Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/3518/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Гаврилюк В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року Справа № 580/3518/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В., за участю секретаря Лісник Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області про визнання протиправною та скасування вимоги, стягнення коштів В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Черкаській області (далі - відповідач) про: - визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-2194-50-У; - стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Черкаській області на користь позивача надмірно сплачених коштів у сумі 20 662,84 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року позовну заяву було повернуто позивачу у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Постановляючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява подана позивачем поза межами строку звернення до адміністративного суду за відсутності поважних причин для поновлення такого строку. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що з 20.08.2012 він не займався підприємницькою діяльністю, 28.02.2019, дізнавшись про наявність у нього заборгованості зі сплати ЄСВ, подав заяву про припинення підприємницької діяльності та сплатив борг, а 23.10.2019 дізнався, що його підприємницька діяльність була припинена ще 28.09.2015 рішенням суду у справі № 823/4668/15 за позовом податкового органу, участі в якій він не приймав та не повідомлявся судом про її розгляд. Таким чином, апелянт наполягає на тому, що дізнавшись 23.10.2019 про протиправність прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018 № Ф-2194-50-У, він звернувся до суду з цим позовом. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята за неповно встановлених обставин цієї справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про поновлення строку звернення до суду та, відповідно, про повернення позовної заяви. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи. У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав. Нормативно-правове обґрунтування. Так, відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та за загальним правилом становить шість місяців. При цьому, КАС України регламентовано повноваження суду поновити особі строк звернення до суду з адміністративним позовом за наявності поважних причин його пропуску. Обставини, установлені судом апеляційної інстанції. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що 28.09.2015 Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 823/4668/15 ухвалено постанову, якою припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 . Зазначене судове рішення прийнято без участі ОСОБА_1 або його представника і докази щодо повідомлення ОСОБА_1 про наявність відповідного судового спору відсутні. Предметом оскарження в цій справі є вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2018, якою позивачу як ФОП нараховано заборгованість з ЄСВ. Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, стверджує, що йому стало відомо про порушення його прав та інтересів вказаною податковою вимогою 23.10.2019 після ознайомлення із судовим рішенням у справі № 823/4668/15. Доказів, які б спростовували такі доводи позивача, матеріали справи не містять. Висновки суду апеляційної інстанції. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом наведені поважні причини пропуску строку на оскарження спірної податкової вимоги. Приходячи до такого висновку, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні від 27.06.2000 по справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи. У рішенні від 13.01.2000 по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28.10.1998 по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви через пропуск строку звернення до суду та порушення права позивача на доступ до суду. Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 11 лютого 2020 року. Головуючий суддя Судді: