Постанова 4807 № 331/4781/19

Дата документу 13.02.2020 Справа № 331/4781/19 - ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №331/4781/19 Головуючий у 1 інстанції Скользнєва Н.Г. Провадження № 22-ц/807/799/20 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Кухаря С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2019 року про відмову в застосуванні зустрічного забезпечення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова Сергія Олександровича, Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,- В С Т А Н О В И Л А: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного реєстратора Виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Ільющенкова С.О., АТ «Укрсоцбанк» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2019 року вжито заходи щодо забезпечення позову у даній справі, а саме: накладено арешт на двокімнатну квартиру, загальною площею 43,91 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . У листопаді 2019 року AT «Укрсоцбанк» звернулося до суду з заявою про зустрічне забезпечення позову. Заява обґрунтована тим, що дії позивача направлені на уникнення відповідальності за невиконання умов кредитного договору щодо повернення коштів, а коливання курсу та знецінення нерухомості призводить до збитків Банку, адже Банк не має можливості реалізувати своє законне право, проценти на відсотки за договором накопичуються. Банк, як новий власник, змушений накопичувати борги за комунальні платежі, які в подальшому можуть впливати на ціну реалізації предмета застави. Окрім того, власник нерухомого майна має право отримувати вигоду від його здачі в оренду і позбавлення його такої можливості є непрямими збитками (упущеною вигодою) в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України. Тому, 10 жовтня 2019 року між Банком та ТОВ «Дата Майнінг Груп» було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Розмір місячної орендної плати складає: 6 000,00 грн. Орендна плата є цілком обґрунтованою і такою, що відповідає ринковій. У зв`язку із накладенням арешту на нерухоме майно власник фактично позбавлений можливості розпоряджатися ним (передати майно орендарю за актом приймання-передачі), а відтак упущена вигода, з урахуванням середнього строку розгляду цивільних справ в судах, складає 72 000,00 грн. Просило суд зобов`язати позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 72 000,00 грн. у строк, що не може перевищувати 10-ти днів з дати отримання ухвали суду про зустрічне забезпечення. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2019 року у задоволенні клопотання АТ «Укрсоцбанк» про застосування зустрічного забезпечення - відмовлено. На зазначену ухвалу АТ «Альфа-Банк» як правонаступник ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, та винести постанову, якою застосувати заходи зустрічного забезпечення. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Вважав, що суд першої інстанції не повно дослідив всі доводи клопотання про зустрічне забезпечення. Ухвалою Запорізького апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 28 січня 2020 року та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Ухвала суду першої інстанції, з висновком якої погоджується судова колегія, мотивована відсутністю доказів завдання відповідачу збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову відносно спірного нерухомого майна (квартири), а також тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин. Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1,ч.2,ч.5 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений ч.3 ст.154 ЦПК України, та є вичерпним. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Зустрічне забезпечення застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Судом встановлено та підтверджується виділеними матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , отже має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання на території України. Доказів майнового стану позивача відповідач не надав. Вказане свідчить про відсутність обов`язку суду застосувати зустрічне забезпечення. Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом через те, що він вважає, що AT «Укрсоцбанк» незаконно заволодів його власністю і зазначає, що спірна квартира є його єдиним нерухомим майном та єдиним місцем для проживанням. Суд першої інстанції надав належну оцінку Договору оренди від 10 жовтня 2019 року укладеного між Банком та ТОВ «Дата Майнінг Груп». Так, з вказаного договору, а саме пунктів 2.2, 2.4 договору оренди від 10 жовтня 2019 року вбачається, що передача орендарю квартири та ключів від неї здійснюється у день укладення договору, а факт передачі оформлюється актом приймання-передачі. Проте, з матеріалів справи ОСОБА_1 мешкає в спірній квартирі, відповідно квартира та ключі від неї не могли бути передані без звільнення її від колишнього власника. Акту приймання-передачі відповідач суду не надав. Положеннями статей 382, 383 ЦК України визначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Разом з тим, заявником не надано доказів того, що ОСОБА_1 не сплачує комунальні послуги, що може призвести до додаткових збитків AT «Укрсоцбанк». З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що сума можливих збитків є недоведеною та ґрунтується на припущеннях. Доводи апеляційної скарги щодо того, що необхідно застосувати зустрічне забезпечення є безпідставними, оскільки наявність передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України підстав, за яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, виділені матеріали справи не містять. Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. За приписами ч.3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Судом першої інстанції вірно встановлено, що АТ «Укрсоцбанк» не надало суду жодного доказу на підтвердження своїх вимог, а саме, що позивач дійсно не має зареєстрованого місця проживання та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача. Заявником належним чином не обґрунтовано необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову, не свідчить про те, що майновий стан позивача чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Суд першої інстанції правильно встановив і зазначив, що дані обставини не можуть бути підставами застосування зустрічного забезпечення, оскільки такі обставини стосуються розгляду спору по суті і є предметом розгляду справи, а також реалізацією права особи на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, гарантованого Конституцією України та цивільним процесуальним законом. Відповідно до ч.ч.1-4ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (ч.1-3 ст. 13 ЦПК України). Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо застосування зустрічного забезпечення позову дійшов вірного висновку про відсутність підстав, які є обов`язковими для застосування зустрічного забезпечення, а також обставин, які б унеможливлювали безперешкодне можливе відшкодування збитків відповідача, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, і обґрунтовано відмовив у поданій заяві. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має. За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст. 375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» як правонаступника ПАТ «Укрсоцбанк» залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 04 грудня 2019 року про відмову в застосуванні зустрічного забезпечення у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2020 року. Головуючий Судді: