Постанова 4857 № 460/785/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 460/785/19 пров. № 857/11877/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, ухвалене суддею Дорошенко Н.О. у м. Рівне о 16:15, повний текст якого складений 23 серпня 2019 року, у справі № 460/785/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, зобов`язання до вчинення дій, - ВСТАНОВИВ: 04 квітня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - Рівненської митниці ДФС, у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000051/2 від 08.01.2019 та зобов`язати відповідача повернути надмірно сплачені кошти у розмірі 142644,45 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що митну вартість імпортованого транспортного засобу визначено за основним методом та до декларації додано рахунок-фактуру на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Позивач не заперечує права митних органів на здійснення контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак вказує, що такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце лише за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Покликаючись на ч.6 ст.54 Митного кодексу України вказує, що такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невірного проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості, неподання декларантом або уповноваженою ним особою докуметів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомоостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, невідповідності обраного декларантом або уповноважениою ним особою методу визначення митної вартості умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Вказує, що наявність у митного органу обгрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обгрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких можуть усунути сумніви у їх достовірності. Причиною коригування митної вартості автомобіля стала відмова у наданні усіх додаткових документів, законних підстав у витребуванні яких, на думку позивача, не було. Вказує, що така підстава для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю як відмова в наданні усіх додаткових документів, витребуваних митницею, в законі відсутня. При цьому позивач зауважує, що Рівненською митницею ДФС не було вказано на ознаки підробки, недостовірності чи відсутності необхідних даних у рахунку-фактурі, не було вказано про надходження документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Вважає, що зазначення в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості про наявність відповідних сумнівів у зв`язку з тим, що вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом із вказівкою на каталог SuperSchwacke 12.2018, згідно даних якого сума на подібний транспортний засіб встановлена на рівні 32500 Євро, не може вважатись конкретними обставинами, які викликали відповідні сумніви щодо заявленої митної вартості, а відтак слугувати обгрунтованою підставою вчинення всіх наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості від 08.01.2019 №UA204000/2019/000051/2. В позові в частині позовної вимоги про зобов`язання повернути надмірно сплачені кошти відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Із змісту ст.19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 04.12.2018 компанією Автохаус Хайбат (вул. Ґотлоб-Баукнехт 2-4 75365 Кальв, Німеччина, власник М. Хайбат) виставлено ОСОБА_1 рахунок - фактуру/договір купівлі-продажу № 412181 від 04.12.2018 на суму 19000,00 євро без ПДВ на транспортний засіб: VW TOUAREG V8 4.2 TDI, ідентифікаційний номер автомобіля: НОМЕР_1 , дата першої реєстрації: 24.07.2014, пробіг в км: 126000 (т.1 а.с.143-146). Відповідно до квитанції №/---7 (без зазначення дати) ОСОБА_1 сплачено за автомобіль VW Touareg V8 4., НОМЕР_1 кошти в сумі 19000,00 Євро (т.2 а.с.3). Згідно з експортним товаросупровідним документом (експортна декларація країни відправлення) MRN 18DE585896480870Е1, дата видачі 04.12.2018, призначено для експорту автомобіль VW Touareg V8 4.2 tdi, дизель, вживаний, 4134соm, (НОМЕР_1), відправник/експортер Мемет Хайбат (вул. Ґотлоб-Баукнехт 2-4, 75365 Кальв (DE) Німеччина), одержувач ОСОБА_1. Митний орган експорту DE005858, Головна митниця Карлсруе, Митниця Пфорцхайм, вул. Фрайбурґер 11, 75179 Пфорцхайм. Зазначено, що до експортного товаросупровідного документу долучено, зокрема, міжнародний документ - рахунок-фактура 04121801 (т.1 а.с.147-150). 28.12.2018 декларантом ОСОБА_1 до митного органу була подана митна декларація ІМ 40 ДЕ №UA204010/2018/229548 на імпортований автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, призначення: для використання по дорогах загального користування (для перевезення пасажирів), номер двигуна (маркування) - CKDA, пасажирський, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів 4134 куб.см, колісна формула 4х4, тип кузова - універсал, вживаний, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014, та надано відповідні документи, перелік яких наведено в гр.44 митної декларації. В декларації зазначено: метод визначення митної вартості товарів в гр. 43 ліве поле - 1, праве поле - не заповнене; ціна товару 19000,00 (графа 42); відомості про вартість - 593475,07 грн (графа 12), що при курсі валюти 31,23553 (графа 23) становить 19000,00 EUR (графа 22) (т.2 а.с.45-47). Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками було згенеровано форми митного контролю: "210-1 Проведення митного огляду транспортного засобу; "911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки". 28.12.2018 уповноваженою особою митного органу надіслано декларанту електронне повідомлення про те, що митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів (витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018 від 28.12.2018 - 32500 eur). Зазначено, що згідно з ч.5 ст. 54 МК України при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994. Враховуючи викладене, запропоновано позивачу надати: 1. касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2. висновок експерта-автотоварознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу, із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації. Також повідомлено, що декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (т.2 а.с.8). 03.01.2019 декларантом до митного органу подано додаткові документи, а саме: витяг з сайту оголошень та квитанцію про оплату за транспортний засіб №/--7. 08.01.2019 Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA204000/2019/000051/2 (т.1 а.с.10-11). 08.01.2019 Рівненською митницею ДФС відповідно сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00050 (т.1 а.с.12-13). Зі змісту карки відмови, підставами для її формування є неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 08.01.2018 №UA204000/2019/000051/2. Відповідно до вимог розділу X МК України імпортований позивачем товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов`язання шляхом сплати до Державного бюджету обов`язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.01.2019 №UA204000/2019/000051/2 (т.1 а.с.60-61). Сплата позивачем гарантійного зобов`язання в сумі 155723,63 грн підтверджена квитанцією від 10.01.2019 (т.1 а.с.65). 17.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до Рівненської митниці ДФС із заявою про долучення до митної декларації ІМ 40 ДЕ UA 204010/2019/200775 висновку експерта-товарознавця щодо вартості транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG НОМЕР_1 із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації для підтвердження заявленої митної вартості даного транспортного засобу згідно з п. 8 ст. 55 МК України. ОСОБА_1 просив відмінити рішення про коригування митної вартості товару з урахуванням даного висновку, повернути фінансову гарантію у порядку та строки, визначеними МК України, згідно з пунктом 10 статті 55 МК України (т.1 а.с.20). Рівненська митниця ДФС листом від 22.01.2019 №656/19/17-70-19 повідомила ОСОБА_1 , що наданий звіт про оцінку майна, датований 16.01.2019 №б/н, не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів в частині проведених розрахунків при визначенні вартості транспортного засобу, та зазначення окремих даних, джерелом яких є періодичне видання SuperSCHWACKE. Відповідно до абз. 4 п. 4.6 Методики джерела інформації повинні бути актуальними, тобто відповідати даті оцінки. Разом з тим, долучений до Звіту витяг з електронного довідника SuperSCHWACKE сформований 03.01.2019, проте договір на проведення оцінки укладений та сама оцінка проведена 14.01.2019. У зв`язку з цим, у Рівненської митниці ДФС відсутні підстави для скасування спірного рішення про коригування митної вартості товару (т.1 а.с.51). ОСОБА_1 скористався визначеним Главою 4 МК України правом оскарження рішення митного органу до органу вищого рівня, шляхом звернення до ДФС України зі скаргою від 02.02.2019 на незаконні рішення Рівненської митниці ДФС, у якій просив рішення №UA204000/2019/000051/2 від 08.01.2019 про коригування митної вартості та рішення №К 656/19/17-70-19 від 22.01.2019 про відмову у задоволенні заяви скасувати і повернути кошти, сплачені в якості фінансової гарантії у розмірі 139164,06 грн, у порядку та строки, визначені МК України (т.1 а.с.53-55). Державна фіскальна служба України за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 02.02.2019 листом №/Г/99-99-19-02-01-14 від 27.02.2019 повідомила про відсутність підстав для скасування оскарженого рішення про коригування митної вартості товару (т.1 а.с.56-58). Позивач, вважаючи рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000051/2 від 08.01.2019 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування та про зобов`язання повернути сплачену відповідно до нього фінансову гарантію. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно частини 1 статті 246 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та главою

8. За приписами частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Як встановлено частиною першою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За правилами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.ч. 2-3 ст. 54 МК України). Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування. Водночас частиною п`ятою цієї статті передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (Пункт 2 частини шостої статті 54 МК України). Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Орган доходів і зборів зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відтак, в силу приписів статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч.2 ст.2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України). З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що митну вартість імпортованого товару, що вказана у митній декларації, декларантом визначено за основним методом. Відповідачем під час здійснення контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості імпортованого в Україну транспортного засобу було перевірено надані до митної декларації №UA204010/2018/229548 документи. При цьому, зазначена митна вартість товару не визнана митним органом. Відповідачем поставлено під сумнів правильність визначення митної вартості декларантом, вважаючи, що заявлена митна вартість автомобіля не підтверджена документально і не відповідає інформації щодо вартості даного транспортного засобу, яка «згенерована АСАУР ДФС», що зумовило направлення декларанту електронного повідомлення про надання додаткових документів на підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: 1) касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості імпортованого транспортного засобу; 2) висновок експерта-товарознавця щодо вартості імпортованого транспортного засобу із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, його комплектації; за бажанням - інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Встановлено, що надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 04.12.2018 №MRN 18DE585896480870E1 містить відомості про рахунок за номером 04121801, однак до митного оформлення декларантом надано рахунок від 04.12.2018 №0412181. Крім того, дана копія митної декларації не містить числових значень вартості товару. Таким чином, з урахуванням інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, а саме згідно витягу з електронного довідника SuperSCHWACKE 12/2018, митним органом встановлено, що вартість імпортованого КТЗ становить 32500 Євро, що значно перевищує заявлену митну вартість КТЗ. При формуванні витягу враховано дату першої реєстрації КТЗ (24.07.2014), ідентифікаційний номер кузова, показник одометра згідно додаткового аркуша до Акта проведення митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.12.2018 №UA205010/2018/318907 (129000 км). За результатами опрацювання документів, долучених до митної декларації, відповідно до положень статей 53, 54, 368 МК України, декларанту направлено письмову вимогу про необхідність подання додаткових документів, визначивши їх чіткий перелік, та роз`яснено, що декларант не позбавлений права надання інших документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Однак, декларантом на вимогу митниці надано документи - квитанцію про оплату за транспортний засіб та витяг з сайту оголошень, якими належним чином не підтверджено числові значення митної вартості транспортного засобу, а саме у квитанції про оплату за транспортний засіб №/--7 відсутній обов`язковий реквізит - дата її формування, що ставить під сумнів факт оплати за імпортований транпортний засіб, а згідно витягу з сайту оголошень в оголошенні не вказано ідентифікаційних ознак транспортного засобу, що виключає можливість його врахування при розрахунку митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу. Після випуску транспортного засобу у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, ОСОБА_1 надано звіт про оцінку майна б/н від 16.01.2019, однак такий митним органом не прийнято до уваги, як такий, що не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 в частині проведених розрахунків при визначенні вартості транспортного засобу, та зазначення окремих даних, джерелом яких є періодичне видання SuperSchwacke. Зокрема згідно з абз.4 п. 4.6 Методики джерела інформації повинні бути актуальними, тобто відповідати даті оцінки. Натомість, долучений до Звіту витяг з електронного довідника SuperSchwacke сформований раніше (03.01.2019), ніж укладений договір на проведення оцінки -14.01.2019. Крім того, згідно Розділу І Звіту та відповідно до п. 2.1 Звіту датою оцінки є також 14.01.2019. Слід зазначити, що саме позивач на стадії декларування товару (подання декларації та інших документів) зобов`язаний довести та надати докази (відповідні документи) того, що має право декларувати товари за основним методом - за ціною договору (контракту), і лише у разі надання таких документів, контролюючий орган за наявності у нього сумнівів може витребувати додаткові документи, що передбачені ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України. За таких обставин, суд вважає, що відповідачем обґрунтованість сумнівів в заявленій декларантом митній вартості, з врахуванням документів, поданих до митного оформлення товару, доведена в повному обсязі. Щодо обгрунтованості підстав неможливості застосування митним органом при визначенні митної вартості автомобіля попередніх п`яти методів колегія суддів зазначає наступне. Частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Судом встановлено, що декларантом були надані органу доходів і зборів документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, однак їх зміст не підтвержував заявлену митну вартість ввізного товару та на вимогу митного органу належних документів декларантом не надано. Так, за змістом пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Митні органи наділені виключною компетенцією в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою їм надано повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що у зв`язку з наявнісьтю умов, визначених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, у митного органу були наявні правові підстави для витребування у декларанта додаткових документів. Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом у зв`язку з відмовою в наданні усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України та відповідно до ч.5 ст.54 МК України. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 МК україни) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (ст.62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на онові додавання вартості (ст.63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Вартість транспортного засобу визначено на підставі положень наказу ДМСУ від 13.10.2006 №885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», принципів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, витяг з електронного довідника SuperSchwacke 12/2018 - 32500 Євро. Числове значення митної вартості із врахуванням його фактичної кількості та з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення, у національній валюті становить 1015154,73 грн. Також зі змісту рішення слідує, що його прийняттю передувало проведення митним органом консультації з декларантом, доведення інформації про право декларанта вчиняти дії, передбачені ч.7 ст.55 та Главою 4 Митного кодексу України. Тобто, відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування неможливості визначення митної вартості за ціною контракту (метод 1) та необхідності визначення митної вартості товару за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України). Також у спірному рішенні зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Таким чином, висновок про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом за ціною контракту з підстав ненадання декларантом позивача документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, та про застосування при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу за резервним методом колегія суддів вважає правомірним. Наведені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення незаконного рішення, що підлягає скасуванню. Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000051/2 від 08.01.2019 та зобов`язання повернути надмірно сплачені кошти у розмірі 142644,45 грн є безпідставними та необгрунтованими, що має наслідком відмову в їх задоволенні. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню. Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС задовольнити, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року у справі №460/785/19 - скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості від 08.01.2019 №UA204000/2019/000051/2 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 11.02.2020.