Постанова Київський апеляційний суд № 361/3377/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2020 року м. Київ справа №361/3377/19 провадження № 22-ц/824/1417/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач), суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивачаОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року у складі судді Петришин Н.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: У травні 2019 року позивач звернувся з позовомдо Броварської міської ради Київської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, в якому просив скасувати п. 15 рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області №519 від 07.05.2019 року щодо зняття його з квартирного обліку у списку для одержання житла поза чергою, як інваліда війни з 18.12.2018 року, та поновити на квартирному обліку у списку для одержання житла поза чергою з 18.12.2018 року. У мотивування вимог посилався на те, що 13 листопада 2018 року звернувся до відповідача із заявою про взяття його на квартирний облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов. Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради від 18 грудня 2018 року № 964 (п.1.3) взято позивача на квартирний облік з включенням до списку для одержання житла поза чергою. 07 травня 2019 року відповідачем прийнято рішення щодо зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 , перебуваючого на квартирному обліку у списку для одержання житла поза чергою як інваліда війни з 18.12.2018 року. Вказане рішення мотивоване тим, що на час взяття позивача на квартирний облік, останній приховав інформацію про належність йому 1/3 частки квартири. Позивач уважає таке рішення неправомірним, оскільки, подаючи заяву про взяття його на квартирний облік, він не приховував інформацію щодо наявності у нього 1/3 частки квартири, про що вказав у самій заяві. Враховуючи те, що рішення відповідача є неправомірним, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав та просив позов задовольнити. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з указаним рішенням суду, 17 грудня 2019 року позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тим обставинам, що рішення про взяття позивача на квартирний облік базувалося на проведенні належної перевірки про наявність права власності позивача на майно, а тому, на думку апелянта, ним було подано всі правдиві та дійсні відомості при постановленні на квартирний облік, що спростовує доводи відповідачів про обґрунтованість та законність їх дій. Броварська міська рада Київської області в особі Голови Сапожко І.В. 11 січня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надіслала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни. 20 січня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшли пояснення ОСОБА_1 , в яких останній, зокрема зазначає, що його знято з квартирного обліку незаконно, жодних порушень при взятті на облік, на думку апелянта, не було, а отже просив апеляційну скаргу задовольнити. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що на момент взяття ОСОБА_1 на квартирний облік, він не потребував поліпшення житлових умов відповідно до вимог чинного житлового законодавства, тому рішення про взяття його на облік прийнято без проведення належної перевірки всіх обставин справи, що свідчить про неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 20 липня 2018 року Управлінням соціального захисту населення Броварської міської ради (а.с. 18). 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до голови Броварської міської ради Сапожка І.В. із заявою, в якій просив взяти його на квартирний облік у виконкомі на одержання житлової площі як інваліда війни другої групи. У заяві ОСОБА_1 зазначив, що зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1 , в інших місцях житлової площі не має, та його сім`я складається із 1 (однієї) особи, розлучений (а.с. 50). 28 вересня 2018 року відбулося засідання комісії з житлових питань, на обговорення поставлене питання про взяття на квартоблік у виконкомі Броварської міської ради осіб, у тому числі й ОСОБА_1 , що підтверджується витягом із протоколу № 12 (а.с. 70). На вищевказаному засіданні комісією встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у приватизації квартири АДРЕСА_2 окремій, 2-й квартирі, ж/пл. - 31,4 кв.м. (по 1/3 частки у нього, дружини та сина). На даний час права власності не має, а його дружина, відповідно до договору дарування від 21.08.2018 р., має 2/3 частки даної квартири. Тому, для більш детального вивчення документів та розгляду питання на одному з наступних засідань у присутності заявника комісією вирішено зняти з розгляду питання щодо взяття ОСОБА_1 на квартоблік (а.с. 70). З матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2018 року відділ з житлових питань звернувся до Управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області із запитом про надання інформації щодо наявності майна у ОСОБА_1 . Відповідно до листа від 10.10.2018 р. № 746/06-01Управління комунальної власності Київської області повідомило відділ з житлових питань про те, що ОСОБА_1 приймав участь у приватизації квартири АДРЕСА_2 загальною площею 50,5 кв.м. приватизована у 1998 році громадянами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 17). 12 жовтня 2018 року на засіданні комісією знову обговорювалось питання щодо взяття ОСОБА_1 на квартоблік. Однак, для детального вивчення даного питання, комісією вирішено зняти з розгляду та винести на повторний розгляд на наступне засідання комісії за обов`язковою участю заявника, про що свідчить витяг з протоколу № 13 від 12.10.2018 р. (а.с. 71). 29 жовтня ОСОБА_1 подав до міського голови Сапожка І.В. заяву, в якій просив залишити без розгляду заяву від 12.09.2018 р. про взяття на квартирний облік (а.с. 72). 13 листопада 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до міського голови Сапожка І.В. із заявою, в якій просив переглянути рішення житлової комісії Броварської міської ради від 26 жовтня 2018 року, відповідно до якого рекомендовано виконавчому комітету Броварської міської ради відмовити ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік, так як останній «штучно погіршив свої житлові умови шляхом відчуження 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_3 ». Також, у вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що 1/3 частина квартири належить йому на підставі свідоцтва про приватизацію 1998 року. Тобто, ніякого штучного погіршення своїх житлових умов немає. Вказував, що на даний час у квартирі проживає він, повнолітній син, колишня дружина та її 82-х річна мати, тому позивач потребує поліпшення житлових умов, через що просив позитивно вирішити його клопотання про взяття на квартирний облік (а.с. 9). Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області № 964 від 18 грудня 2018 року взято на квартоблік з включенням у список для одержання житла поза чергою інваліда війни ОСОБА_1 , склад сім`ї - 1 чол., майстра КП «Броваритепловодоенергія», який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , 2-кімнатна, ж/пл. - 31,4 кв.м. з 1994 року, де зареєстровано 4 чол. Взяти як забезпеченого житлом нижче 7 кв.м. на кожного члена родини для взяття на квартоблік (а.с. 10). 23 квітня 2019 року відбулося засідання комісії з житлових питань виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, про що свідчить витяг з протоколу №04 (а.с. 54). У порядку денному на розгляді було питання щодо доцільності перебування на квартирному обліку ОСОБА_1 , оскільки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2019 р. стало відомо про те, що ОСОБА_1 на праві власності належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_2 . За наслідками проведення вищевказаного засідання комісією з житлових питань рекомендовано виконкому зняти з квартирного обліку ОСОБА_1 , перебуваючого на обліку в списку для одержання житла поза чергою як інваліда війни з 18.12.2018 року, у зв`язку із поданням ним відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік (а.с. 54-56). У пункті 15 рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області № 519 від 07 травня 2019 року вирішено «За результатами інвентаризації квартирної черги зняти з квартирного обліку: а) у зв`язку з поданням відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішення питання про взяття на облік (п. 5 ст. 40 Житлового кодексу України): ОСОБА_1 , перебуваючого на квартобліку в списку для одержання поза чергою як інваліда війни з 18.12.2018 р. (рішення виконкому № 964)» (а.с. 16). Стаття 47 Конституції України декларує право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (частина друга статті 47 Конституції України). Однією із гарантій соціального захисту військовослужбовців є право на забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, закріплене частиною першою статті 31 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю. Згідно з частиною 3 цієї статті Закону особам, звільненим з військової служби і визнаним особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов`язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, жилі приміщення в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку, надаються позачергово за рахунок військових формувань або органів виконавчої влади, в яких вони перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах (стаття 33 Житлового кодексу Української РСР). Згідно зі статтею 34 Житлового кодексу Української РСР такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються громадяни, зокрема, забезпечені житловою площею нижчою за рівень, визначений чинним законодавством, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Відповідно до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджені постановою Ради Міністрів України РСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 передбачено, що ці правила регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання. Постановою виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради професійних спілок № 112 від 08 липня 1991 року встановлено, що на облік для забезпечення жилою площею приймаються громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечені жилою площею нижче 7 кв. м на кожного члена родини. Виходячи з даних статистичної звітності визначено рівень середньої забезпеченості громадян області жилою площею - 9 кв. м на одну особу. Відповідно до вимог пункту 18 Правил до заяви про взяття на квартирний облік додаються: довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім`ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою; довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради). Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового чи позачергового одержання жилих приміщень, зазначають про це у заяві і подають відповідні документи. За змістом пункту 19 Правил попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті. Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт. Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник. Обставини, за яких особа може бути знята з квартирного обліку передбачені у статті 40 Житлового кодексу Української РСР і у пунктах 26, 27 Правил. У відповідності до вимог вищевказаних правових норм громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 1-1) одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік. Громадяни виключаються із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, якщо вони були необґрунтовано включені до цих списків або втратили вказане право. Перелік підстав, зазначених у наведених правових нормах є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Судом вірно встановлено, що позивач, звертаючись до відповідача щодо взяття його на квартирний облік, зокрема, у заяві від 13 листопада 2018 року повідомив, що є власником внаслідок приватизації 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, у матеріалах облікової справи знаходиться довідка форми №3 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою зазначеної квартири. Проте, при взятті позивача на квартирний облік, службові особи не перевірили інформацію щодо права власності позивача на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 житловою площею 31.4 м. кв , тобто 10,5 м.кв житлової площі на одну особу власника, що свідчить про відсутність підстав для взяття позивача на квартирний облік. Суд погоджується з висновком суду про те , що, приймаючи рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку на підставі п. 5 ст. 40 ЖК України, відповідач безпідставно послався на подання відомостей, що не відповідають дійсності з огляду на те, що підставою для зняття з квартирного обліку, відповідно п. 5 ст. 40 ЖК України, стала неправомірність дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано аргументовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку з чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий В.А. Кравець Судді О.Ф. Мазурик Л.Д. Махлай