Постанова КАС ВС № 513/712/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 13 лютого 2020 року Київ справа №513/712/16-а адміністративне провадження №К/9901/18546/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Бучик А.Ю., суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року (колегія суддів: Бойко А.В., Танасогло Т.М., Яковлєв О.В.) у справі №513/712/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.06.2016 №315 про відмову в призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2; зобов`язати УПФУ в Саратському районі Одеської області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 період навчання ОСОБА_1 в ПТУ №4 с.Тарутино Одеської області з 01.09.1975 по 15.07.1977, період строкової служби у Збройних Силах з 25.04.1978 по 25.04.1981 та період роботи у колгоспі ім. Ворошилова за професією газоелектрозварника з 01.09.1982 по 21.08.1992; зобов`язати УПФУ в Саратському районі Одеської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 25 квітня 2016 року. Постановою Саратського районного суду Одеської області від 08 лютого 2017 року позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року постанову Саратського районного суду Одеської області від 08 лютого 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2, який дає право на призначення пенсії за віком на підставі п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період навчання ОСОБА_1 в ПТУ №4 с.Тарутино Одеської області з 01.09.1975 по 15.07.1977 та період проходження ним військової строкової служби у Збройних Силах з 25.04.1978 по 25.04.1981. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована тим, що має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку по Списку № 2, вважає, що період роботи у колгоспі ім. Ворошилова за професією газоелектрозварника з 01.09.1982 по 21.08.1992 підтверджено належним чином, неточність записів в трудовій книжці не може позбавляти права позивача на пенсійне забезпечення. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року відкрито касаційне провадження. Справу передано до Верховного Суду. У зв`язку з відсутністю клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судами встановлено, що 25.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Саратському районі Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням №315 від 13.06.2016 УПФУ в Саратському районі Одеської області відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії з підстав відсутності у позивача пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців, встановленого п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У вказаному рішенні Управління зазначило, що згідно наданих позивачем документів його загальний страховий стаж становить 37 років 7 місяців 20 днів, у тому числі стаж роботи за списком №2 становить 1 рік 10 місяців 2 днів за період роботи з 29.07.1977 по 25.04.1978 в Одеському цементному заводі, згідно довідки №3120-Л-11.1-21 від 13.01.2015 та рішення про результати розгляду заяви №5 від 26.05.2016; за період роботи з 16.07.1981 по 21.08.1982 в «Одеському Ордена Леніна морському торговельному порту», згідно довідки №02-7/76 від 19.01.2015. При цьому, УПФУ в Саратському районі Одеської області не врахувало до пільгового стажу роботи позивача період навчання ОСОБА_1 в ПТУ №4 с.Тарутино Одеської області з 01.09.1975 по 15.07.1977, період строкової служби у Збройних Силах з 25.04.1978 по 25.04.1981 та період роботи у колгоспі ім. Ворошилова за професією газоелектрозварника з 01.09.1982 по 21.08.1992, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 у повному обсязі дійшов висновку про наявність у позивача пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців за Списком №2 в тому числі зарахував період роботи у колгоспі ім. Ворошилова. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що стаж роботи у колгоспі ім. Ворошилова за професією газоелектрозварника з 01.09.1982 по 21.08.1992 не підтверджено належним чином, записи трудової книжки містять неточності, уточнююча довідка не подана. Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне. Спірним в даній справі є саме стаж роботи у колгоспі ім. Ворошилова за професією газоелектрозварника з 01.09.1982 по 21.08.1992. Підпунктом 1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Пунктом «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до статті 62 цього Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383). Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України. Судами встановлено, що у наданій позивачем трудовій книжці позивача міститься запис від 01.09.1982 «Прийнятий на роботу електрозварником». Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що вказаний запис здійснений здійснено без посилання на підставу його внесення, відсутній номер запису, а також порушено хронологічний порядок запису. Проте колегія суддів звертає увагу, що крім вказаного запису в трудовій книжці взагалі відсутні записи про роботу в колгоспі ім. Ворошилова, крім від 01.09.1982 про прийняття в членство колгоспу та від 31.03.2006 про звільнення з СВК «Петропавлівський». Проте в трудовій книжці містяться записи про виконання встановленої норми трудоднів щороку з 1982 по 1992 включно. Згідно наданої позивачем довідки СВК «Петропавлівський» №91 від 25.03.2016р. в колгоспі в 80-х роках не велась книга наказів, всі записи про трудову діяльність велися в книзі протоколів правління колгоспу, однак в книзі протоколів за 1982 рік колгоспу ім. Ворошилова запис про прийняття на роботу ОСОБА_1 відсутній. Відповідно до форми №14 ОСОБА_1 почав працювати з 01.09.1982 року зварником по 1999 рік. В матеріалах справи, також, наявна довідка СВК «Петропавлівський» №35 від 24.03.2016р., в якій взагалі відсутнє посилання на посаду або професію, яку ОСОБА_1 займав в колгоспі ім. Ворошилова, а лише зазначено, що згідно наявних документів ОСОБА_1 працював в колгоспі у період з 01.09.1982р. по 31.03.2006р. Також копії табелів обліку робочого часу в матеріалах справи містяться за 8 місяців, тоді як останній просить суд зарахувати до пільгового стажу роботи стаж роботи в колгоспі ім. Ворошилова за період з 01.09.1982 по 21.08.1992. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивачем не підтверджено пільговий характер роботи, відтак останній не має необхідного стажу роботи для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2017 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий А.Ю. Бучик Судді Л.Л. Мороз А.І. Рибачук