Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/1176/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1176/19 пров. № 857/12359/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Шинкар Т.І., Коваля Р.Й., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (головуючий суддя Ващилін Р.О., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в особі Виноградівського відділу обслуговування громадян в якому просила зобов`язати призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням стажу роботи у Вилокській обувній фабриці у період з 03.05.1985 по 26.03.2001 з часу звернення з заявою про призначення пенсії. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року позов задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням стажу роботи на Вилокській взуттєвій фабриці у період з 03.05.1985 по 15.05.1985 та з 11.04.1996 по 26.03.2001 з дня, що настає за днем досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку. Стягнуто із Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 384 грн 20 коп судових витрат. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та просило скасувати його і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що актом перевірки підтвердився факт відсутності нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з грудня 1995 року по березень 2001 року. Відповідно, зарахувати період роботи у Вилокській взуттєвій фабриці за вищезазначений період до стажу неможливо. Трудовий стаж - тривалість роботи і інших видів діяльності, з якими пов`язується право людини, головним чином, у сфері пенсійного забезпечення. Статтею 24 Закону 1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 даної норми передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Таким чином, з урахуванням акту перевірки позивачу було зараховано до стажу період роботи за який нараховувалася заробітна плата, а саме з 15.05.1985 по 15.12.1995, оскільки, згідно пункту 4.5 Розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, якщо в документі про дату народження (смерті) або про стаж зазначено тільки рік і місяць, без позначення точної дати, то датою народження (смерті) або початку роботи вважається 15-е число відповідного місяця. На підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх документів було здійснено розрахунок стажу ОСОБА_1 , який становив 20 років 1 місяць 27 днів. У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону 1058 позивачу відмовлено у призначенні пенсії згідно протоколу №072250001382 від 23.07.2019 року, про що її було повідомлено листом від 23.07.2019 року за №13315/03.04. Апелянт також зазначає, що 09.09.2019 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було переглянуто заяву про призначення ОСОБА_1 та зараховано до страхового стажу період роботи з 01.09.1977 по 24.09.1979 в Києво-Святошинській машино-лічильній станції Державної статистики. В результаті стаж роботи ОСОБА_1 становить 22 роки 2 місяці 21 день. Оскільки, навіть після доопрацювання заяви про призначення пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 виявився недостатнім, рішенням №69 від 09 вересня 2019 року згідно протоколу №072250001382 від 09.09.2019р. ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З огляду на вищенаведене, зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи з 03.05.1985 по 15.05.1985 та з 11.04.1996 по 26.03.2001 є неможливим, у зв`язку з чим головним управлінням правомірно було відмовлено у призначенні пенсії за віком. Позивачем подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучила довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; документ про місце проживання; паспорт; трудову книжку НОМЕР_1 , довідку про стаж №С-01-27/226; свідоцтво про народження дитини; свідоцтво про смерть годувальника І-ФМ НОМЕР_2 ; свідоцтво про шлюб І- НОМЕР_3 . 22 липня 2019 року посадовою особою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області проведена зустрічна перевірка достовірності видачі архівної довідки про підтвердження стажу роботи №С-01-27/226 від 23.04.2019 ОСОБА_1 , виданої архівним відділом Виноградівської РДА, за період з 1985 року по березень 2001 року, за результатами якої складено акт №172. Відповідно до висновків акту перевірки, такою не виявлено розбіжностей довідки №С-01-27/226 від 23.04.2019 з первинними документами; накази на прийом та звільнення з роботи відсутні; причину відсутності нарахування зарплати неможливо обґрунтувати через відсутність на зберіганні в архівному відділі наказів про надання відпусток без збереження заробітної плати за власний рахунок або з вини підприємства. Листом №13315/03.04 від 23.07.2019 відділ з призначення та перерахунків пенсії №3 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно з протоколом №072250001382 від 23.07.2019 їй відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», що набув чинності з 11 жовтня 2017 року. Стаж роботи, обчислений по матеріалам справи становить 20 років 1 місяць 27 днів. Проінформовано також про неможливість зарахувати до стажу період роботи з 16.12.1995 по 26.03.2001 на Вилокській взуттєвій фабриці згідно довідки про підтвердження стажу №С-01-27/226 від 23.04.2019, оскільки за 1996 рік ОСОБА_1 значиться без нарахування заробітної плати, а за 1997 2001 рр. в особових рахунках не значиться взагалі, накази на прийом та звільнення з роботи відсутні. Рішенням Відділу з призначення та перерахунків пенсії №3 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Закарпатській області №69 від 09.09.2019 ОСОБА_1 повторно відмовлено в призначені пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Поряд з цим заявника повідомлено про те, що обчислений по матеріалам справи стаж становить 22 роки 2 місяці 21 день, до яких період роботи з 16.12.1995 р. по 26.03.2001 р. на Вилокській взуттєвій фабриці включено не було. Відмову зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на Вилокській взуттєвій фабриці з 16.12.1995 по 26.03.2001 орган Пенсійного фонду аргументує тим, що за результатами проведеної зустрічної перевірки достовірності видачі архівної довідки про підтвердження стажу роботи №С-01-27/226 від 23.04.2019, виданої архівним відділом Виноградівської РДА, встановлено факт не нарахування позивачці заробітної плати в 1996 році та відсутність такої особи в особових рахунках підприємства за період з 1997 по 2001 рр. Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно врахував, що умови призначення пенсії за віком визначаються нормами ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV згідно якої, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року. Під «страховим стажем» згідно ч. 1 ст. 24 Закону №1058 розуміють період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Вищезазначене кореспондується також з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 р. (далі Закон №1788). Положеннями ст. 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993. Згідно п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження стажу роботи необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці. Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21 березня 2019 року у справі №227/4564/16-а. Згідно матеріалів справи позивач при зверненні за призначенням пенсії подала трудову книжку, в якій наявні відомості про прийняття ОСОБА_1 03 травня 1985 року на роботу на Вилокську взуттєву фабрику та звільнення з такої 26 березня 2001 року, суд першої інстанції вірно вважав, що такі є належним доказом підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на Вилокській взуттєвій фабриці, а архівна довідка про підтвердження стажу роботи повинна враховуватися виключно у випадках відсутні відповідних відомостей в трудовій книжці. Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи у довідці. Неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві. Пенсіонер не може бути позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на підприємстві внаслідок недотримання роботодавцем порядку обліку особового складу та заробітної плати, оскільки це суперечитиме конституційним засадам у сфері соціального захисту. Суд врахував правову позицію викладену Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 у справі №687/975/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а. Судом також з`ясовано, що згідно наданого органом Пенсійного фонду України розрахунку стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 , до такого включено період роботи на Вилокській взуттєвій фабриці з 15.05.1985 по 15.12.1995 та період догляду за дитиною до 3-х років з 16.12.1995 по 10.04.1996, а тому підставно вважав, що частина спірного періоду самостійно врахована відповідачем при обчисленні страхового стажу позивача, а тому не може бути повторно зарахована за рішенням суду. З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з метою ефективного захисту прав позивача та з врахуванням ст. 45 Закону № 1058-IV, ч. 2 ст. 9 КАС України, слід задовольнити частково позовні вимоги і зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Виходячи із зазначеного вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 260/1176/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді Т. І. Шинкар Р. Й. Коваль