Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/13538/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2020 року справа №200/13538/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (повний текст складено 27 листопада 2019 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/13538/19-а (суддя І інстанції - Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Донецького державного університету управління про визнання бездіяльності протиправної, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості за виплатою стипендії ,- В С Т А Н О В И В : Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 200/13538/19-а відмовлено у відкритті провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України. Позивачем на зазначену ухвалу суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Згідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. ОСОБА_1 (в подальшому - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Донецького державного університету управління (відповідач) в якому просила: Визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати соціальної стипендії за період навчання з вересня по грудень 2014 року включно - протиправною; Зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити соціальну стипендію за період навчання з вересня по грудень 2014 року включно. Суд першої інстанції відмовляючи у відкритті провадження у справі, дійшов висновку, що оскільки в даних відносинах відповідач не має статусу суб`єкта владних повноважень, не здійснює владні управлінські функції, спір між сторонами не є публічно-правовим, тому його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Такий висновок суду першої інстанції, колегія суддів вважає помилковим, з огляду на наступне. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, це спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Таким чином, найважливішою формальною ознакою публічно-правових спорів є участь у них хоча б на одній із сторін суб`єкта владних повноважень. З аналізу положень п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, якими визначено поняття суб`єкта владних повноважень, вбачається, що суб`єктами владних повноважень можуть бути не лише органи, їхні посадові чи службові особи, а й підприємства, установи та організації і навіть фізичні особи, якщо їм делеговано певні владні управлінські повноваження. Постановою КМ України № 595 від 07.11.2014 року було затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам та організаціям Донецької та Луганської областей, (в подальшому - Тимчасовий порядок). Відповідно до пункту 9 Тимчасового порядку, стипендії та допомоги учням та студентам (курсантам), які переміщені на контрольовану територію і навчаються за державним замовленням за денною формою навчання у навчальних закладах, які переміщені на контрольовану територію, виплачуються відповідно до Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року №

882. Відповідно до п. 20 Порядку призначення і виплати стипендій соціальна стипендія у розмірі та порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в обов`язковому порядку виплачується студентам і курсантам невійськових вищих навчальних закладів, які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості*, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу відповідно до цього Порядку та належать до однієї з таких категорій: 1) діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, а також особи, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків; 2) особи, які згідно із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мають пільги під час призначення стипендії; 3) особи, які відповідно до статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мають право на призначення соціальних стипендій; 4) особи, яким Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" гарантується призначення соціальної стипендії. Колегія суддів зазначає, що повноваження щодо виплати соціальної стипендії державою делеговані навчальним закладам, у яких навчаються діти-сироти чи діти, позбавлені батьківського піклування. Таким чином, Донецький державний університет управління здійснює делеговані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо нарахування та виплати соціальної стипендії і має статус суб`єкта владних повноважень, оскільки виплата такої стипендії є соціальною виплатою, гарантованою державною. Державні соціальні гарантії - це встановлені законами розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя окремих верств населення, не нижчий від прожиткового мінімуму. Отже, суд першої інстанції у справі, що розглядається, дійшов помилкового висновку, що цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта, який виконує делеговані законодавством повноваження щодо виплати соціальної стипендії дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, і з цих підстав відмовив у відкритті провадження у справі. З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 240, 308, 311, 320, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 200/13538/19-а - задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 200/13538/19-а - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Повне судове рішення складено 11 лютого 2020 року. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко