Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/2770/19

Головуючий І інстанції: І.Г. Ясиновський ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 р. Справа № 440/2770/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2019, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 15.11.19 по справі № 440/2770/19 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради , Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,поновлення на посаді,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради (далі по тексту відповідач-1), виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі по тексту відповідач-2), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про розпуск виконавчого комітету»; - визнати протиправним та скасувати рішення позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про звільнення з посад» в частині звільнення ОСОБА_1 , заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючого справами виконавчого комітету Полтавської міської ради; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючого справами виконавчого комітету Полтавської міської ради; - стягнути з виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повністю. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем з грубим порушенням Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та Регламенту Полтавської міської ради. Також, позивач зазначає, що оскаржуване рішення про звільнення прийнято без належного обґрунтування. Полтавська міська рада надала відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 по справі №440/2770/19 залишити без змін. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Рішенням третього пленарного засідання позачергової сімнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 20 вересня 2018 року «Про утворення виконавчого комітету Полтавської міської ради» утворено виконавчий комітет Полтавської міської ради та затверджено його персональний склад згідно з додатком до нього. Зокрема, до складу виконавчого комітету Полтавської міської ради включено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючого справами виконавчого комітету Полтавської міської ради Нікіпелова Віталія Юрійовича (т.1 а.с.186). Рішенням третього пленарного засідання позачергової сімнадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 20 вересня 2018 року «Про прийняття на службу в виконавчий комітет Полтавської міської ради та затвердження на посадах першого заступника міського голови та заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів» прийнято на службу в виконавчий комітет Полтавської міської ради та затверджено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючого справами виконавчого комітету Полтавської міської ради Нікіпелова Віталія Юрійовича (т.1 а.с.16, 60, 187). Розпорядженням Полтавського міського голови №48-р від 11.07.2019 року «Про скликання позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання» скликано позачергову двадцять п`яту сесію Полтавської міської ради сьомого скликання 12 липня 2019 року о 10 годині 00 хвилин у залі засідань Полтавської міської ради (т.1 а.с.77). Внесено на розгляд сесії, зокрема, питання щодо звільнення з посад та зміну складу виконавчого комітету Полтавської міської ради. Під час проведення позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання депутатом Полтавської міської ради Сенчаковичем ОСОБА_2 . ОСОБА_3 . внесено пропозиції до порядку денного, а саме запропоновано включити до порядку денного та винести на розгляд позачергової двадцять п`ятої сесії сьомого скликання проекти рішень «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» та «Про звільнення з посад» як дві окремі пропозиції (т.1 а.с.62, 64). Водночас, депутатом Полтавської міської ради ОСОБА_4 запропоновано виключити з порядку денного позачергової двадцять п`ятої сесії сьомого скликання проект рішення «Про звільнення з посад та зміну складу виконавчого комітету Полтавської міської ради» (т.1 а.с.82). Згідно з протоколом позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року пропозиції депутата Полтавської міської ради ОСОБА_4 щодо включення до порядку денного проектів рішень «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» та «Про звільнення з посад» підтримано депутатами та винесено вирішення цих питань на розгляд сесії (т.1 а.с.118-119). Водночас, питання щодо звільнення з посад та зміну складу виконавчого комітету Полтавської міської ради виключено з порядку денного сесії. 12.07.2019 під час голосування за проект рішення Полтавської міської ради «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» рішення не було прийнято з огляду на недостатність відповідної кількості голосів депутатів (т.1 а.с.122). Після чого депутати перейшли до розгляду другого питання, а саме проекту рішення «Про звільнення з посад» (т.1 а.с.122). Під час обговорення цього питання виникла необхідність у оголошенні перерви (т.1 а.с.124). Після закінчення перерви Полтавською міською радою вирішено повернутися до розгляду проекту рішення «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради». Рішенням позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» вирішено розпустити виконавчий комітет Полтавської міської ради сьомого скликання (т.1 а.с.17, 61, 126). Рішенням позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про звільнення з посад» вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючий справами виконавчого комітету Полтавської міської ради (т.1 а.с.18, 63, 126). Розпорядженням Полтавського міського голови №399-к від 12 липня 2019 року «Про припинення служби в органах місцевого самоврядування та виплату грошової компенсації ОСОБА_1 .» визначено вважати ОСОБА_1 таким, що припинив службу в органах місцевого самоврядування, та звільненим з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючого справами виконавчого комітету Полтавської міської ради 12.07.2019 року (т.1 а.с.167). Не погоджуючись із рішеннями позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» в частині, що стосується члена виконавчого комітету Нікіпелова В.Ю та «Про звільнення з посад» в частині звільнення ОСОБА_1 , позивач звернувся із зазначеним позовом до суду. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог виходив з того, що рішення позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» прийнято з дотриманням встановленої законом компетенції та процедури, а тому є правомірним. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що Полтавська міська рада при прийнятті рішення позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про звільнення з посад» діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування такого рішення. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню в силу того, що є похідними від первинних. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з частиною 1 статті 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (зі змінами і доповненнями) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Вказані нормативні приписи Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відображені також у Регламенті Полтавської міської ради, затвердженому Рішенням Полтавської міської ради від 25.12.2015 року (із змінами) (далі за текстом Регламент). Конституційний Суд України в п.2.2 рішення від 09.02.2000р. № 1-рп/2000 у справі про місцеве самоврядування зазначив, що утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу, внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск, утворення інших виконавчих органів ради та затвердження їх структури в цілому, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання, обрання секретаря ради віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Проте ці питання вирішуються ними за поданням сільського, селищного, міського голови. При розгляді справи суд враховує висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, що міститься у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 по справі №804/1831/18, згідно з яким питання про внесення змін та визначення персонального складу виконавчого комітету міської ради належить до виключної компетенції безпосередньо такої ради. Під час розгляду справи встановлено, що рішенням позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» вирішено розпустити виконавчий комітет Полтавської міської ради сьомого скликання (т.1 а.с.17, 61, 126). Тобто, міська рада, як орган місцевого самоврядування, за результатами аналізу ситуації, що склалася, дійшла висновку про необхідність розпуску виконавчого комітету та вирішила реалізувати передбачене законом право. Враховуючи те, що питання щодо формування та розпуску виконавчого комітету відноситься до виключної компетенції місцевої ради колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Полтавської міської ради компетенції щодо прийняття оскаржуваного рішення про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради. Що стосується посилань апелянта на прийняття оскаржуваних рішень без дотримання встановленої у Регламенті процедури, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Згідно з частиною 15 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Частина 2 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. За приписами п. 3, п. 4, п. 6, п. 8, п. 9 ч. 2 ст.19 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради має право: пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами та вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування. За змістом вищенаведених норм депутат місцевої ради не може бути обмежений часовим проміжком для реалізації права на внесення пропозицій щодо порядку денного сесії ради, у тому числі й під час проведення пленарного засідання сесії. Відповідно до ч. 9 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пропозиції і зауваження, висловлені депутатами на сесії ради, або передані в письмовій формі головуючому на сесії, розглядаються радою. Пунктом 4 розділу 4 Регламенту передбачено порядок внесення пропозицій до порядку денного сесії, а саме пропозиції інших осіб повинні бути оформлені в письмовому вигляді із зазначенням питань, які пропонується внести до порядку денного сесії, обґрунтування необхідності їх внесення та мати посилання на норми чинного законодавства, згідно з якими це питання віднесено до повноважень ради. Судом встановлено, що під час проведення позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання депутатом міської ради Сенчаковичем Д.І. внесено пропозиції до порядку денного, а саме запропоновано включити до порядку денного та винести на розгляд позачергової двадцять п`ятої сесії сьомого скликання проекти рішень «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» та «Про звільнення з посад» як дві окремі пропозиції (т.1 а.с.62, 64). Водночас, депутатом Полтавської міської ради ОСОБА_4 запропоновано виключити з порядку денного позачергової двадцять п`ятої сесії сьомого скликання проект рішення «Про звільнення з посад та зміну складу виконавчого комітету Полтавської міської ради» (т.1 а.с.82). Пропозиції депутата Полтавської міської ради ОСОБА_4 щодо включення до порядку денного проектів рішень «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» та «Про звільнення з посад» було підтримано депутатами та винесено вирішення цих питань на розгляд сесії (т.1 а.с.118-119). Питання щодо звільнення з посад та зміну складу виконавчого комітету Полтавської міської ради виключено з порядку денного сесії. Таким чином, суб`єкт ініціювання пропозиції дотримався встановленої Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад» та Регламентом процедури, а тому міською радою як органом місцевого самоврядування та повноважним представником територіальної громади підтримано вказані пропозиції та внесено до порядку денного сесії. Щодо посилань позивача на той факт, що оскаржувані рішення не були предметом розгляду постійних комісій міської ради, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради. Пунктом 5.1 Розділу ІV Регламенту Полтавської міської ради передбачено, що проекти рішень ради до її пленарного засідання розглядаються постійними комісіями, Погоджувальною радою, а також секретарем ради, відповідними заступниками Полтавського міського голови, юридичним управлінням та іншими виконавчими органами ради, до відання яких відноситься питання, з якого приймається рішення ради. Таким чином, постійними комісіями розглядаються проекти рішень до проведення пленарного засідання ради. Судом першої інстанції встановлено, що пропозиції щодо розгляду оскаржуваних проектів рішень внесені депутатом ОСОБА_4 вже під час пленарного засідання, тобто 12 липня 2019 року, а тому останні не могли бути предметом розгляду будь-якої з постійних комісій. Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо обов`язковості обговорення питання про розпуск виконавчого комітету та про звільнення з посади заступника міського голови постійними комісіями, не зазначив до відання якої саме з перелічених комісій таке питання відноситься та не навів підстав для такого твердження. Відповідних документів, які встановлюють компетенцію або повноваження для розгляду наведених питань комісіями, що створені у Полтавській міській раді, не наведено. Таким чином, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом передбачено обрання постійних комісій ради на профільній основі, до якої питання про розпуск виконавчого комітету та про звільнення з посади заступника міського голови не віднесені. Що стосується посилань апелянта на те, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем-1 порушено вимоги Регламенту Полтавської міської ради у частині забезпечення візування проектів оскаржуваних рішень з відповідними посадовими особами місцевої ради, колегія суддів зауважує на таке. За приписами пункту 2.10 розділу 4 Регламенту проект рішення, розроблений структурним підрозділом виконавчих органів ради, завізований керівником підрозділу, надається попередньо до юридичного управління для перевірки на предмет його відповідності законодавству та узгодженості проекту рішення з іншими актами, що мають однакову юридичну силу. З матеріалів справи встановлено, що пропозиції до порядку денного, а саме включення до порядку денного та винесення на розгляд позачергової двадцять п`ятої сесії сьомого скликання проектів рішень «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» та «Про звільнення з посад» зроблено депутатом міської ради ОСОБА_4 , а не будь-яким іншим структурним підрозділом виконавчого органу ради (т.1 а.с.62,64). З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Регламентом не передбачено обов`язку попереднього узгодження та візування з відповідними посадовими особами проектів рішень, які не готувалися структурними підрозділами виконавчих органів Полтавської міської ради. Крім того, суд критично оцінює доводи позивача щодо неправомірності повторного голосування за оскаржуване рішення про розпуск виконавчого комітету міської ради, яке попередньо не було прийнято з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що під час голосування за проект рішення Полтавської міської ради «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» рішення не прийнято з огляду на недостатність відповідної кількості голосів (т.1 а.с.122). Після чого депутати перейшли до розгляду другого питання, а саме проекту рішення «Про звільнення з посад» (т.1 а.с.122). Під час обговорення цього питання виникла необхідність у оголошенні перерви (т.1 а.с.124). Відповідно до пункту 1.5 розділу 5 Регламенту міський голова або інша особа, яка відповідно до законодавства веде пленарне засідання ради, без проведення голосування оголошує перерву в пленарному засіданні ради, але не більше ніж на дві години. Після закінчення перерви Полтавською міською радою вирішено повернутися до розгляду проекту рішення «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради». Рішенням позачергової двадцять п`ятої сесії сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» вирішено розпустити виконавчий комітет Полтавської міської ради сьомого скликання (т.1а.с.17, 61, 126). Судом першої інстанції вірно враховано, що ані Регламентом, ані Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», ані статтею 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено заборон для депутатів надавати пропозиції повертатися до розгляду питання порядку денного, по якому рішення не прийнято, але яке згідно вимог Регламенту включено до порядку денного. Водночас, Регламент містить розділ Х «Контроль за виконанням регламенту». Так, згідно з пунктом 2, 3 Розділу Х Регламенту загальний контроль за виконанням Регламенту покладається на постійну комісію з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, інформаційної політики, Регламенту, депутатської етики та антикорупційної політики. У разі порушення Регламенту будь ким, це порушення є предметом розгляду та обговорення у постійній комісії з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, інформаційної політики, Регламенту, депутатської етики та антикорупційної політики з обов`язковим доведенням до депутатів результатів обговорення. У той же час, позивачем не надано доказів розгляду вказаних питань у постійній комісії з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, інформаційної політики та прийняття відповідного рішення. Посилання позивача про необхідність оприлюднення проектів рішень згідно із вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації», колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав. Частиною 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. Відповідно до ч.3 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Пунктом 2 частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Тобто, встановлено вичерпний перелік проектів рішень, що підпадають під дію цього Закону та підлягають оприлюдненню і обговоренню. У свою чергу внутрішньоорганізаційними є акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб`єктів владних повноважень, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб`єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб. Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі №804/16525/15. Отже, враховуючи те, що оскаржувані рішення відносяться до внутрішньоорганізаційних, а тому не підлягають опублікуванню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради» прийнято з дотриманням встановленої законом компетенції та процедури, а тому є правомірним. Надаючи правову оцінку правомірності рішенню позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про звільнення з посад» про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючий справами виконавчого комітету Полтавської міської ради, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. Статтею 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Відповідно до абз.4 ч.1 ст.10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою. Частиною 1 статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі: порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону; порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону); виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону); досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону). Виходячи з аналізу частини 1 статті 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», можна дійти висновку, що вона містить не вичерпний перелік підстав для припинення публічної служби, оскільки її диспозиція в частині містить бланкетну норму та відсилає до інших норм права, які відображенні в інших нормативно-правових актах, зокрема в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Судовим розглядом встановлено, що єдиною підставою для звільнення позивача з посади слугувала та обставина що є рішення про розпуск виконавчого комітету Полтавської міської ради, а тому правовою підставою для звільнення позивача зазначені ст. ст. 26, 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Судом першої інстанції вірно враховано, що суб`єктами трудових відносин, зокрема, служби в органах місцевого самоврядування, є виконавчий комітет Полтавської міської ради та особа, яку затверджено на вказану, в даному випадку, виборну посаду. Перебування особи на посаді заступника міського голови залежить від перебування її в складі виконавчого комітету міської ради, а тому наслідком розпуску виконавчого комітету є припинення служби у виконавчому комітеті міської ради для такої особи. Разом з тим, під час розгляду справи судом не встановлено, що повноваження ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради було припинено, а тому підстав для застосування частини 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до спірних правовідносин не вбачається. З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Полтавська міська рада при прийнятті рішення позачергової двадцять п`ятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 12 липня 2019 року «Про звільнення з посад» діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування зазначеного рішення. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню в силу того, що є похідними від первинних. Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі позивач фактично посилається на ті обставини, які зумовили необхідність звернення із позовом до суду. Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 по справі № 440/2770/19 залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко