Постанова 4852 № 280/3549/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 280/3549/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року в адміністративній справі №280/3549/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 23.07.2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідачів щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку розміру призначеної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 27 та ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у встановленні підвищення розміру призначеної позивачу пенсії за віком згідно з ч. 3 ст. 29 цього Закону, а також в призначенні та виплаті грошової допомоги згідно з п. 7-1 Прикінцевих положень даного Закону; зобов`язати відповідача 1 провести перерахунок та виплату встановленої позивачу пенсії за віком з 01.07.2019, відповідно до положень ст. 27 та ч. 2 ст. 40, а також ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, починаючи з 10.06.2019, та із встановленням підвищення розміру призначеної позивачу пенсії за віком в розмірі 20 відсотків, а також виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій позивача (обчислених згідно зі ст. 27 та ч. 2 ст. 40 цього Закону) відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки починаючи з 08.06.2019. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не врахування судом всіх обставин справи, просить оскаржене рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України. На теперішній час позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області. З 15.09.2009 позивачу було призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров`я відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), що підтверджується протоколом №362 від 15.09.2009. Після призначення пенсії позивач продовжила працювати за спеціальністю, у зв`язку з чим виплата пенсії з 18.09.2009 була припинена (призупинена). Копію трудової книжки додано позивачем до позовної заяви. Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що право на призначення пенсії за віком мають жінки, які народились з 01.04.1960 по 30.09.1960 при досягненні 59 років та за наявності страхового стажу не менше 26 років. 07.06.2019 позивачу виповнилось 59 років та вона має стаж більше 26 років, що підтверджується витягом з ІКІС ПФУ: Підсистема Призначення та Виплати Пенсії. 10.06.2019 позивач звернулась до Правобережного ОУПФУ м.Запоріжжя із заявою про призначення їй пенсії за віком. Не погодившись з такими діями органів Пенсійного фонду позивач звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, щодо протиправності дій пенсійного органу щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та в частині обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки починаючи з 08.06.2019. Колегія суддів, з урахуванням приписів ч.1 ст. 308 КАС України, погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог, з огляду на наступне. Так, приписами частини 1 статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року. При цьому нормами частини 3 статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку, за умови, що до цього їм не призначалася будь-яка пенсія. В свою чергу з матеріалів справи вбачається, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, отже пенсійного віку (59р.) досягла 07.06.2019 року. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком 10.06.2019 року при цьому право на отримання пенсії за віком виникло у неї також з 08.06.2019 року, отже в даному випадку ОСОБА_1 призначено пенсію за віком саме після досягнення відповідного віку, а не з більш пізнього, як зазначає апелянт. Позивач до призначення пенсії за віком у період з 15.09.2009 по 17.09.2009 отримувала пенсію за вислугу років. Факт отримання позивачем пенсії за вказаний період у розмірі 77,07 грн. підтверджується довідкою Головного ОУПФУ від 14.08.2019 (а.с. 59). За таких обставин, коли позивач реалізувала право виходу на пенсію у 2009 році за Законом України «Про пенсійне забезпечення», то її звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2019 році не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки вона вже отримувала пенсію за вислугу років. Отже, з врахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача щодо включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення, передбаченого ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є правомірною, а отже і підстави для зобовязання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч. 3 ст. 29 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за більш пізній вихід на пенсію у розмірі відсутні. Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині права позивача на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язаних з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком будь-якого іншого виду пенсії. Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Тобто, необхідною умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ є наявність спеціального стажу роботи та посади, що дає право на призначення пенсії згідно з переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Встановлено, що позивач до призначення пенсії за віком у період з 15.09.2009 року по 17.09.2009 року отримувала пенсію за вислугу років, то підстав для нарахування та виплати їй грошової допомоги згідно пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає. Факт отримання позивачем пенсії за вказаний період у розмірі 77,07 грн. підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Запорізькій області від 14.08.2019 року про розмір нарахованої і фактично отриманої пенсії. Згідно вказаної довідки сума пенсії 77,07 грн. виплачена позивачу у листопаді 2009 року, згідно відомості № 105, дата виплати 11 число. З огляду на вказане судом першої інстанції правомірно було відмовлено в цій частині позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від Запорізького окружного адміністративного суду від 16.10.2019 року в адміністративній справі №280/3549/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов