Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/18217/19

Провадження № 33/4820/27/20 Справа № 686/18217/19 Головуючий в 1-й інстанції Антонюк О. В. Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бондар В. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 лютого 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд в складі: головуючої-судді Бондар В.В., з участю секретаря судового засідання Габая А.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Кравчука Р.В., потерпілого ОСОБА_2 , його представника Шарка ОСОБА_3 ., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому справу за апеляційними скаргами захисника Кравчука Р.В. в інтересах ОСОБА_1 та особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2019 року,- В с т а н о в и в : Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, працює лікарем-стоматологом Хмельницької обласної стоматологічної поліклініки, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 10 200 грн., що становить шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 384 грн. 20 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 25 червня 2019 року, приблизно о 00 год. 40 хв., в порушення вимог п. 16.6 Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом «КІА», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Львівське шосе, 18 м. Хмельницького, на регульованому перехресті з вул. Львівське шосе, 18/2, при розвороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю «БМВ 525», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, та скоїв з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 25 червня 2019 року, приблизно о 00 год. 40 хв., в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом «КІА», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Львівське шосе, 18 м. Хмельницького, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі, як видно з її змісту, захисник Кравчук Р.В. просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по даній справі закрити. Вказує, що суд порушив право на захист ОСОБА_1 та розглянув справу у його відсутність. ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, а, дані які були надані суду (відповідь на запит), помилкові. Суд першої інстанції не викликав та не допитав свідків, які були присутні під час відмови від огляду, проте на їх покази, як на доказ вини, послався в постанові суду, що суперечить позиції Верховного Суду. Обставини дорожньо-транспортної пригоди судом не досліджувались, не викликався і не допитувався другий учасник дорожньо-транспортної пригоди. Суд дослідив лише відеозапис, який надавався працівниками поліції та відмовив в клопотанні про приєднання і дослідження відеозапису з місця події, яке надавалось ОСОБА_1 та на якому міститься доказ, що до складання протоколу ОСОБА_1 просив провести огляд в медичному закладі. Вказує, що судом не надано оцінки тому, що після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 надали можливість керувати далі автомобілем. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та закрити провадження щодо нього. Вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки розгляд справи відбувся у його відсутність та у відсутність його захисника, чим суд порушив його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Вказує, що 24 вересня 2019 року перебував на стаціонарному лікуванні у Хмельницькій міській лікарні, про що подав до суду письмову заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи, а надана відповідь з медичного закладу на запит суду про те, що він не перебував на лікуванні з 9 по 13 вересня 2019 року є неправдивою, та спростовується уточненою довідкою медичного закладу. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2019 року захиснику Кравчуку Р.В. та особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 було поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2019 року. Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, які підтримували подані апеляційні скарги, потерпілого та його представника, які покладалися на розсуд суду щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, дослідивши зібрані по справі докази, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав. Твердження апелянтів, що суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, розглянув справу з істотними порушеннями закону, у відсутність ОСОБА_1 , який не міг з`явитися в судове засідання з поважних причин, в зв`язку з чим подав заяву про відкладення розгляду справи, що, на думку апелянтів, є підставами для скасування постанови суду, не можуть бути прийнятими до уваги з наступних підстав. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Відповідно до положень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, який 25 червня 2019 року був складений поліцейським роти №1 БУПП в Хмельницькій області сержантом поліції Халімбековим А.М., того ж дня, о 00 год. 40 хв. в м.Хмельницькому по вул. Львівське шосе, 18, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА», номерний знак НОМЕР_1 , на регульованому перехресті з вул. Львівське шосе, 18/2, при повороті ліворуч не надав перевагу в русі автомобілю автомобілю «БМВ 525», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо, та скоїв з ним зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.12) Крім того, 25 червня 2019 року о 01 год. 30 хв. був складений поліцейським роти №1 БУПП в Хмельницькій області сержантом поліції Халімбековим А.М. протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , де зазначено, що в м. Хмельницькому по вул. Львівське шосе, 18, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «КІА», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). Від підпису та отримання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 відмовився, про що зроблені відповідні відмітки у відповідних графах протоколу (а.с. 1, 12). Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2018 року обидва провадження об`єднані в одне провадження (а.с. 66). Факт порушення о 00 год. 40 хв. ОСОБА_1 25 червня 2019 року по вул.Львівське шосе в м. Хмельницькому п. 16.6 Правил дорожнього руху, внаслідок чого сталась дорожньо-транспортна пригода за участю керованого ним автомобіля «КІА», номерний знак НОМЕР_1 та «БМВ 525», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого відбулося зіткнення автомобілів, які були пошкоджені, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення, схеми пригоди з відображенням розташування транспортних засобів після зіткнення та отриманих механічних пошкоджень. Факт порушення ОСОБА_1 вимог п.16.6 Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулось зіткнення автомобілів, які були пошкоджені, підтверджується також показаннями допитаного під час апеляційного розгляду потерпілого ОСОБА_2 та фактично не оспорювались під час апеляційного розгляду апелянтами. Обґрунтованих підстав для скасування постанови суду в цій частині апелянти не навели, відтак їх вимоги апеляційної скарги про необхідність скасування постанови суду в цій частині не можуть бути врахованими. Доводи апелянта, що суд не розглядав взагалі правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не можуть бути враховані, зважаючи, на зміст постанови суду, наявну постанову про об`єднання справ, відтак предметом розгляду суду, як свідчить постанова про об`єднання справ (а.с. 66), постанови суду (а.с. 67) були обидва протоколи, складені щодо ОСОБА_1 за ст.124, ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апелянтів про відсутність в справі належних та допустимих доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, під час апеляційного розгляду свого підтвердження не знайшли. За змістом п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають в стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, зокрема, в разі наявності запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння обличчя. Під час апеляційного розгляду допитані свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтверджували наявні у ОСОБА_1 ознаки вживання алкогольних напоїв, що узгоджуються з даними протоколу, відеозапису. Як видно з дослідженого відеозапису, долученого поліцейським до справи, в ході тривалого проміжку часу спілкування з поліцейськими, оформлення матеріалів, ОСОБА_1 не заперечував наявність у поліцейського підстав для проведення огляду. Апеляційний суд критично оцінює показання потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 під час апеляційного розгляду, що вони начебто взагалі не чули запаху спиртного від ОСОБА_1 , позаяк такі їх показання спростовуються власноруч написаними поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.с.6), в яких той вказував, що ОСОБА_1 перебував, на його думку, в стані сп`яніння, вказував про це поліцейським, які прибули на місце події, що підтверджується даними дослідженого відеозапису. З боку як потерпілого, так і свідка ОСОБА_6 не було жодних зауважень з приводу обставин, зафіксованих у складених з їх участю документах, де про наявність таких ознак зазначено, що, в сукупності з вищевказаними доказами (підстави сумніватись в яких відсутні), дають апеляційному суду підстави не приймати до уваги такі показання ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 . Дані дослідженого апеляційним судом відеозапису свідчать, що при повідомленні потерпілим поліцейським, які прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди, про ознаки вживання ОСОБА_1 алкоголю, поруч був присутній свідок ОСОБА_6 , що в сукупності з вищезазначеними письмовими документами, складених за їх участю, вказує на наявність обґрунтованих сумнівів у їх показаннях в апеляційному суді щодо відсутності таких ознак у ОСОБА_1 . Обґрунтованих пояснень причини зміни ними своїх пояснень під час апеляційного розгляду потерпілим та свідком ОСОБА_6 не наведено. Під час апеляційного розгляду не встановлено порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції про порядок виявлення в водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Підстав вважати протокол про адміністративне правопорушення, який складений за ч.1 ст. 130 КУпАП, недопустимим доказом апелянти не наводять, не встановлено таких і апеляційним судом. В складеному протоколі вказано, що апелянт відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, що підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується даними протоколу, в якому відображено відмову від проходження огляду (а.с.1) та відеозаписом фіксування вчинення правопорушення (а.с.9). Апеляційний суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 та його захисника, що до моменту завершення фіксування правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, той виявив бажання пройти огляд, однак поліцейські відмовили йому в цьому, позаяк такі показання є суперечливими, не узгоджуються з іншими об`єктивними доказами у справі. Як видно з даних протоколу, складеного щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, той, принаймні, розпочинав складатись о 1 год. 30 хв. (а.с. 1). З боку осіб, що підписали цей протокол, в тому числі ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зауважень щодо його змісту не було. Допитаний під час апеляційного розгляду працівник поліції ОСОБА_5 не підтверджував, що до складання протоколу ОСОБА_1 вимагав проходження такого огляду. Свідок ОСОБА_4 під час апеляційного розгляду підтверджував, що він з іншими учасниками на місці події перебував до 1 години, всі підписали протокол, однак в його присутності ОСОБА_1 не наполягав на направленні його на огляд. Обґрунтованих підстав сумніватись в його показаннях під час апеляційного розгляду апелянт та його захисник не навели. Потерпілий ОСОБА_2 не зміг підтвердити категорично, що ОСОБА_1 бажав проведення огляду до складання протоколу, вказуючи, що це могло бути через 1-2 години після дорожньо-транспортної пригоди. З врахуванням викладеного суд не приймає до уваги відеозапис, наданий ОСОБА_1 , на якому видно, що він вимагав проведення огляду, зважаючи, що при цьому поліцейські повідомляли, що процедура фіксування правопорушення вже завершена. Допитаний під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_6 вказував, що він на капоті патрульного автомобіля одночасно разом з іншим понятим підписали пояснення, протокол. Апеляційний суд критично оцінює показання цього свідка, що ці події відбувались після 2 год. 35 хв., позаяк на відео, долученому поліцейськими, чітко зафіксовано складання і підписання свідком пояснень о 01 год. 26 хв. Протокол надавався ОСОБА_1 вже заповнений з підписами свідків, при ознайомленні з ним ОСОБА_1 не виказував жодних зауважень та заперечень з приводу його змісту. Сукупність вищевказаних доказів не дає підстав для висновку, що працівниками поліції порушена процедура направлення водія на стан сп`яніння, а доводи ОСОБА_1 , що він відмовився від огляду через стрес внаслідок аварії, суперечать обставинам відмови, зафіксованих на відео, де він, спілкуючись з кимось по телефону, усвідомлено відмовлявся від неодноразових пропозицій пройти огляд і на місці, і в медичному закладі. Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено можливість розгляду справ (в яких участь особи, що притягується до відповідальності не є обов`язковою) у відсутність цієї особи в разі, якщо в суду є відомості про повідомлення особи про судовий розгляд справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Доводи апеляційної скарги, що суд розглянув справу у відсутність апелянта та його захисника, чим позбавив його права на захист, як підстави для скасування судового рішення, не можуть бути враховані апеляційним судом. Твердження апелянта, що він перебував на стаціонарному лікуванні та не міг з`явитися в судове засідання 24 вересня 2019 року, не можуть слугувати підставою для скасування судом постанови, позаяк апелянт, який був повідомлений про розгляд справи, не надав суду першої інстанції доказів того, що він перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні міської лікарні, а його хвороба перешкоджала його з`явленню в судові засідання. Апеляційний суд зауважує, що як видно з матеріалів справи 9 вересня 2019 року та 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 до канцелярії суду були подані заяви про відкладення розгляду справи (в зв`язку з тим, що перебуває на стаціонарному лікуванні в міській лікарні), що дає підстави вважати, що його хвороба не позбавляла можливості вчинити такі дії, хоча згідно медичних документів перебував на лікуванні в медичних закладах. Згідно повідомлення в.о. головного лікаря Хмельницької міської лікарні ОСОБА_7 , яке надане на запит суду від 12 вересня 2019 року, ОСОБА_1 з 09 вересня 2019 року по 13 вересня 2019 року на стаціонарному лікуванні в Хмельницькій міській лікарні не перебував (а.с.64). Факт надання уточнюючої довідки цим же медичним закладом про те, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 9 по 13 вересня 2019 року в Хмельницькій міській лікарні не спростовує висновків суду та не вказує на наявність підстав для скасування постанови, зважаючи, що розгляд справи відбувся 24 вересня 2019 року. В випадку нез`явлення особи, що притягується до відповідальності, що була повідомлена про слухання справи, однак не прибула у судове засідання, в суду першої інстанції відповідно до ст.268 КУпАП були всі підстави для розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних в справі доказів. За таких обставин підстави для скасування постанови суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 відсутні. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтами в апеляційних скаргах та в апеляційному суді мотивів допущено не було. Доводи захисника, що працівники поліції надали ОСОБА_1 можливість в подальшому керувати автомобілем на увагу не заслуговують. Відсутність в справі даних щодо відсторонення водія від керування транспортного засобу чи тимчасового затримання транспортного засобу згідно ст. 265-2 КУпАП свідчить, на переконання апеляційного суду, лише про відсутність в справі таких даних, та аж ніяк не вказують про відсутність в ОСОБА_1 ознак вживання алкогольних напоїв та відсутність складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Як встановлено з показань свідка ОСОБА_8 (працівника патрульної поліції) свідок залишив місце дорожньо-транспортної пригоди після відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння, в тому числі з використанням спеціального приладу «Драгер», який він привозив, свідок бачив ознаки вживання алкогольних напоїв. Однак, через незначний проміжок часу по вул. Гастелло, в м.Хмельницькому свідок знову бачив ОСОБА_1 , який керував автомобілем, та той знову був зупинений поліцейськими. З повідомлень підлеглих свідку стало відомо, що ОСОБА_1 раптово сів у автомобіль та поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди. Підстав сумніватись в таких показаннях свідка в апеляційного суду немає, зважаючи, що вони узгоджуються з наявними в справі письмовими поясненнями свідка ОСОБА_9 (а.с.8). З врахуванням викладеного, доводи апеляційних скарг, що працівниками поліції не відсторонено ОСОБА_1 від керування автомобіля, що на думку апелянтів, підтверджує відсутність у поліцейського підстав для направлення ОСОБА_1 для проведення огляду, не приймаються до уваги. Суд приходить до висновку, що місцевий суд дійшов правомірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Погоджуючись з обраним видом та розміром стягнення, апеляційний суд враховує всі обставини справи та вважає, що судом обґрунтовано призначене стягнення в виді штрафу в розмірі 10200грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Призначене місцевим судом стягнення є достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень. Підстави для скасування чи зміни постанови місцевого суду відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- П о с т а н о в и в : Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційні скарги захисника Кравчука Р.В. та особи, яка притягується до відповідальності, - ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя