Постанова 4824 № 753/20672/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №753/20672/2019 Головуючий у І інстанції - Заставенко М.О. апеляційне провадження №22-ц/824/2529/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., за участю секретаря Немудрої Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Житлово-будівельного кооперативу «Захисник» - адвоката Головненка Дмитра Олександровича на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Захисник», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСВ Практик» про визнання майнових прав на частку в об`єкті незавершеного будівництва та зобов`язання вчинити дії, встановив: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до ЖБК «Захисник», ТОВ «ОСВ Практик» про визнання майнових прав на частку в об`єкті незавершеного будівництва та зобов`язання вчинити дії. Разом з позовною заявою позивач звернулась до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження проінвестованої квартири за будівельним номером 16 ( 3 поверх, однокімнатна квартира загальною площею 37,7 кв.м, що розташована в житловому будинку АДРЕСА_2 ), заборони ТОВ «ОСВ «Практик», ЖБК «Захисник» та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, укладати правочини щодо відчуження спірної квартири за будівельним номером 16 (3 поверх, однокімнатна квартира загальною площею 37,7 кв.м, що розташована в житловому будинку АДРЕСА_2 ). Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт та заборонено відчуження проінвестованої квартири за будівельною адресою: АДРЕСА_2 (3 поверх, однокімнатна квартира загальною площею 37,7 кв.м), заборонено ТОВ «ОСВ «Практик», ЖБК «Захисник» та іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, укладати правочини щодо відчуження квартири за будівельною адресою: АДРЕСА_2 (3 поверх, однокімнатна квартира загальною площею 37,7 кв.м), кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:332:0051. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ЖБК «Захисник» через представника подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права просило ухвалу скасувати, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що позивач не обґрунтував у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду у даній справі. Зазначає, що між ОСОБА_1 та ЖБК «Захисник» відсутні правовідносини, в тому числі договірні відносини та взаємні зобов`язання. 20 червня 2014 року між ЖБК «Захисник» та TOB «ОСВ Практик», було укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво №2, на умовах якого останній мав на свій ризик своїми та/або залученими силами та засобами збудувати та передати у власність ЖБК «Захисник» об`єкт будівництва, а TOB «ОСВ Практик» - прийняти закінчений будівництвом об`єкт будівництва та оплатити його в межах договірної ціни. Згідно додаткової угоди б/н від 03 листопада 2014 року до договору, замовник передав генпідряднику частину своїх функцій, що виключно стосуються організації фінансування будівництва помешкань та приміщень, перелік яких наведений в п.1.2 договору. Пунктом 1.2 Договору встановлено, що з метою забезпечення фіксованої вартості житла для членів кооперативу замовник надає можливість генпідряднику залучити кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, перелік яких наведений в п.1.3 договору. Таким чином, згідно умов договору ЖБК «Захисника» уповноважив TOB «ОСВ Практик» лише залучати інвесторів, а не продавати майнові права. Також, жодних коштів для будівництва Об`єкту будівництва від ТОВ «ОСВ Практик» та/або від інших осіб, крім членів кооперативу, ЖБК «Захисник» не отримував. Жодних правочинів, щодо відчуження нерухомості в складі Об`єкту будівництва з іншими особами, ніж члени кооперативу, ЖБК «Захисник» не укладав, та повноважень на укладання таких правочинів третім особам не надавав. Як наполягає позивач, між нею та ТОВ «ОСВ Практик» укладений договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру №16 від 21 листопада 2014 року, що, на думку позивача, є підставою виникнення у неї права вимоги, яке підлягає захисту по даній справі. Отже, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру №16 від 21 листопада 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСВ Практик», не може бути підставою виникнення зобов`язань у ЖБК «Захисник» перед ОСОБА_1 . Звертає увагу суду, що на підставі оскаржуваної ухвали від 06 листопада 2019 року накладено обмеження виключно на ЖБК «Захисник», а на ТОВ «ОСВ Практик» жодних обмежень не накладено. На апеляційну скаргу ТОВ «ОСВ Практик» подало відзив, який обґрунтовувало тим, що відповідно до листа за вих. №20 від 15 липня 2019 року голова Житлово-будівельного кооперативу «Захисник» звернувся до директора TOB «ОСВ Практик» з листом відповідно до якого у зв`язку з порушенням умов Договору генерального підряду №2, а саме щодо термінів передачі об`єкта будівництва у строк до 01 вересня 2015 року на підставі ч.1 ст.615, ч.2 ст.849 ЦК України, Рішення загальних зборів №02 від 04 липня 2019 року, замовник повідомив генпідряднику про розірвання договору в односторонньому порядку та про відмову від своїх зобов`язань, а також зазначено про те, що генеральний підрядник протягом 5 календарних днів після отримання повідомлення має надати перелік осіб, які будуть включені в комісію з передачі об`єкта будівництва замовнику, повернути замовнику будівельний майданчик об`єкту будівництва, проектну документацію, розпочати передачу замовнику результатів будівельних робіт, матеріалів, документів, звірки фінансових розрахунків, відшкодувати збитки. Також повідомлено про те, що у зв`язку з розірванням договору майнові права на помешкання та приміщення, зазначені у п.1.2. Договору анулюються. Тобто, у своєму листі ЖБК «Захисник» прямо вказало на те, що майнові права на помешкання та приміщення, які профінансовано інвесторами, в тому числі і ОСОБА_1 вони незаконно анулювали. До того ж 04 липня 2019 року були проведені Загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу «Захисник» про що був складений Протокол №2 від 04 липня 2019 року. У порядку денному Загальних зборів було в тому числі включено питання щодо подальшої співпраці з генеральним підрядником будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 . За наслідками проведеного голосування на Загальних зборах по цьому питанню було вирішено розірвати договір генерального підряду на капітальне будівництво №2 від 20 червня 2014 року, укладений з ТОВ «ОСВ «Практик» на капітальне будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2 , зі всіма додатками та додатковими угодами до нього, а також надано права та повноваження голові кооперативу на розпорядження вільними площами кооперативу для проведення розрахунків з новим генпідрядником. В свою чергу ОСОБА_1 відповідно до довідки №8 від 19 лютого 2015 року, виданої їй ТОВ «ОСВ Практик», по договору купівлі-продажу від 21 листопада 2014 року, який укладено між ТОВ «ОСВ Практик» та ОСОБА_1 сплатила 169 650 грн, що складає 100% вартості майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 витратила значну суму грошових коштів на придбання майнових прав на квартиру у вищевказаному будинку на загальну суму 169 650 грн. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Зазначає, що суд першої інстанції наклав арешт та заборонив відчужувати саме ту квартиру, майнові права на які вже були оплачені ОСОБА_1 в повному обсязі, тому застосований захід забезпечення позову є спів розмірним із заявленими позовними вимогами. Просило, у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами у справі дійсно виник цивільно-правовий спір про визнання майнових прав на частку в об`єкті незавершеного будівництва та зобов`язання вчинити дії, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, вид забезпечення позову є спів мірним із заявленими позивачем вимогами. З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. Згідно положень ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. За умовами п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. За умовами п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Так, по справі встановлено, що 21 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ОСВ Практик», був укладений нотаріальний договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Пунктом 1 Договору визначено, що Продавець передає у власність (продає), а Покупець приймає у власність (купує) майнові права на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Пунктом 1.4 зазначеного договору купівлі-продажу майнових прав від 21 листопада 2014 року визначено, що документами, які будуть підставою для отримання Покупцем свідоцтва про право власності на квартири є цей договір купівлі-продажу майнових прав, довідки про оплату в повному обсязі вартості об`єкту продажу, акт приймання-передачі квартири, технічний паспорт. Замовником будівництва житлового будинку є житлово-будівельний кооператив «Захисник», який, відповідно до Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) № 1183 від 16 липня 2013 року, створений для організації будівництва зазначеного житлового будинку з певною кількістю членів кооперативу. 20 червня 2014 року між житлово-будівельним кооперативом «Захисник» (Замовник), та TOB «ОСВ ПРАКТИК» (Генеральний підрядник) було укладено Договір Генерального підряду на капітальне будівництво №2. За цим договором Генпідрядник зобов`язувався на свій ризик своїми коштами та/або залученими силами та засобами збудувати та передати Замовнику Об`єкт будівництва: житловий будинок з вбудовано-прибудованими приміщеннями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Пунктом 12 вищевказаного Договору передбачено, що з метою забезпечення фіксованої вартості житла для членів кооперативу «Захисник», замовник надає можливість Генпідряднику залучити кошти інвесторів для фінансування будівництва помешкань, перелік яких наведено в пункті 1.2 Договору. З одного боку, позивачем виконано умови договору щодо оплати вартості квартири у повному обсязі, однак отримати свідоцтво про право власності на квартиру не вдається за можливе, оскільки в запланований термін закінчення будівництва даний об`єкт будівництва не завершений та не введений в експлуатацію, з іншого боку, 15 липня 2019 року ЖБК «Захисник» звернувся з листом №20 до Директора ТОВ «ОСВ ПРАКТИК» Осипенка С.В. , в якому наявні очевидні та об`єктивні загрози порушення прав Позивача. У вказаному листі ЖБК «Захисник» повідомив, що рішенням загальних зборів членів ЖБК «Захисник», яке затвердженого протоколом загальних зборів №02 від 04 липня 2019 року, ЖБК «Захисник» в односторонньому порядку відмовляється від своїх зобов`язань за Договором та розриває в Договір повністю, посилаючись на частину 2 статті 849 ЦК України, в якій зазначено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Окрім цього, вказаним листом, було повідомлено, що у зв`язку з розірванням Договору, майнові права, в тому числі майнові права Позивача, на помешкання та приміщення, зазначені в п.1.2 Договору, анулюються. У відповідності до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Як передбачено вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд першої інстанції перевіривши обставини, якими заявник обґрунтовував наявність підстав для забезпечення позову, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення цієї заяви про забезпечення позову, оскільки невжиття зазначених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, так як можливе відчуження квадратних метрів, оплачених відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Викладені в апеляційній скарзі доводи є такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення питання про забезпечення позову, оскільки для забезпечення майбутнього збереження майна та його захисту, позивач звернувся із даною заявою, а тому ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року слід залишити без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, ЦПК України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргупредставника Житлово-будівельного кооперативу «Захисник» - адвоката Головненка Дмитра Олександровича залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 06 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови виготовлено 06 лютого 2020 року. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді С.О. Журба Т.О. Писана