Постанова 4821 № 711/9085/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження 33/821/74/20 Справа № 711/9085/19 Головуючий по 1 інстанції Степаненко О.М. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАПДоповідач в апеляційній інстанції Соломка І.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 лютого 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Соломка І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення №711/9085/19 відносно ОСОБА_1 , що надійшли з Придніпровського районного суду м. Черкаси за апеляційною скаргою останньої та її захисника Волосовського В.В. ,- в с т а н о в и л а: Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово непрацюючу, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 420,40 грн. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 15.11.2019 о 00 год. 45 хв. в м. Черкаси по вул. Митницька, 16 керувала автомобілем KIA RIO, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів та мови, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовилась в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 та захисник Волосовський В.В. подали апеляційну скаргу в якій просили її скасувати, а провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог апелянти посилаються на те, що ОСОБА_1 не мала жодних ознак алкогольного сп`яніння, та таких даних не містять і матеріали справи, а тому працівниками поліції безпідставно було запропоновано останній пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Також апелянти вказують на те, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише наполягала на такому огляді в закладі охорони здоров`я, а не на місці зупинки, як на тому наполягали працівники поліції, у зв`зку з чим, вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши думку захисника Волосовського В.В., який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовільнити, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані. Висновок районного суду про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Обґрунтування невинуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, які містяться в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та їїзахисника Волосовського В.В., є безпідставними та спростовуються наявними по справі доказами, зокрема: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 319182 від 15.11.2019, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 15.11.2019 о 00 год. 45 хв. в м. Черкаси по вул. Митницька, 16, керувала автомобілем KIA RIO, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів та мови, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовилась в присутності двох свідків, чим порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, (а.с. 1); - письмовими показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вони давали працівникам поліції про те, що вони були свідками того як водій автомобіля ОСОБА_1 в їх присутності відмовилася проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку (а.с. 2); - показаннями свідка ОСОБА_2 , який був допитаний місцевим судом, та підтримав свої письмові показання. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_1 поводила себе відносно працівників поліції не коректно, висловлювалася на їх адресу нецензурною лайкою; - даними рапорта інспектора поліції Шульжина О.В., згідно якого було отримано повідомлення на службовий планшет про те, що дівчина керує автомобілем з д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Вказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено в м. Черкаси по вул. Митницька, 16.Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у неї було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що остання відмовилася в присутності двох свідків. На водія ОСОБА_1 було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3); - даними відеозапису з нагрудних камер поліцейського на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 не заперечувала факт керування нею транспортним засобом, та на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я або за допомогою приладу «Драгер» відмовилася, у зв`язку з чим було залучено двох свідків, в присутності яких ОСОБА_1 в черговий раз відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Також на відеозаписі зафіксовано намагання ОСОБА_1 та її пасажира вирішити питання без складання адміністративних матеріалів. Крім того, ОСОБА_1 вказувала, що 4 роки проживала з працівником поліції, у зв`язку з чим просила не складати відносно неї адміністративні матеріали, при цьому поводила себе грубо, та нецензурно висловлювалася. Після складання адміністративних матеріалів, на численні пропозиції правників поліції поставити свої підписи в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 неодноразово то погоджувалася, то відмовлялася, кричала, та вказувала, що бажає пройти огляд в закладі охорони здоров`я, на що працівники поліції пояснили останній, що у відповідності до чинного законодавства їй було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку, однак вона відмовилася в присутності 2 свідків на підставі чого було складено адміністративні матеріали за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому на даній стадії інструкцією не передбачено здійснення повторних дій, направлених на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Також, апеляційним судом встановлено відсутність порушень вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853, та вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апелянтів в цій частині є безпідставними. Доводи апелянтів про те, що ОСОБА_1 наполягала на проведенні медичного огляду в закладі охорони здоров`я, однак працівниками поліції не було забезпечено такого огляду, є неспроможними, не узгоджуються з даними відеозапису, та були предметом перевірки місцевого суду, яким зроблено вірний висновок про те, що ОСОБА_1 висловила своє бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я вже після завершення працівниками поліції всіх дій, передбачених вищевказаною інструкцією, та складання адміністративних матеріалів, а тому її вимоги на той час не підлягали до задоволення. Доводи апелянтів про те, що місцевим судом безпосередньо допитано лише одного свідка по справі ОСОБА_2 , не можуть бути підставою для скасування постанови місцевого суду, оскільки як вбачається з матеріалів справи, захисник Волосовський В.В. не наполягав на повторному виклику свідка ОСОБА_3 , який не з`явився в судове засідання. Апелянти вказують про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, однак вони є безпідставними, та не узгоджуються з рапортом працівника поліції, показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно яких у ОСОБА_1 відчувався запах алкоголю з порожнини рота, була порушена координація рухів та мови, її поведінка не відповідала обстановці, та даними відеозапису з нагрудних відеокамер поліцейських. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд бере також до уваги те, що місцевим судом детально проаналізовано відеозапис з нагрудних камер поліцейських, та зроблено вірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, вважаю, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно. Вина ОСОБА_1 доведена повністю, а її дії за ч.1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані вірно. Тому твердження апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставним. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, та особі правопорушника. З врахуванням вищевикладеного, вважаю, що постанова районного суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття справи за відсутності складу адмінправопорушення, як про це просять апелянти, відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її захисника Волосовського В.В., - залишити без задоволення. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Соломка