Ухвала КЦС ВС № 654/2693/16-ц

УХВАЛА 05 лютого 2020 року м. Київ справа № 654/2693/16-ц провадження № 61-32161св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Кузнєцова В. О., суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., учасники справи: позивач - заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у Херсонській області, відповідач 1 - Голопристанська районна державна адміністрація Херсонської області, відповідач 2 - ОСОБА_1 , відповідач 3 - ОСОБА_2 , відповідач 4 - ОСОБА_3 , відповідач 5 - ОСОБА_4 , відповідач 6 - ОСОБА_5 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого 2017 року у складі судді Ширінської О. Х. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року у складі колегії суддів: Базіль Л. В., Бугрика В. В., Семиженка Г. В., ВСТАНОВИВ: Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2016 року заступник прокурора Херсонської області, який діє в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у Херсонській області, звернувся до суду з позовом до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Голопристанської РДА Херсонської області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому просив: - визнати недійсними (незаконними) пункти 1; 3 розпорядження голови Голопристанської РДА від 15 вересня 2006 року № 380 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам»; - визнати недійсними державні акти від 06 жовтня 2006 року, видані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ; - витребувати у ОСОБА_5 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку площею 8,7408 га та земельну ділянку площею 8,7403 га. Позов мотивований тим, що під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 28 жовтня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201423006000003 з правовою кваліфікацією за частиною другою статті 367 КК України, встановлено факт протиправної передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, що знаходяться у межах нормативно-визначеної 2-х кілометрової прибережної захисної смуги Чорного моря. Так, пунктами 1; 3 розпорядження голови Голопристанської РДА від 15 вересня 2006 року № 380 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею 34,96 га та надано громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_2 у власність земельні ділянки в розмірі 8,74 га кожному, що розташовані на території Круглоозерської сільської ради Голопристанського району Херсонської області. На підставі вказаного рішення у період часу з 27 жовтня по 22 грудня 2015 року проведена державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку. У жовтні 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали окремі договори міни належних їм земельних ділянок площею 8,7408 га з ОСОБА_5 , яка на підставі цих договорів зареєструвала своє право власності на вказані земельні ділянки. Прокурор вказував, що безоплатна передача у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 земельних ділянок відбулася із порушенням норм чинного законодавства, оскільки земельні ділянки розташовані в межах двокілометрової зони прибережної смуги Чорного моря, а тому просив позов задовольнити. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого 2017 року позов заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у Херсонській області задоволено. Визнано недійсними пункти 1, 3 розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації від 15 вересня 2006 року № 380 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам». Визнано недійсним державний акт серії ЯБ 892933 (1АА001968-010672100095) від 06 жовтня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 8,74 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0004, виданий ОСОБА_1 . Визнано недійсним державний акт серії ЯБ № 892934 від 06 жовтня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 8,7408 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0005, виданий ОСОБА_3 . Визнано недійсним державний акт серії ЯБ № 292935 від 06 жовтня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 8,74 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0006, виданий ОСОБА_2 . Визнано недійсним державний акт серії ЯБ № 892936 від 06 жовтня 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 8,7403 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0007, виданий ОСОБА_4 . Витребувано у ОСОБА_5 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку площею 8,7408 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0005 та земельну ділянку площею 8,7403 га, кадастровий номер 6522383500:09:001:0007. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Суд першої інстанції, задовольняючи позов заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у Херсонській області, виходив з того, що спірні земельні ділянки розташовані в межах законодавчо визначеної прибережної захисної смуги Чорного моря, що унеможливлювало їх відведення у приватну власність відповідачів, а тому вони підлягають витребуванню від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України. Також суд вважав, що прокурором не пропущено строк позовної давності. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено. Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого 2017 року залишено без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення позову. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року. Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій вирішили спір, взявши до уваги неналежний та недопустимий доказ - графічні матеріали, виконані ФОП « ОСОБА_6 », а також безпідставно не застосували норму матеріального права щодо дотримання строків позовної давності та належним чином не перевірили, коли позивач дізнався або міг дізнатися про порушення його прав. Також суди не врахували положення закону щодо підсудності спору. Короткий зміст заперечення на касаційну скаргу та узагальнення його доводів У серпні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому заступник прокурора Херсонської областіпросить залишити касаційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення, а рішення судів попередніх інстанційбез змін, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції правильно встановлено, що термін перебігу строку позовної давності необхідно враховувати з часу реєстрації кримінального провадження - 28 жовтня 2014 року, оскільки саме тоді встановлено порушення норм чинного земельного законодавства. Також зазначав, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції. Зупинено виконання рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого 2017 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року до закінчення касаційного провадження. Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 вересня 2019 справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 403 ЦПК України, оскільки касаційна скарга містить доводи щодо порушення судом правил предметної юрисдикції. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року виправлено описку у вступних та резолютивних частинах ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2017 року, ухвалах Верховного Суду від 12 вересня 2019 року та від 18 вересня 2019 року щодо особи, яка подала касаційну скаргу, зокрема зазначено ОСОБА_1 . Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскількиВеликою Палатою Верховного Суду неодноразово висловлювалась позиція щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою. Позиція колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Установлено, що предметом спору у цій справі є визнання недійсним розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок на підставі статті 388 ЦК України. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року справу за позовом міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області, Головного управління Держземагенства в Київській області до Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання державних актів недійсними, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 18 травня 2017 року, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини четвертої статті 403 ЦПК України. Обґрунтовуючи підставу для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду послалася на таке. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) зазначала що, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України необхідно розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, а також пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц). Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку. Виходячи із висновків щодо застосування норм права, висловлених у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), згідно яких власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку, обидві позовні вимоги у цій справі можна розглядати як складові пред`явленого прокурором негаторного позову. При цьому, з урахуванням висновку, зробленого у пункті 83 цієї ж постанови Великої Палати Верховного Суду, посилання прокурора у позовній заяві на норми матеріального права, що передбачають право власника на витребування майна з чужого незаконного володіння, формулювання ним вимоги у прохальній частині заяви віндикаційного характеру щодо «витребування» земельної ділянки, а не знесення парканів, споруд чи іншим способом усунення перешкод, не суперечить застосуванню судом норм матеріального права, що регулюють інститут негаторного позову в цивільному праві України. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від зазначеного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), оскільки до 2018 року судова практика була іншою, зокрема суди виходили із того, що позови про витребування (повернення) незаконно виділених земельних ділянок розглядалися судами як віндикаційні на підставі статей 387, 388 ЦК України (постанови Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15, від 08 червня 2016 року у справі № 6-3089цс15, від 16 листопада 2016 року у справі № 6-2469цс16, від 15 листопада 2017 року у справі № 6-2304цс16). Відхід від роками виробленої практики щодо можливості оспорювання в судовому порядку незаконних рішень органів місцевого самоврядування та державної влади, непоширення позовної давності на вимоги про витребування земельних ділянок, на думку колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, суперечить принципу правової визначеності. Крім того, на думку колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, правові висновки, висловлені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), суперечать принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю (пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц), який системно впроваджується у практику Верховного Суду. Зокрема, з одного боку, зроблено висновок, що незаконне заволодіння землями водного фонду приватними особами є неможливим, а з іншого - земельні ділянки витребовуються від громадян, які є їх власниками згідно записів у відповідних державних реєстрах. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала, що поданий прокурором позов у частині вимоги про витребування спірних земельних ділянок у державну власність є віндикаційним позовом. При цьому колегія суддів зазначила, що на позови прокурора, які пред`являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, повинно поширюватися положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності повинен починатися від дня, коли особа, яка наділена повноваженнями власника чи користувача земельної ділянки з правом розпорядження нею довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів. Отже, вбачається, що оскаржувані судові рішення у цій справі та оскаржувані рішення, які передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року прийнято для розгляду цивільну справу № 372/1684/14-ц та призначено її до розгляду. У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Ураховуючи наведене та зважаючи на предмет і підстави позову та фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 372/1684/14-ц. Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 654/2693/16-цза позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Управління Держгеокадастру у Херсонській області до Голопристанської районної державної адміністрації Херсонської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження, державних актів на право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 28 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 10 травня 2017 року, до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 372/1684/14-ц. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук