Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3568/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 280/3568/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі №280/3568/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області в якій позивач просить суд: Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на загальних умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком на загальних умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки, починаючи з 25.09.2019. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 25.09.2019 їй призначено пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). При розрахунку пенсії позивачу відповідачем протиправно врахований показник середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015 та 2016 роки, без застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки. Позивач просить позов задовольнити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі №280/3568/25 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком на загальних умовах із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки, починаючи з 25.09.2019. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. До Третього апеляційного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив, де він просить апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі №280/3568/25 залишити без змін Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 25.03.2011 позивачу призначено пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про державну службу». З 25.09.2019 позивача переведено з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком, обчислену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Позивач звернулась через представника до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, тобто за 2016, 2017, 2018 роки, однак відповідачем відмовлено. Вважаючи, протиправною відмову відповідача щодо обчислення розміру пенсії без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, позивач звернулась до суду з цим позовом. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. У розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Частиною 1 статті 9 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Статтею 10 Закону №1058 визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором. Частиною 3 статті 45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 для її обчислення застосовувався показник середньої заробітної плати за 2016-2018 роки. Відповідно, доводи пенсійного органу, що ним при призначенні позивачу пенсії за віком застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки є безпідставними. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправними дій та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 25.09.2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки, з урахуванням раніше виплачених сум. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2025 року у справі №280/3568/25 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.А. Шальєва