Постанова 4814 № 2-01223/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-01223/11 Номер провадження 22-ц/814/80/20Головуючий у 1-й інстанції Путря О.Г. Доповідач ап. інст. Чумак О. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2020 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Чумак О.В. суддів: Абрамова П.С., Кривчун Т.О. за участю секретаря Ткаченко Т.І. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2019 року, постановлену суддею Путря О.Г., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, - В С Т А Н О В И Л А : У червні 2019 року ТОВ «Довіра та Гарантія» звернулося до місцевого суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по виконанню виконавчих листів у справі № 2-01223/11 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ « Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором № 1986-019/07Р від 14.09.2007 року. У заяві посилались на те, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26.03.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1986-019/07Р від 14.09.2007 року в розмірі 564 262,62 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн. На даний час рішення суду в повному обсязі не виконане. 10.08.2017 року між ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ КБ «Правекс-Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимог за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 1986-019/07Р від 14.09.2007 року, у зв`язку з чим вважають, що наявні підстави для задоволення заяви. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником - задоволено. Замінено вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Правекс-Банк» у виконавчому провадженні по виконанню рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 березня 2012 року по справі № 2-01223/11 на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», код ЄДРПОУ 38750239. Вказану ухвалу оскаржила боржник ОСОБА_1 , яка у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, прохає скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що її, як боржника, не було повідомлено про відступлення стягувачем права вимоги, про його наявність вона дізналася при ознайомленні з матеріалами поданої заяви у вересні 2019 року. У заяві з додатками відсутні необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду судом докази правонаступництва. У неї як боржника такі докази відсутні, самостійно їх надати суду вона змоги не має. У задоволенні клопотання від 07.10.2019 року про надання заявником доказів судом відмовлено; не залучено представника Полтавського районного відділу державної виконавчої служби до участі у справі в якості зацікавленої особи; в матеріалах заяви відсутні посилання на наявність виконавчого провадження. У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов від директора ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», останній прохає залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Представник ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» свого представника в судове засідання не направив, у поданому апеляційному суду клопотанні просив провести судове засідання без участі представника. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника боржниці ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26.03.2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «Правекс-Банк» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1986-019/07Р від 14.09.2007 року в розмірі 564 262,62 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн. Правонаступником ПАТ КБ «Правекс-Банк» є ТОВ ФК «Довіра та Гарантія», що підтверджується договором купівлі-продажу прав вимог за кредитними договорами від 10.08.2017 року, актом приймання-передачі від 10.08.2017 року, додатком № 1 (перелік кредитних договорів та договорів забезпечення ( а.с. 7-34 ). Як вказувалося вище, у червні 2019 року ТОВ «Довіра та Гарантія» звернулося до місцевого суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по виконанню виконавчих листів у справі № 2-01223/11 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором № 1986-019/07Р від 14.09.2007 року. Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну сторони у виконавчому провадженні правонаступником - задоволено. Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «Правекс-Банк» відступив ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» право вимоги за кредитним договором № 1986-019/07Р від 14.09.2007 року, укладеним з ОСОБА_1 , що, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, є підставою для заміни кредитора у зобов`язанні, а також стягувача у виконавчому провадженні, та відповідає ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 442 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року). Тлумачення частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК); (в) факторингу (глава 73 ЦК). Згідно частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник). Аналогічний висновок зроблений і Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Не може бути перешкодою для заміни сторони правонаступником, а є, згідно частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент постановлення оскарженої ухвали) підставою для повернення виконавчого документу стягувачу. Приймаючи до уваги те, що відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 10.08.2017 року, укладеному між ПАТ КБ «Правекс Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», право вимоги за кредитним договором № 1986-019/07Р від 14.09.2007 року, укладеним між ПАТ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 , перейшли від ПАТ «Правекс-Банк» до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (а.с. 6-34), суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача ПАТ КБ «Правекс-Банк» на правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» у виконавчому провадженні з виконання заочного рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26.03.2012 року у справі № 2-01223/11 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованості за кредитним договором № 1986-019/07Р від 14.09.2007 року. Доводи апеляційної скарги вірних висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на вищенаведене. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що її, як боржника, не було повідомлено про відступлення стягувачем права вимоги, на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки, як убачається з доданих до відзиву на апеляційну скаргу матеріалів, 29.08.2017 року ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу від 10.08.2017 р. про погашення кредитної заборгованості в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, а також повідомлення від 10.08.2017 р. про відступлення ПАТ КБ «Правекс-Банк» своїх прав вимоги за кредитним договором, що укладений між позичальником ОСОБА_1 та ПАТ «Правекс-Банк» (а.с. 129-131). Твердження боржниці в апеляційній скарзі про те, що у заяві з додатками відсутні необхідні для об`єктивного розгляду судом докази правонаступництва, спростовуються доданими до матеріалів заяви ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» копіями договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, що укладений 10.08.2017 р. з ПАТ КБ «Правекс-Банк», акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами від 10.08.2017 р. та переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, в тому числі щодо ОСОБА_1 . Та обставина, що до участі в розгляді заяви не залучено представника Полтавського районного відділу державної виконавчої служби в якості зацікавленої особи, а також відсутність в матеріалах справи посилань на наявність виконавчого провадження не впливають на правомірність постановленої місцевим судом ухвали та правового значення не мають, так як заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Посилання представника боржника ОСОБА_2 в апеляційному суді на те, що право вимоги за кредитним договором наступає у заявника ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» з моменту отримання продавцем на його банківський рахунок грошових коштів, і не надання доказів проведення цієї оплати, - не можуть бути прийняті до уваги колегії суддів, оскільки відповідно до п. 2.2 Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного 10 серпня 2017 року між ПАТ «Правекс-Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», права вимоги за кредитами переходять від Продавця до Покупця у Дату закриття, та, з урахуванням інших зобов`язань Продавця та Покупця, викладених у цьому Договорі, зобов`язання Продавця передати Права вимоги за кредитами Покупцеві є виконаним з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами. Акт приймання-передачі прав вимоги підписується сторонами лише після проведення оплати за передачу прав вимоги. Як убачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі прав вимоги від 10.08.2017 року підписаний як Продавцем ПАТ КБ «Правекс-Банк», так і Покупцем ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», що свідчить про перехід права вимоги за кредитами від Банку до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Інші доводи апеляційної скарги вірних висновків місцевого суду також не спростовують, зводяться до незгоди з постановленою ухвалою, тому до уваги колегії суддів не приймаються. Ухвала суду постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального закону, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 378, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів. Головуючий: О.В.Чумак Судді: П.С.Абрамов Т.О.Кривчун