Постанова 4856 № 560/3305/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3305/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 13 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року (рішення прийнято у м. Хмельницький, повний текст рішення складено 08.11.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом від 21.10.2019 року, в якому просив: 1.1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2019 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з 88% до 80%; 1.2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2019 щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 88% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, з урахуванням проведених виплат.

2. В обґрунтування позовних вимог вказав про те, що з 04.07.2017 року отримує щомісячне довічне грошове забезпечення як суддя у відставці. Зазначає, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 28.08.2017 по справі 686/14768/17 задоволено адміністративний позов до боржника про зобов`язання врахувати період проходження строкової військової служби в Радянській армії з 22.04.1983 по 31.05.1985, що складає 2 роки 1 місяць 9 днів та половину навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 24.08.1985 по 26.06.1990, що складає 2 роки 5 місяців 1 день, до стажу роботи судді, який визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», здійснити перерахунок, призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88% заробітку (суддівської винагороди), починаючи з 04 липня 2017 року, виплатити заборгованість по призначеному щомісячному довічному грошовому утриманню, що утворилася внаслідок неправомірного зменшення відповідачем розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, через неправильне встановлення та обчислення відповідачем стажу роботи на посаді судді, за період з 04 липня 2017 року по день виконання рішення суду. З 27.11.2017 відповідач виплачував 88 % суддівської винагороди. Однак, з січня 2019 розмір відсотку грошового забезпечення зменшено з 88% до 80%, при проведенні чергового перерахунку. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 3. 8 листопада 2019 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено частково.

4. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 968200894189, дата та час розрахунку 31.01.2019 11:55, про встановлення ОСОБА_1 з 01.01.2019 розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці - 80%.

5. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2019 щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з 88% суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням проведених виплат.

6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

7. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Апелянт ГУ ПФУ в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

9. В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що до 01.01.2019 позивач одержував щомісячне довічне грошове утримання на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду від 28.08.2017 по справі 686/14768/17.

10. Законних підстав щодо застосування при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 відсотку, визначеного в постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області № 686/14768/17 від 28.08.2017 немає, оскільки перерахунок з 01.01.2019 проведено згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Господарським судом Хмельницької області від 12.12.2018 № 02-16/342/18.

11. Зазначає, що жодних неправомірних дій головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не вчинено, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Відповідно до протоколу 101 від 06.07.2017 позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 04.07.2017.

13. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 686/14768/17 від 28.08.2017, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 та постановою Верховного суду від 11.07.2019 року, позов задоволено.

14. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо призначення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 80 % без урахування періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі.

15. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому врахувати період проходження ОСОБА_1 строкової служби в Радянській Армії з 22.04.1983 по 31.05.1985, що складає 2 роки 1 місяць 9 днів та половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 24.08.1985 по 26.06.1990, що складає 2 роки 5 місяців 5 днів до стажу роботи судді, який визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» здійснити перерахунок та призначити щомісячне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 88 % його заробітку (суддівської винагороди), починаючи з 04 липня 2017 року та виплатити різницю між виплаченим та перерахованим розміром щомісячного довічного грошового утримання (арк. спр. 16-23).

16. Згідно з Розпорядженням 894189 від 27.11.2017, ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання судді у відставці з 04.07.2017. Загальний процент розрахунку утримання від заробітку - 88% (арк. спр. 57, зворотній бік).

17. Перерахунками довічного грошового утримання ОСОБА_1 від 14.08.2018, від 05.09.2018 та від 25.01.2019, визначено загальний процент розрахунку утримання від заробітку - 88% (арк. спр. 61 (зворотній бік), 63 (зворотній бік), 64 (зворотній бік), 67 (зворотній бік).

18. Однак, згідно з рішенням 968200894189 від 31.01.2019 року позивачу проведено перерахунок з 01.01.2019 довічного грошового утримання, та визначено загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 80% (арк. спр. 70).

19. Отже, позивачу на виконання рішення №686/14768/17 було призначене і виплачувалось довічне грошове утримання у розмірі 88 відсотки від заробітної плати судді, яке протиправно змінено рішенням 968200894189 від 31.01.2019, адже згадане рішення суду чинне і повинно згідно з ст. 370 КАС України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), виконуватись в тому числі і відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

20. Позивач зазначив, що з 04.07.2017 року отримує щомісячне довічне грошове забезпечення як суддя у відставці. Зазначає, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 28.08.2017 по справі 686/14768/17 задоволено адміністративний позов до боржника про зобов`язання врахувати період проходження строкової військової служби в Радянській армії з 22.04.1983 по 31.05.1985, що складає 2 роки 1 місяць 9 днів та половину навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 24.08.1985 по 26.06.1990, що складає 2 роки 5 місяців 1 день, до стажу роботи судді, який визначений Законом України «Про судоустрій і статус суддів», здійснити перерахунок, призначити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88% заробітку (суддівської винагороди), починаючи з 04 липня 2017 року, виплатити заборгованість по призначеному щомісячному довічному грошовому утриманню, що утворилася внаслідок неправомірного зменшення відповідачем розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, через неправильне встановлення та обчислення відповідачем стажу роботи на посаді судді, за період з 04 липня 2017 року по день виконання рішення суду. З 27.11.2017 відповідач виплачував 88 % суддівської винагороди. Однак, з січня 2019 розмір відсотку грошового забезпечення зменшено з 88% до 80%, при проведенні чергового перерахунку.

21. Апелянт вказав, що законних підстав щодо застосування при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019 відсотку, визначеного в постанові Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області № 686/14768/17 від 28.08.2017 немає, оскільки перерахунок з 01.01.2019 проведено згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Господарським судом Хмельницької області від 12.12.2018 № 02-16/342/18. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

22. Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

24. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

25. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

26. Згідно з ч. 7 ст. 13 Закону № 1402-VIII, судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

27. Згідно абзацу 4 п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

28. Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

29. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

30. Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - закон №2453).

31. За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

32. Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

33. До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

34. Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

35. До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).

36. Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

37. Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

38. Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

39. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

40. Проаналізувавши наведені нормативно-правові акти, колегія суддів вважає, що у апелянта не було жодних законних підстав у січні 2019 року зменшувати довічне грошове утримання позивача з 88% від суми суддівської винагороди до 80% з 01.01.2019, тому вірно визнано судом першої інстанції протиправним рішенням 968200894189, дата та час розрахунку 31.01.2019 11:55 (арк. спр. 70), а не дії, як у першій вимозі вказує позивач.

41. Судовим рішенням №686/14768/17 а також постановою Верховного суду від 11.07.2019 встановлено обставини, та викладено наступні висновки, щодо застосування норм права.

42. На момент звільнення ОСОБА_1 у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон №1402).

43. Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

44. Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді, календарний період проходження строкової служби та половину строку навчання у вищому учбовому закладі. А відтак, стаж роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 24 роки 1 місяць 8 днів, що, в свою чергу, дає право на визначення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

45. Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням вказаних правових позицій Верховного Суду у постанові від 11 липня 2019 року у справі №686/14768/17 (адміністративне провадження №К/9901/22410/18), дійшов правильного висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону при проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2019, виходячи з розміру 80% суддівської винагороди, що підтверджено відповідними доказами VІ. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

46. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

47. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

48. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

49. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

50. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.