Постанова Одеський апеляційний суд № 521/10891/19

Номер провадження: 33/813/47/20 Номер справи місцевого суду: 521/10891/19 Головуючий у першій інстанції Гранін В. Л. Доповідач Грідіна Н. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.01.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Грідіна Н.В., за участю: секретаря судового засідання Узун Н.Д., захисника Вальчука І.О. та представника Одеської митниці ДФС Ковташа Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 17.09.2019 року,- ВСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення. Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий водієм ТОВ «КОМФОРТ АВТО», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, безпосереднього предмету правопорушення, а саме 137 554 грн. 26 коп., з конфіскацією товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеської митниці ДФС витрати, понесені під час провадження по справі, у сумі 10 783 грн. 80 коп. В постанові суду зазначено, що в протоколі про порушення митних правил №0611/50000/19 від 06.03.2019 року було встановлено, що 06 березня 2019 року, о 17 годині 50 хвилин, в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Серпневе Бесарабка» відділу митного оформлення №3 митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС, в напрямку з України до Молдови, в`їхав рейсовий автобус марки «MERCEDES», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , сполученням м.Одеса - м.Чімішлія, під керуванням ОСОБА_1 . Під час проведення митного контролю зазначеного автобусу виявлено товари народного споживання (одяг, взуття, шоколад, кава), які переміщувались з приховуванням від митного контролю й використанням спеціально виготовлених сховищ, які приховані у три порожнини під полом пасажирських сидінь, доступ до яких став можливим після підняття полу. В протоколі про порушення митних правил дії ОСОБА_1 були кваліфіковані ч. 1 ст. 483 МК України, як переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Однак, в постанові суду зазначені дії ОСОБА_1 були перекваліфіковані за іншою кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 483 МК України, як переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві дані стосовно наявності, найменування, кількості товару, так як суд прийшов до висновку про те, що матеріалами справи не встановлено, що правопорушником було виготовлено сховище або були зроблені конструктивні зміни автомобіля для приховання предметів, товари переміщувалися без використання спеціальних сховищ. При призначенні адміністративного стягнення не була застосована конфіскація транспортного засобу, оскільки санкція ст. 483 МК України передбачає конфіскацію тільки за переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників). Зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із зазначеною постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції. Зокрема, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказав, що суд не має повноважень змінювати кваліфікацію дій особи, які встановленні у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд не врахував, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 надав митному органу, документи, які містять неправдиві дані стосовно наявності, найменування, кількості товару. Суд не зазначив, які саме неправдиві документи були надані ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять доказів про пристосування конструктивних отворів автобуса під сховища (тайники). Товари, які переміщувалися через кордон України, з приховуванням від митного контролю, не підлягали письмовому декларуванню, що виключає адміністративну відповідальність. Під час виявлення інкримінованого порушення митних правил, ОСОБА_1 діяв як водій, як перевізник, в зв`язку з чим не несе відповідальності за правопорушення, яке йому інкримінується. Позиції учасників апеляційного розгляду. Заслухавши захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника Одеської митниці ДФС, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги,дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Статтею 489 МК України встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вважаю, що в постанові суду першої інстанції не в повному обсязі дотримані зазначені вимоги закону при розгляді справи про порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, у відношенні ОСОБА_1 , зокрема, неправильно встановлені фактичні обставини справи, в зв`язку з чим неправильно кваліфіковані дії останнього. Так, диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає відповідальність, зокрема, за переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. Відповідно до п. 53 ст. 4 МК України, спеціально виготовлене сховище (тайник) - сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо. В п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8 (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30 травня 2008 року) вказано, що суди при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, визначених у статті 352 МК (ст. 483 МК 2012 року), за які передбачено обов`язкову конфіскацію предметів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України, також мають враховувати: обсяги конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби з метою приховування товарів. При розгляді апеляційної скарги, за клопотанням захисника, згідно вимог ст. 251 КУпАП, були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи. Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, а саме протокол про порушення митних правил №0611/50000/19 від 06.03.2019 року, доповідну записку інспектора митного оформлення №3 митного поста «Аккерман» Одеської митниці ДФС Попова О.К., пояснення ОСОБА_1 , митну декларацію від 06.03.2019 року, опис виявлених предметів та висновок експерта №142008700-0573 від 24.05.2019 року, вважає, що вони є належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою, а також з поясненнями зазначених осіб при апеляційному розгляді. На підставі зазначених доказів апеляційний суд приходить до висновку про те, що вони в повному обсязі підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, як переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням за допомогою інших засобів, що утруднюють виявлення таких товарів, оскільки дійсно матеріалами справи не доведено, що правопорушником товари переміщувалися з використанням спеціальних сховищ, які б були ним зроблені шляхом конструктивних змін автомобіля для приховання зазначених товарів. Таким чином, враховуючи, що апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 не було виготовлено сховище та не були зроблені конструктивні зміни автобуса, товари були приховані у три порожнини під полом пасажирських сидінь, які були виготовлені виробником автобусу, вважаю, що транспортний засіб не підлягає конфіскації, оскільки санкцією статті передбачена конфіскація тільки транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувались для переміщення товарів. На правопорушника має бути накладене стягнення, відповідно до санкції ч. 1 ст. 483 МК України, у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів, з конфіскацією цих товарів, без конфіскації транспортного засобу, з урахуванням приписів ст.ст. 23, 33-35 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що провадження у справі має бути закрите у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, під час виявлення порушення митних правил ОСОБА_1 діяв як водій та перевізник, в зв`язку з чим не несе відповідальності за правопорушення, не можуть бути прийняті до уваги, так як при розгляді апеляційної скарги сторона захисту не заперечувала, що виявлені товари, які переміщувались через митний кордон України з приховуванням за допомогою інших засобів, що утруднюють виявлення таких товарів, належать ОСОБА_1 . Разом з тим, знаходять підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що суд не мав передбачених законом підстав змінювати кваліфікацію дій особи, які були встановлені та інкримінувалися ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи не міститься доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 надав митному органу документи, які містять неправдиві дані стосовно наявності, найменування, кількості товару. Відповідно до приписів ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 7 КпАП, в процесі здійснення правосуддя суди мають керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України. Згідно практики Європейського суду з прав людини суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції Зокрема, зазначені обставини встановлені у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року). Таким чином, враховуючи зазначені обставини, вважаю, що особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності тільки за обставини та правопорушення, які інкримінуються особі у протоколі про порушення митних правил. Суд першої інстанції безпідставно встановив в діях ОСОБА_1 кваліфікуючу ознаку ч. 1 ст.483 МК України - подання митному органу документів, які містять неправдиві дані. На підставі наведеного, згідно вимог ст. 294 КУпАП, прихожу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції має бути скасована, так як суд неправильно встановив фактичні обставини правопорушення та безпідставно перекваліфікував дії правопорушника, та винесена нова постанова, якою, на підставі належних, допустимих, достовірних доказів встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, як переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням за допомогою інших засобів, що утруднюють виявлення таких товарів. Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 17.09.2019 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, безпосереднього предмету правопорушення, а саме 137 554 грн. 26 коп., з конфіскацією товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил, - скасувати. Постановити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару, безпосереднього предмету правопорушення, а саме: 137 554 грн. 26 коп., з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Одеської митниці ДФС витрати понесені під час провадження по справі у сумі 10 783 грн. 80 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови буде оголошено 31.01.2020 року, о 14 годині 00 хвилин, в залі судових засідань № 10 Одеського апеляційного суду. Суддя Одеського апеляційного суду: Н.В. Грідіна