Постанова 4811 № 452/2191/19

Справа № 452/2191/19 Головуючий у 1 інстанції: Пташинський І.А. Провадження № 22-ц/811/2769/19 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П. секретаря: Цапа П.М. з участю: Партики С.М., представника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2019 року,- ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника ТзОВ «Вердикт Капітал». В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 листопада 2013 року по справі №452/2471/130-ц за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 , з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» стягнуто 96589.51 грн. заборгованості за кредитним договором №41/АК-103.07.2 від 03.12.2007 року. 24 травня 2019 року між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №15 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі, за договором кредиту №41/АК-103.07.2. Оскаржуваною ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі задоволено. Замінено вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (Код ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрявський Увіз, буд. 5-Б, 04053) у справі №452/2471/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №41/АК-103.07.2. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 , вважає оскаржувану ухвалу такою, що не відповідає вимогам до судового рішення, які викладені у Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень. Зазначає, що через невчасне отримання судової повістки він не міг взяти участь в судовому засіданні, а відтак судом грубо порушено принцип рівності сторін. Крім цього, зміст ухвали не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки строк на оскарження ухвали судом суттєво зменшено. Звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України в постанові від 05.07.2017 року у справі №6-459цс17 зазначено, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, згідно з нормами чинного законодавства, відступлення прав вимоги може здійснюватись лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватись законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору. Суд першої інстанції не перевірив, чи дана вимога дійсна, чи існувала на момент переходу прав до нового кредитора. Зазначає, що в даному випадку має місце договір факторингу, хоча суду було надано договір №15 від 24.05.2019 року про відступлення прав вимоги. Судом не досліджено, на підставі якого саме договору відбулась переуступка (цесії чи факторингу), чи є фактор фінансовою установою, включеною до відповідного реєстру, чи вимога була дійсною на момент її переступлення, обсяг прав, що переходять до нового кредитора. Просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ТзОВ «Вердикт Капітал» відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , його представника ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Постановляючи ухвалу про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що можливість заміни сторони виконавчого провадження у розглянутій цивільній справі передбачена нормами ЦПК України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Стаття 442 ЦПК України передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (частина 1) і що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина 5). Відповідно до ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» («Сторони виконавчого провадження») у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Тобто, вищенаведеними нормами права передбачено заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі (до відкриття такого виконавчого провадження). Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Вердикт Капітал» заяву про заміну вибулого стягувача ПАТ «Родовід Банк» на його правонаступника ТзОВ «Вердикт Капітал» обґрунтовує посиланням на норми статті 442 ЦПК України та статтю 15 Закону України «Про виконавче провадження». В той же час, заява ТзОВ «Вердикт Капітал» не містить вимоги про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, а містить вимогу про «заміну вибулого стягувача» «на його правонаступника», що не ідентично заміні сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому листі та не передбачено нормами статей 442 ЦПК України та 15 Закону України «Про виконавче провадження», посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги. За вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТзОВ «Вердикт Капітал» про «заміну вибулого стягувача» «на його правонаступника». В той же час, вказані обставини не є перешкодою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин,що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381- 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви ТзОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 13.02.2020 року. Головуючий: Шеремета Н.О. Судді: Крайник Н.П. Цяцяк Р.П.