LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС185/2794/19

від 13.02.2020 · Цивільна
Резолютивна:Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , подану ОСОБА_3 , на ухвалу …

Ухвала 13 лютого 2020 року м. Київ справа № 185/2794/19 провадження № 61-15882св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану ОСОБА_3 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року у складі судді Каратаєвої Л. О., ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. У травні 2019 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. 26 червня 2019 року через канцелярію суду представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення зустрічного позову шляхом накладення арешту на побутову техніку та предмети домашнього вжитку, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_1 на загальну суму 172 300,00 грн. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення зустрічного позову повернуто заявнику. Постановляючи ухвалу про повернення заявнику заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що в заяві не обґрунтовано та доданими документами не підтверджено належність майна, на яке заявник просить накласти арешт та не підтверджено, що саме визначений ним перелік майна знаходиться в квартирі, а також не обґрунтовано його вартість. Тобто заява не відповідає вимогам статті 151 ЦПК України. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 повернуто особі, яка її подала. Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати. Короткий зміст вимог касаційної скарги У серпні 2019 року ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу наухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та направити справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи особи, яка подала касаційну скаргу У касаційній скарзі заявник вказує на те, що апеляційний суд безпідставно повернув заявнику подану нею заяву, оскільки відповідно до укладеного з ОСОБА_2 договором про надання правової (правничої) допомоги та представництво в суді, ОСОБА_3 має всі без виключення права, надані законом позивачу, а отже і право на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду, яке включає в себе і право підпису апеляційної скарги. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. Відзив на касаційну скаргу не надходив Позиція та висновки Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї ухвали норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною до 08 лютого 2020 року. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , подану ОСОБА_3 , на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 липня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Сердюк А. І. Грушицький І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»