Постанова 4821 № 695/2456/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року м. Черкаси Справа № 695/2456/19 Провадження № 22-ц/821/104/20 категорія: 310020000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Василенко Л. І. суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 ; відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 4 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на дітей, у складі: головуючого судді Середи Л. В., в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 10 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на дітей. Позовні вимоги мотивовані тим, що перебуваючи у шлюбі з відповідачкою, який рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2015 року було розірвано, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним судовим рішенням також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття починаючи з 24 листопада 2015 року. У зв`язку із зміною сімейного стану платника аліментів, ОСОБА_1 просив змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, посилаючись на укладення шлюбу з ОСОБА_4 , народження ІНФОРМАЦІЯ_2 спільного сина ОСОБА_5 , що відповідно зумовлює їх утримання позивачем та значних фінансових витрат. В той же час, розмір відрахувань, які на даний час здійснюються на користь відповідачки в якості аліментів присуджених на утримання спільного з нею сина, перевищує мінімальний розмір аліментів визначених законом та в середньому щомісячно складає 5300 грн. Посилаючись на викладені обставини позивач, на підставі статей 182, 184, 192 СК України, просив зменшити розмір стягуваних аліментів з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку. Відкликати виконавчий лист № 695/3913/15-ц від 25.12.2015 виданий Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 листопада 2019 року у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на дітей відмовлено повністю. Рішення мотивовано відсутністю в матеріалах справи доказів, які б свідчили про погіршення матеріального стану платника аліментів, який відповідно унеможливлює виконання обов`язку по їх сплаті у розмірі визначеному судовим рішенням. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 03 грудня 2019 року, ОСОБА_1 просив скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 листопада 2019 року, з підстав постановлення його з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема, застосовано не вірне тлумачення закону. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно не взяті до уваги доводи скаржника про погіршення його матеріального становища та посилання на його доходи зазначені в декларації про доходи за 2018 рік та декларації про доходи його дружини ОСОБА_4 і вважає, що вказані документи не можуть бути доказом його матеріального становища оскільки не стосуються предмета спору з яким він звернувся у 2019 році, а підставою для такого звернення послугувало збільшення витрат на утримання сім`ї у зв`язку з народженням 12 червня 2019 року другого сина ОСОБА_5 , а також те, що дружина позивача ОСОБА_4 , хоча і не припинила підприємницьку діяльність, але не може в повній мірі здійснювати її у зв`язку з необхідністю догляду за малолітньою дитиною. Скаржник переконаний, що надані ним докази на підтвердження заявлених позовних вимог дають підстави для їх задоволення. Відповідач правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу не скористалася і своїх заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направила. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 16 грудня 2019 року відкрито апеляційне провадження у даній справі. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року розгляд апеляційної скарги призначено на 11 лютого 2020 року на 15:00 год. в порядку письмового провадження без повідомленням учасників справи. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Матеріалами справи встановлено, що 26 грудня 2006 року між сторонами було зареєстровано шлюб в період якого у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження від 01 лютого 2007 року № НОМЕР_1 наявним у матеріалах справи. (а.с. 7) Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25 грудня 2015 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 грудня 2006 року. Цим же судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття починаючи з 24 листопада 2015 року. Визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його матір`ю - ОСОБА_2 (а.с. 5) Належних доказів на підтвердження того, що рішення суду про стягнення аліментів перебувало на примусовому виконанні позивачем не надано. Однак, зі змісту довідки, виданої ОСОБА_1 . Прокуратурою Черкаської області від 03 липня 2019 року № 18/166 вх.19, вбачається, що з 05 січня 2017 року він працює на посаді начальника відділу в органах прокуратури Черкаської області, його дохід в даній структурі за останні 6 місяців, що передували видачі вказаної довідки, а саме з січня 2019 року по червень 2019 року становив 156 079 грн. 28 коп., з яких розмір утриманих аліментів складає 31 410 грн. 95 коп., що в середньому за вказаний період становить 5 235 грн. 15 коп. (а.с. 10) 25 липня 2018 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб зі ОСОБА_6 (а.с. 6) Відповідно до Свідоцтва про народження № НОМЕР_2 від 12 червня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 8) Згідно довідки про дохід за № 18/233 вих.19 від 16 вересня 2019 року, виданої Прокуратурою Черкаської області, яка включає в себе період з січня 2019 року по серпень 2019 року загальна сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за вищевказаний період становить 208 657,26 грн., загальна сума прибутку за виключенням аліментів складає 166 664 грн. 99 коп., розмір же аліментів за вказаний період в середньому становить 5 249 грн. 03 коп. (а.с. 32)

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду повністю відповідає. З матеріалів справи вбачається, що даний спір виник між сторонами з підстав зміни розміру стягнення аліментів на утримання дитини, про який просить їх платник, обґрунтовуючи вказане погіршенням його матеріального стану, у зв`язку з перебування на утримання іншої малолітньої дитини та її матері, яка будучи приватним підприємцем не припинила свою підприємницьку діяльність, але не може в повній мірі її здійснювати у зв`язку з необхідністю догляду за малолітньою дитиною. Ратифікувавши у 1991 році Конвенцію про права дитини 1989 року, Україна прийняла на себе міжнародно-правові зобов`язання по здійсненню міжнародних стандартів прав дитини, відповідно з якими вона повинна забезпечити добробут, охорону здоров`я, житло, освіту для кожної дитини без будь-якої дискримінації, забезпечити якнайкраще здійснення інтересів і прав дитини в усіх сферах суспільного життя. Норми цієї Конвенції, відповідно до ст. 9 Конституції України 1996 р., діють як складова національного законодавства України з 27 вересня 1991 року, тобто з часу її ратифікації Україною. У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Статтями 8 та 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Відповідно до положень ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною 2 ст. 182 СК України в редакції Закону України № 2037-VIII від 17 травня 2017 року встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до норм ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Виходячи зі змісту ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду, позивач наголошував на зміні його сімейного становища та, у зв`язку зі збільшенням утриманців, погіршенні його майнового стану, який існував на момент ухвалення рішення по відношенню на час звернення з указаним позовом до суду. Судом встановлено, що дійсно, на час звернення до суду з даним позовом, позивач зареєстрував шлюб 25.07.2018 з ОСОБА_7 та в даному шлюбі у них народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . З`ясовуючи наявність підстав, визначених законом, для зміни в сторону зменшення розміру стягнутих судом аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , судом враховано наступне. Так, відповідно до роздруківки щорічної декларації ОСОБА_1 за 2018 рік з Єдиного державного реєстру декларацій, вбачається, що загальний розмір його заробітної плати становив 377 976 грн. Крім того, перебуваючи у даному шлюбі дружина позивача придбала транспортний засіб. Позивач має на зберіганні іноземну валюту 10 000 доларів США, отримав дохід від відчуження іншого транспортного засобу. При цьому, відповідно до довідок наданих з місця роботи середній розмір заробітної плати ОСОБА_1 у 2019 році становить 26 082,16 грн. щомісячно (208 657,26 : 8 = 26 082,157). Твердження ОСОБА_1 про перебування на його утриманні дружини спростовується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до яких його дружина - ОСОБА_4 з 10 грудня 2010 року зареєстрована фізичною особою підприємцем, та не перебуває в стані припинення. Її дохід у 2018 році від здійснення підприємницької діяльності складав 593 670 грн. Крім того, у неї наявні грошові активи в розмірі 20 000 дол. США, 12 вересня 2018 року вона набула право власності на автомобіль марки BMW модель 32OD 2014 року випуску, вартістю 293 826 грн., також вона є власником автомобіля МАЗ модель 8114, 1987 року випуску та власником земельної ділянки площею 0,1 га в м. Золотоноша Черкаської області. Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Апеляційний суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення його матеріального стану, внаслідок зміни сімейного стану, яке повинно враховуватись судом при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів. Обставини, на які послався позивач, як на підстави для зменшення розміру аліментів, за наявних в матеріалах справи доказів, не дають підстав для задоволення позову в частині зменшення розміру аліментів, оскільки самі по собі наведені обставини, без їх належного підтвердження, не можуть бути підставою для надання переваги у матеріальному забезпеченні однієї дитини порівняно з дитиною, щодо якої ставиться питання про зменшення розміру аліментів. Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що наявність у нього та його дружини на праві власності автомобіля BMW модель 32OD 2014 року випуску не може слугувати підставою для оцінки його нинішнього матеріального становища, оскільки вказаний автомобіль було придбано в 2018 році, то воно також не заслуговує на увагу, адже наявність, зокрема, і даного автомобіля характеризує загальний матеріальний стан нинішньої сім`ї позивача, а отже і безпосередньо його майновий стан. Виходячи наведених обставин справи, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції, щодо відсутності правових підстав для зменшення розміру аліментів та зміни способу їх стягнення є достатньо обґрунтованими та вмотивованими, оскількина виконання вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивач не довів суду того, що в нього значно змінилось матеріальне становище та за своїм матеріальним станом він не здатен сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі встановленому рішенням суду, тобто його матеріальний та сімейний стан змінився настільки, що унеможливлює виплату ним аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів), що є підставою для зменшення розміру аліментів. Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга позивача не містить. За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 4 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 11 лютого 2020 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: В. Г. Бородійчук Л. В. Нерушак