Постанова 4818 № 644/8393/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 20 січня 2026 року м. Харків справа №644/8393/24 провадження №22-ц/818/1207/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Смелянець К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Задерей Олександра Віталійовича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Задерей Олександра Віталійовича на ухвалу Індустріального районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Бабенко Ю.П., - в с т а н о в и в: У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права користування житловим приміщенням. Також представником ОСОБА_1 адвокатом Задерей Олександром Віталійовичем подана заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони Харківській міській раді та її структурним підрозділам вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу квартири АДРЕСА_1 у користування або власність третім особам, в тому числі видавати ордер на право заселення в жиле приміщення, видавати свідоцтво про право власності, реєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інші. Ухвалою Індустріального районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2025 року у задоволенні заяви адвоката Задерей Олександра Віталійовича про забезпечення позовувідмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Задерей Олександр Віталійович просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вважає, що у разі незабезпечення позову, відповідач може розпорядитися спірним майном шляхом вчинення дій щодо нього на користь будь-яких третіх осіб, що в свою чергу призведе до неможливості реального поновлення інтересів позивача до вирішення спору по суті, що у майбутньому може утруднити виконання рішення суду. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з заяви не вбачається належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зокрема не доведено реальної загрози передачі спірного майна у користування чи власність третьої особи до закінчення розгляду справи по суті. Також недоведено, що незастосування заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що предметом позовних вимог є визнання за ОСОБА_1 права користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2 . Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо. За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; належність майна відповідачу на праві власності. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами. Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виник спір щодо визнання права користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_2 . Як на підставу вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову представник позивача посилався на те, що 16 вересня 2025 року представник позивача сформував Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №443784509 та виявив, що 17 лютого 2025 року право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 було зареєстровано за територіальною громадою в особі Харківської міської ради. Вказані обставини надають можливість Харківській міській раді, незважаючи на даного судового спору, передати спірну квартиру у користування або власність третьої особи, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача. Передача спірної квартири у користування або власність третіх осіб не лише утруднить виконання рішення суду, а й призведе до можливого порушення прав зазначених осіб. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Забезпечення позову шляхом заборони Харківській міській раді вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу квартири АДРЕСА_1 у користування або власність третім особам є співмірним заявленим вимогам. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про залишення заяви про забезпечення позову без задоволення. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони Харківській міській раді вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу квартири АДРЕСА_1 у користування або власність третім особам . Підстав для задоволення заяви в іншій частині колегія суддів не вбачає. За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Керуючись ст. ст.367,368,374,376,381,382,383,384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Задерей Олександра Віталійовича задовольнити частково. Ухвалу Індустіального районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2025 року - скасувати та ухвалити нову. Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Задерей Олександра Віталійовича про забезпечення позову задовольнити частково. В порядку забезпечення позову заборонити Харківській міській раді вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу квартири АДРЕСА_1 у користування або власність третім особам. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова