може бути встановлено наявність чи відсутність в діях депутата правопорушення. Дані повноваження не відносяться до компетенції відповідачів. Враховуючи наведене, суд не надає правової оцінки діям позивача, як депутата під час його реєстрації чи не реєстрації на відповідній сесії, як депутата. Колегія суддів зазначає, що фактично, в даному випадку висновок відповідача про порушення позивачем трудової дисципліни зроблений на підставі того, що позивач не здійснив реєстрацію як депутат, на пленарних засіданнях місцевої ради. Проте реєстрація позивача, як депутата відповідної місцевої ради, регулюється іншими правовідносинами, які не відносяться до правовідносин публічної служби позивача. В даному випадку, відповідач прийнявши накази про оголошення догани ОСОБА_1 , фактично притягнув його до відповідальності за порушення прав та обов`язків депутата місцевої ради. При цьому, позивач, в позовній заяві, обґрунтовує підставу не реєстрації на засіданні ради своєю політичною діяльністю. Колегія суддів звертає увагу на те, що політична діяльність позивача не може бути оцінена в межах трудового законодавства та законодавства про проходження публічної служби. З урахуванням відсутності підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності (відсутність в діях позивача факту порушення трудової дисципліни) доводи сторін по справі щодо строків застосування дисциплінарного стягнення, не впливає на вирішення справи по суті. Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані накази були прийняті начальником УСЗН Глухівської МР необґрунтовано, тобто без з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вони не можуть відповідати критеріям правомірності визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. З урахуванням відсутності в діях позивача факту порушення трудової дисципліни, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є помилковими. Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 480/2892/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 17.02.2020 року