LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/10245/19

від 17.02.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 по справі № 520/10245/19 - скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 р. Справа № 520/10245/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.11.19 року по справі № 520/10245/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: - скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2019 №0116455706 про застосування штрафу та пені у сумі 7908,55 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач ТОВ "РАТЬ" подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинм справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної позивач зазначає, що допущена підприємством помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законом строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі. До того, така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ "РАТЬ", відповідно платіжного доручення №2896 від 13.06.2019 сплачено 855,06 грн. ЄСВ за травень 2019 року із заробітної плати працівника-інваліда, платіжним дорученням №2897 від 13.06.2019 сплачено 42244,94 грн. ЄСВ 22% за травень 2019 року за працівників, платіжним дорученням №2875 від 11.05.2019 сплачено 420,50 грн. за квітень 2019 року за працівника-інваліда, платіжним дорученням №2876 від 11.05.2019 сплачено 37305,89 грн. за квітень 2019 року ЄСВ - 22% від заробітної плати працівників. Згідно платіжного доручення №2902 та №2901 від 21.06.2019 позивачем повторно сплачено суми єдиного соціального внеску за період травень 2019 року. Повторна сплата відбулась у зв`язку з тим, що працівниками відповідача була надана інформація про наявність заборгованості по сплаті сум ЄСВ. В подальшому, позивачем виявлено, що суми ЄСВ по платіжним дорученням №2876, №2875, №2897, №2896 помилково сплачені за рахунком 3719 в Київському ГУ ДФС в Харківській області. У зв`язку з виявленою помилкою, 21.06.2019 підприємство звернулось із відповідною заявою до податкового органу за місцем реєстрації Київського ГУ ДФС в Харківській області про перерахунок помилково сплачених сум ЄСВ з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в Київському ГУ ДФС у Харківській області на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в Московському ГУ ДФС у Харківській області. 19.07.2019 відповідачем винесено рішення №0116455706 про застосування до позивача штрафу та пені у сумі 7908,55 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Позивачем 08.08.2019 подано скаргу на рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0116455706 про застосування до позивача штрафних санкцій. Згідно рішення Державної податкової служби України про результат розгляду скарги від 11.09.2019 №1353/6/99/00-08-06-01, скарга позивача залишена без задоволення. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом правомірно винесено оскаржуване рішення від 19.07.2019 №0116455706 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанці, враховуючи наступне. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон №2464-VI. Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI). У відповідності до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI). Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Статтею 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого ДПС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування" для зарахування та розподілу страхових коштів. У відповідності до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДПС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДПС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі. Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДПС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня засобами програмного забезпечення розподіляються автоматично за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 "Рахунки державних позабюджетних фондів" на ім`я фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування відповідно до договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених Казначейством з власниками рахунків. У разі якщо ДПС до 10 год 30 хв надала Казначейству розрахунковий документ на перерахування коштів з його рахунка 3719 на відповідний рахунок головного управління ДПС для здійснення повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску, розподіл страхових коштів за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування здійснюється після перерахування коштів головному управлінню ДПС для здійснення повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску. Як визначено пунктом 1 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Матеріалами справи встановлено, що 11 травня 2019 року платіжними дорученнями №2875, №2876 та 13 червня 2019 року платіжними дорученнями №2896, №2897 у строк, передбачений частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, позивачем здійснено оплату сум єдиного соціального внеску за квітень та травень 2019 року відповідно, проте помилково у платіжних дорученнях зазначило рахунок 3719<...>, який призначений для обслуговування коштів єдиного внеску підприємств Київського ГУ ДПС у Харківській області, а не відповідний рахунок 3719<...>, призначений для обслуговування коштів єдиного внеску підприємств Московського ГУ ДПС у Харківській області. Колегія суддів зазначає, що допущена ТОВ "РАТЬ" помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 805/3665/18. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2019 № 0116455706 про застосування до ТОВ "РАТЬ" штрафу та пені у сумі 7908,55 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску підлягає скасуванню. Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У зв`язку з вищевикладеним та відповідно до вимог ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 по справі № 520/10245/19 - скасувати. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення задовольнити. Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 19.07.2019 №0116455706 про застосування штрафу та пені у сумі 7908,55 грн. за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАТЬ" (вул. Примерівська, буд 22, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 38159487) судовий збір за подачу до адміністративного суду адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) гривні 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43143704). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова В.В. Старостін

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»