Постанова 4852 № 207/1283/19(2-а/207/38/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 207/1283/19(2-а/207/38/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 27.08.2019 року в адміністративній справі №207/1283/19(2-а/207/38/19) за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції 2 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Калиняк Максима Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: 11 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з адміністративним позовом до сержанта поліції 2 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області Калиняк Максима Миколайовича, в якому просить суд скасувати постанову ЕАВ № 1041530 у справі про адміністративне правопорушення від 04 квітня 2019 року, винесену сержантом поліції 2 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області Калиняк М.М, якою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 170 гривень. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 квітня 2019 року сержантом поліції 2 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області Калиняк М.М. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 1041530 у відношенні позивача за порушення вимог п.21.1 Правил дорожнього руху України, було накладено штраф у розмірі 170 грн. У постанові міститься посилання на те, що 04 квітня 2019 року, о 07.56 год. на 152 км водій під час перевезення пасажирів направлення Кривий Ріг - Дніпро, протяжність маршруту понад 50 км, чим порушив п.21.1. ПДР - перевезення водіями транспортним засобом пасажирів кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу. Зазначена постанова отримана позивачем 04 квітня 2019 року. Позивач вважає, що постанова винесена з порушенням чинного законодавства, в результаті чого підлягає скасуванню з огляду на наступне. 04 квітня 2019 року о 07.56 год., виконуючи обов`язки з перевезення пасажирів, позивач керував транспортним засобом ЧАЗ, модель А 079.52 Еталон, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений відповідачем, в результаті чого було складено у відношенні позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 1041530. При складанні оскаржуваної постанови позивач надавав відповідачу пояснення, що допустиму кількість перевезення пасажирів не перевищував. Відповідач не заходив в салон транспортного засобу, в результаті чого не рахував кількість пасажирів, які знаходилися в салоні транспортного засобу, не встановив анкетні дані пасажирів, не відібрав у них пояснення, не зазначив дані технічної характеристики транспортного засобу. Також, у порушення чинного законодавства України відповідачем не були надані будь-які докази, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-2 КУпАП. Більш того, в оскаржуваній постанові відсутні докази, які могли би бути здійснені за допомогою технічних засобів, що мають функції фото- і відеозйомки, відеозапису, які б підтверджували факт перевищення кількості пасажирів, в результаті чого відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення. Позивач вважає, що постанова є незаконною, так як складена з порушенням вимог ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП, а тому просить постанову скасувати. Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 27.08.2019 року адміністративний позов задоволено. Постанову поліцейського сержанта поліції 2 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області Калиняк Максима Миколайовича, серії ЕАВ № 1041530 від 04.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121-2 КупАп у виді штрафу в сумі 170 грн. - скасовано. Рішення суду мотивовано тим, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху є недоведеним, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем прийнята без встановлення належних і допустимих доказів. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, що під час винесення оскаржуваного рішення він діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом. З огляду на встановлений факт скоєного правопорушення відповідач обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 04.04.2019 року сержантом поліції 2 батальйону 2 роти УПП в Дніпропетровській області Калиняк М.М. складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1041530, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення, передбачене ч. 1 ст. 121-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень за те, що 04 квітня 2019 року, о 07.56 год. на 152 км водій ОСОБА_1 під час перевезення пасажирів направлення Кривий Ріг - Дніпро, протяжність маршруту понад 50 км, чим порушив п.21.1. ПДР - перевезення водіями транспортним засобом пасажирів кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки: відповідачем не було надано суду жодних передбачених ст. 251 КУпАП доказів на підтвердження правомірності ухваленої відносно позивача постанови та на спростування викладених у позові доводів. Такі докази не були додані й до ухваленої постанови. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про задоволення позову. Згідно з ч. 1 ст. 121-2 КУпАП перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п.21.1Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення. При цьому, Правила дорожнього руху встановлюють вимоги до пасажирів, які повинні, зокрема: сидіти або стояти (якщо це передбачено конструкцією транспортного засобу) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху (п.5.2 ПДР). Крім того, згідно п.27 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, у салоні автобуса розміщується така інформація, зокрема: загальна пасажиромісткість із зазначенням окремо кількості місць для сидіння пасажирів. В розумінні цих Правил пасажиромісткість - передбачена технічною характеристикою транспортного засобу та визначена у реєстраційних документах кількість місць для перевезення пасажирів у транспортному засобі. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту і Правила дорожнього руху визначають, що транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідну ліцензійну картку, знаходитися в належному технічному і санітарному стані і бути укомплектованими відповідно до вимог Правил дорожнього руху. Отже, кількість пасажирських сидячих і стоячих місць вказана в реєстраційних документах транспортного засобу і залежить від моделі самого транспортного засобу. Перевезення водіями транспортних засобів пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу, є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121-2 КУпАП. У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП. Відповідно до статті 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. В матеріалах справи відсутні будь-які докази вини позивача у вчиненні правопоррушення, передбаченого ч.1 ст.121-1 КупАП також варто вказати на те, що Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить зазначення ні кількість місць, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу, яким керував позивач у момент його зупинки відповідачем, ні фактичну кількість пасажирів, які знаходилися в транспортному засобі в момент його зупинки. Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх висновків про наявність порушення позивачем п.21.1 Правил дорожнього руху. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи, що обов`язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо недоведеності відповідачем під час судового розгляду справи правомірності прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-2 КУпАП, у зв`язку з чим вказав на наявність підстав для його скасування та задоволення позову. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення. Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 27.08.2019 року в адміністративній справі №207/1283/19(2-а/207/38/19) залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України). Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник