Постанова 4856 № 240/10631/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10631/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Д.М. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 14 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати неправомірною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в частині ненадання повної та достовірної інформації на запит від 16 вересня 2019 року; - зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області надати повну та достовірну інформацію на запит від 16 вересня 2019 року. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про протиправне ненадання відповідачем відповіді на його запит про надання можливості ознайомитись з публічною інформацією від 16 вересня 2019 року. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в частині ненадання відповіді на запит від 16 вересня 2019 року. Зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області надати відповідь на запит від 16 вересня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку та покликаючись на порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач покликається на факт надіслання Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області відповіді на запит позивача за допомогою засобів поштового зв`язку простою кореспонденцією, оскільки Законом України "Про доступ до публічної інформації" не визначено порядок направлення розпорядником інформації запитувачу відповіді на запит. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався. Відповідно до приписів ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Як встановлено з матеріалів справи, 16 вересня 2019 року позивач звернувся до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із запитом про надання можливості ознайомитись та здійснити фотофіксацію реєстраційних правоустановчих документів ГО «ГК «Світанок» (ГО «ГК «Світанок - Авто», ГО «ГК «Світанок - Плюс») код ЄДРПОУ 20428510, подані в 2018 та 2019 роках (а.с.6). Зазначений запит зареєстровано Головним територіальним управлінням юстиції у Житомирській області 16 вересня 2019 року (а.с.6). Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не надання відповіді на вказаний запит, позивач звернувся із вказаним позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами дотримання вимог статті 20 Закону № 2939-VІ щодо повідомлення позивача про наслідки розгляду його запиту від 16 вересня 2019 року. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Положення статті 40 Конституції України гарантують кожній особі право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Згідно із статтею 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Частиною 1 ст.13 цього Закону визначено перелік розпорядників публічної інформації, якими зокрема є суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Запит на інформацію, згідно з частиною першою статті 19 вказаного Закону, - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Відповідно до ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації передбачено статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів надіслання відповідей на запити на поштову адресу позивача через будь-якого оператора поштового зв`язку України. Копії журналу вихідних документів про направлення відповіді на запит позивача не є належним доказом надіслання ОСОБА_1 відповіді на його запити. Сам по собі факт реєстрації листів в журналі не доводить скерування цих листів адресату. Колегія суддів зазначає, що Законом № 2939-VI не визначено яким видом поштового відправлення розпорядник інформації повинен надіслати відповідь у разі її надіслання засобами поштового зв`язку (простий лист, рекомендований, з повідомленням про вручення, з оголошеною цінністю). Однак, зважаючи на імперативно встановлений обов`язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, а також його статус у відповідних правовідносинах, як суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише надіслання відповіді, а й її вручення запитувачу інформації чи повернення без вручення із зазначенням відповідних причин. Колегія суддів вважає, що реєстрація листа в журналі реєстрації вихідних документів установи не є доказом направлення такого листа і, тим більше, його доставки адресату. Будь-яких доказів саме надіслання та/чи вручення цього листа (фіскальний чек поштового відділення, повідомлення про вручення поштового відправлення, опис вкладення тощо) відповідач суду не надав, відповідно, не довів виконання свого обов`язку надання відповіді на запит на інформацію. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.