Постанова Чернігівський апеляційний суд № 731/588/19

Справа № 731/588/19 Головуючий у 1 інстанції Савенко А. І. Провадження № 33/4823/42/20 Категорія - ч.1 ст.163-1 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 лютого 2020 року місто Чернігів Суддя судової палати в кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду Короїд Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого головним бухгалтером ТОВ «Агровет Продакшн», притягнуто до адміністративної відповідальності та за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн та стягнуто судовий збір на користь держави у сумі 420 грн 40 коп. Судом першої інстанції встановлено, що «згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА 568071 від 23.12.2019 року ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 вчинив триваюче адміністративне правопорушення, яке зафіксоване у акті перевірки від 07.11.2019 року № 116/05/41737108 та полягає у порушенні порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження сум податку на додану вартість, які підлягають сплаті до Державного бюджету, а також завищені від`ємного значення з ПДВ, чим порушив п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП». Не погодившись з рішенням суду, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог процесуального закону, оскільки розгляд справи відбувся у його відсутність, суд не перевірив чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, так як його фабула не відображала усіх істотних ознак правопорушення, а також те, що поза увагою суду залишилось оскарження ним до суду податкового повідомлення-рішення, тоді як відповідно до положень ст. 56-18 Податкового кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо його оскарження, грошове зобов`язання вважається неузгодженим. Крім того, вказує на пропущені строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП, оскільки дана перевірка була за період з жовтня 2018 по травень 2019 року і порушення не є триваючими. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, виходячи зі змісту ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 37 від 23.12.2019 року головним бухгалтером підприємства ОСОБА_1. порушені вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження сум податку на додану вартість. Перевірка проводилась за період з 01.10.2018 року по 31.05.2019 року. У постанові суду взагалі не вказано, які обставини були встановлені судом саме у судовому засіданні, а лише зазначено «згідно з протоколом про адміністративне правопорушення». При цьому сам протокол про адміністративне правопорушення, який покладено в основу постанови суду першої інстанції, містить посилання лише на акт документальної позапланової перевірки від 07.11.2019 року. Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.163-1КУпАП до протоколів не надано. Під час апеляційного розгляду встановлено, що ТОВ « Агровет Продакшн» оскаржило до адміністративного суду податкові повідомлення-рішення, які складені на підставі акта перевірки від 07.11.2019 року. І на даний час рішення з цього приводу не прийняті. Згідно ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. При цьому, п.56.18 цієї статті визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП є передчасним. Таким чином, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Ч. 2 ст. 38 КУпАП передбачає, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Отже, зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії та відповідно, унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Судовим розглядом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення № 37 від 23 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 складений за наслідками проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агровет Продакшн». Даною перевіркою, крім іншого, встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2018 року та за січень, травень 2019 року, тобто події мали місце саме у цей період. Вважаючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є триваючим, суд першої інстанції не врахував, що чинний КУпАП не містить визначення триваючого правопорушення. При цьому, суд залишив поза увагою, що згідно ст. 202 Податкового кодексу Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням певних особливостей. Відповідно до п. 49.18.1 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що Податковим кодеком України прямо встановлено строки звітного періоду з закінчення якого і обраховується дата вчинення адміністративного правопорушення. З врахуванням вищевикладеного, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції належним чином не виконав вимоги ст. ст. 38, 245, 247, 251, 252, 278, 279, 280 КУпАП, не дослідив матеріали справи, не встановив дату виявлення адміністративного правопорушення, не врахував вимоги ст. ст. 38, 247 КУпАП, дійшов помилкового висновку, що правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є триваючим тому безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за межами строків встановлених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Враховуючи вище викладене, постанова Варвинського районного суду Чернігівської області від 14.01.2020 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку із закінченням на момент її розгляду судом першої інстанції строку накладення адміністративного стягнення. Керуючись ст. 38, 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 14 січня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - скасувати, а провадження по справі закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. СуддяЮ. М. Короїд