Постанова 4814 № 524/3111/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/3111/19 Номер провадження 22-ц/814/487/20Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Панченка О.О., суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2019 року, ухваленого у складі головуючого судді Предоляк О.С., повний текст судового рішення виготовлено - дата не вказана, у справі за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті вартості наданих послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, - В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Зміст позовних вимог У травні 2019 року Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому збільшивши позовні вимоги просило стягнути з відповідача борг за надані послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення в сумі 52 564 грн 27 коп, індекс інфляції у розмірі 4834 грн 72 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 1374 грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 1921 грн. Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 зареєстрований у Кременчуцький філії ПАТ «Полтаваобленерго» (назву змінено на АТ «Полтаваобленерго»), як споживач послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у квартирі АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Позивач надає відповідачу послуги з теплопостачання, в свою чергу ОСОБА_1 не здійснював своєчасної оплати одержаних послуг, тому станом на 19 червня 2019 року виникла заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 52 564 грн 27 коп. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 30 вересня 2019 року позов АТ «Полтаваобленерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії, що розташоване за адресою: м.Кременчук, просп.Свободи, 8, код ЄДРПОУ 00131819, заборгованість за надані послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення в розмірі 52 564,27 грн., індекс інфляції в розмірі 4 834,72 грн., 3% річних від суми боргу 1 374,90 грн., а всього 58 773,89 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії у повернення сплаченого судового збору 1921 грн. Рішення суду вмотивоване тим, що відповідач допустив неналежну оплату послуг з теплопостачання, а тому з нього має бути стягнута заборгованість за надані позивачем послуги, а також індекс інфляції та 3 % річних. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Із вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 , та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати, справу передати на новий розгляд до районного суду, крім того просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року у сумі 6 813 грн 02 коп., а також до 3% річних та індексу інфляції, які були нараховані на вказану суму. Доводи апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що він не був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, в зв`язку з чим був позбавлений права подати відзив та заперечення на вказаний позов, а також позбавлений можливості подати клопотання про застосування строку позовної давності. Розрахунок заборгованості наданий позивачем, апелянт вважає припущенням та неналежним доказом у справі, оскільки він здійснений на підставі Постанови КМУ № 315 від 27.04.2016 року, яка визнана протиправною та нечинною з 27.04.2016 року, в зв`язку з чим просить зобов`язати КФ ПАТ «Полтаваобленего» здійснити перерахунок заборгованості за період з 01 травня 2016 року по квітень 2019 року. Доводи відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії зазначає про помилковість доводів апелянта щодо неналежного розрахунку заборгованості. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, приходить до наступного висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено, що АТ «Полтаваобленерго» надає послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в квартирі АДРЕСА_1 . Встановлено та не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_1 є власником вищевказаної квартири. Відповідно до наданого позивачем розрахунку борг по оплаті послуг з теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 станом на 19 червня 2019 року, за період з квітня 2015 року по квітень 2019 року складає 52 564 грн 27 коп. В порядку ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати у розмірі 1 374 грн 90 коп та 4 834 грн 72 коп. відповідно. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач допустив неналежну оплату послуг з теплопостачання, а тому з нього має бути стягнута заборгованість розрахована позивачем. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Так, відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі. Відповідно до п.1 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку вразі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Колегією суддів встановлено, що справа розглянута судом першої інстанції у відсутність відповідача ОСОБА_1 , який не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду, що свідчить про порушення судом норм процесуального права. У доводах апеляційної скарги відповідач посилається на те, що він належним чином не був повідомлений про розгляд даної справи. Суд першої інстанції під час ухвалення рішення у справі допустив порушення норм процесуального права, що передбачає порушення прав на справедливий суд. В матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи є обґрунтованими. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно з ч.ч.1,3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов АТ «Полтаваобленерго» підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини другої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15. В частині другій ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , тому саме з нього як з власника цього житлового приміщення підлягає до стягнення заборгованість за надані АТ «Полтаваобленерго» послуги, що також узгоджується з нормою статті 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне прийняти до уваги подане ОСОБА_1 клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки судом встановлено, що відповідач належним чином не був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду судом першої інстанції, тому відповідно був позбавлений права подати дане клопотання. Враховуючи клопотання відповідача про застосування строку позовної давності колегія суддів приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в межах строку позовної давності з урахуванням норми статті 257 ЦК України, а саме заборгованості з травня 2016 року по травень 2019 року у розмірі 46 138 грн. 12 коп. Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 1342 грн 02 коп та інфляційні втрати у розмірі 4 707 грн 83 коп. Доводи апеляційної скарги, що позивачем не доведено, що між сторонами існують цивільно-правові відносини щодо надання послуг з теплопостачання, не заслуговують на увагу, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Безпідставними є доводи скаржника, що позивач неправильно здійснив розрахунок заборгованості щодо наданих послуг, оскільки при визначені розміру заборгованості АТ «Полтаваобленерго» керувалося тарифами затвердженими відповідними рішеннями виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, доказів про їх скасування чи визнання нечинними матеріали справи не містять. На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення районного суду скасувати, ухвалити нове, позов АТ «Полтаваобленерго» задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Полтаваобленерго» заборгованість за період з травня 2016 року по травень 2019 року за надані послуги теплопостачання у вигляді централізованого опалення в розмірі 46 138 грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 1342 грн 02 коп та інфляційні втрати у розмірі 4 707 грн 83 коп., а всього 52 187 грн 97 коп. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути у повернення сплаченого судового збору за подачу позовної заяви 1705 грн 74 коп. З Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги 288 грн. Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст. 374, 376, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389, 390 ЦПК України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області 30 вересня 2019 року скасувати. Ухвалити нове. Позов Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті вартості наданих послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії, що розташоване за адресою: м.Кременчук, просп.Свободи, 8, код ЄДРПОУ 00131819, заборгованість за надані послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення в розмірі 46 138 грн. 12 коп., 3% річних у розмірі 1 342 грн 02 коп та інфляційні втрати у розмірі 4 707 грн 83 коп., а всього 52 187 грн 97 коп Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії у повернення сплаченого судового збору за позачу позовної заяви 1705 грн 74 коп. Стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 у повернення сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги 288 грн. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текс постанови виготовлено 13 лютого 2020 року Головуючий О.О. Панченко Судді Т.В. Одринська В.П. Пікуль