Ухвала КАС ВС № 520/16117/2020

УХВАЛА 04 серпня 2021 року м. Київ справа № 520/16117/2020 адміністративне провадження № К/9901/25956/21 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 520/16117/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про скасування рішення, УСТАНОВИВ: 15.07.2021 До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021. ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд: - скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.11.2020 № 2329/20-40-04-1710 щодо нарахування штрафу та пені на загальну суму 38 753,04 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 520/16117/2020 позов задоволено. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 21.08.2001 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснював свою підприємницьку діяльність у Донецькій області. З травня 2019 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, місцем перебування якої визначено м. Ізюм, Харківської області, що підтверджується довідкою від 14.05.2019 № 6337-5000124510. 22.04.2020 позивачем припинена підприємницька діяльність, про що внесено відповідний запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. З 05.05.2020 набув статусу суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. 26.10.2020 подано заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за власним бажанням. 10.11.2020 Головне управління ДПС у Харківській області прийняте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.10.2014 по 28.10.2020 у сумі 76.93 грн, штрафу за період з 21.01.2015 по 28.10.2020 в сумі 6996.36 грн та пеню у розмірі 31682.75 грн Всього застосовано штрафу та пені у розмірі 38 753,04 грн. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що прийняте Головним управління ДПС у Харківській області рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.11.2020 № 2329/20-40-04-1710 щодо нарахування штрафу та пені на загальну суму 38 753,04 грн є протиправним та підлягає скасуванню. Головне управління ДПС у Харківській області не погодившись з судовим рішенням, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 520/16117/2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX). Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 10.11.2020 № 2329/20-40-04-1710 щодо нарахування штрафу та пені на загальну суму 38 753,04 грн. За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 520/16117/2020 не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2021 у справі № 520/16117/2020 відмовити. Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва Р.Ф. Ханова