Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1840/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1840/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лабань Г.В. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 14 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Залімського І. Г. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування вимоги, В С Т А Н О В И В : позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 №Ф-15887-17. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку, з 08.12.2009 отримує пенсію за віком. 02.02.2018 позивач подала звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску від №40460 на суму єдиного внеску в розмірі 4224,0 грн. Головне управління ДФС в Хмельницькій області сформувало і надіслало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 №Ф-15887-17 зі сплати єдиного внеску в сумі 4224,0 грн. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. В силу ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тобто, право не сплачувати єдиний внесок поширюється на фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Як встановлено з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 08.12.2009 отримує пенсію за віком. Тому спірна вимога про сплату боргу з єдиного внеску сформована та надіслана позивачу безпідставно. При цьому, доводи відповідача щодо виникнення у позивача обов`язку щодо сплати єдиного внеску, розмір якого визначений у поданому звіті є безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та отримують пенсію, можуть бути платниками єдиного внеску лише за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідачем не наданий укладений позивачем договір добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.05.2019 №Ф-15887-17. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Мацький Є.М.