Ухвала КАС ВС № 808/2742/16

УХВАЛА 14 лютого 2020 року Київ справа №808/2742/16 адміністративне провадження №К/9901/4050/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Блажівської Н.Є., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л, перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13листопада 2019 року у справі за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування: податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій, ВСТАНОВИВ: Фізична особа- підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 2 вересня 2016 року №0004351304, № 0004361304, вимогу про сплату боргу (недоїмку) № 0004371204, рішення № 0004381304 про застосування штрафних санкцій. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13листопада 2019 року, позов задоволено. 7 лютого 2020 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13листопада 2019 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду прийнята у відкритому судовому засіданні 13 листопада 2019 року. Касаційну скаргу подано 7 лютого 2020 року, тобто з пропуском строку, визначеного статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Разом з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що касаційна скарга Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13листопада 2019 року вже подавалась, проте ухвалою Верховного Суду була повернута у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Розглянувши вказане клопотання, Суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 2 розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги. Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п`ятої цієї статті). Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Слід зазначити, що вчасна подача первинної касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк встановлений статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України скаржником не наведено. Зважаючи на викладене, підстави, наведені в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не можуть бути визнані поважними. Частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того, касаційна скарга оформлена без додержання до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI (в редакцій на день подання позову) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складала 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 мінімальних заробітних плат. Статтею Закону України від 25 грудня 2015 року № 1809-VIII "Про Державний бюджет України на 2015 рік" з 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становила 1378 гривень. У справі подано касаційну скаргу щодо перегляду судових рішень у справі з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004351304, яким визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у сумі 135 061 грн. 11 коп., №0004361304, яким визначено грошове зобов`язання з військового збору у сумі 2163 грн. 48 коп.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0004371304, якою вимагається сплатити недоїмку з єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 90 096 грн. 38 коп., рішення №0004381304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за яким донараховано 90 096 грн. 38 коп. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та застосовано штрафну санкцію у сумі 9009 грн. 64 коп. Таким, розмір судового збору за подання до суду цієї касаційної скарги становить 6528,54 грн. 200% х ( 326 426,99 х 1 % ). Скаржником до касаційної скарги додано платіжне доручення від 27 грудня 2019 року № 131, згідно з яким сплачено судовий збір у розмірі 4600 грн. Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі, обчисленому виходячи зі ставок, встановлених наведеними положеннями Закону та подати до Верховного Суду документ про сплату такого збору. Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків. Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документу про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом та належних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк, визначений законом, або вказати інші підстави для поновлення цього строку. Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13листопада 2019 року у справі за позовом Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування: податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя доповідач Н.Є. Блажівська Судді О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх