Постанова 4808 № 343/396/18

Справа № 343/396/18 Провадження № 22-ц/4808/85/20 Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О. суддів: Пнівчук О.В., Ясеновенко Л.В. за участю секретаря Турів О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду, ухвалене суддею Лицуром І.М. 10 вересня 2019 року в м. Долина у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ в натурі зі спільної часткової власності частини нерухомого майна, в с т а н о в и в: У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі зі спільної часткової власності частини нерухомого майна. Свої вимоги мотивувала тим, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.01.2016 року за нею визнано право власності на 7/16 часток будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належало її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її брату, відповідачу по справі, належить 9/16 часток даного будинковолодіння як спадкоємцю після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зареєструвала своє право власності на дане нерухоме майно. Однак, між нею та відповідачем постійно виникають непорозуміння та сварки через фактичне використання житлового будинку та підключених до нього мереж. З метою добровільного вирішення даного спору вона пропонувала відповідачу провести виділ належних їм ідеальних часток будинковолодіння в натурі, однак останній від такого вирішення справи відмовляється. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила суд постановити рішення, яким виділити їй в натурі як власнику 7/16 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1 , приміщення у відповідності до варіанту №3 поділу житлового будинку літ. А, та варіанту №1 поділу господарських будівель та споруд згідно Висновку експерта №СЕ-1204-1-1028.18 від 25.03.2019 року. Стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію у зв`язку з невідповідністю вартості часток згідно запропонованого варіанту поділу ідеальній частці (її грошового виразу) в сумі 4026,00 грн. Стягнути з відповідача судові витрати по справі. Рішенням Долинського районного суду від 10 вересня 2019 року позов задоволено. Виділено в натурі із спільної часткової власності в окремий об`єкт нерухомого майна належні ОСОБА_2 7/16 ідеальних часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , виділивши їй в натурі такі приміщення: в житловому будинку літ. А: 1-3 - комору площею 4,3 кв.м., вартістю 8479,00 грн., 1-4 - житлову кімнату площею 13,5 кв.м., вартістю 26620,00 грн., 1-5 - житлову кімнату площею 19,3 кв.м., вартістю 38057,00 грн., 1-6 - прихожу площею 8,2 кв.м, вартістю 16170,00 грн., а всього приміщень в будинку площею 45,3 кв.м., вартістю 89326,00 грн.; з господарських будівель та споруд: сарай літ. Б вартістю 8713,00 грн., сарай літ. Б1 вартістю 14418,00 грн., 1/2 вбиральні літ. Г вартістю 662,00 грн., 1/2 огорожі №1 вартістю 5759,00 грн., 1/2 воріт №2 вартістю 2034,00 грн., 1/2 криниці №3 вартістю 2167,00 грн., а всього загальною вартістю 33753,00 грн., загальною вартістю реальної частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами 123079,00 грн. Зобов`язано ОСОБА_2 ліквідувати дверні прорізи між приміщеннями 1-1 і 1-3; 1-2 і 1-4; 1-6 і 1-7, облаштувати суміщений санвузол (ванна, умивальник, унітаз) в приміщенні 1-3, влаштувати перегородку в приміщенні 1-4, розділивши його на два приміщення, в яких облаштувати кухню, площею не менше 7,0 кв.м. та коридор, виділену частину будинку забезпечити індивідуальними системами електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації та опалення, в тому числі приладами обліку, шляхом влаштування нових або розгалуження існуючих інженерних мереж. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 4026,00 грн. грошової компенсації у зв`язку з невідповідністю вартості реальної частки ідеальній частці. Припинено право спільної часткової власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Стягнуто з з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 704,80 грн. відшкодування сплаченого нею судового збору, 14856,00 грн. витрат на проведення експертизи, 5000,00 грн. витрат на правову допомогу, а також в дохід держави 2727,96 грн. судового збору. Ухвалою Долинського районного суду від 11.11.2019 року виправлено описку в резолютивній частині повного тексту рішення Долинського районного суду від 10.09.2019 року, вказавши прізвище, ім`я, по батькові відповідача ОСОБА_1 . Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає рішення прийнятим за неповного з`ясування обставин справи, неправильної оцінки поданих доказів та при допущенні порушення норм матеріального та процесуального права. На його думку судом не враховано, що при зазначеному в рішенні виділенні частки співвласника житлового будинку будуть порушені ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, а саме пункти 2.21-2.35, що потягне за собою обов`язкову реконструкцію та/або прибудову до житлового будинку інших приміщень, а також проведення обов`язкового встановлення окремої системи опалення, газозабезпечення, водопостачання та електрозабезпечення для кожного новоствореного об`єкту нерухомості. До матеріалів справи також не долучено доказів наявності технічної можливості здійснення переобладнань з врахуванням можливості втручання в системи газопостачання, електропостачання, наявність дозволів компетентних органів на здійснення переобладнань чи наявності домовленості між сторонами щодо витрат на їх здійснення. Крім того, з висновку експерта №СЕ-1204-1-1028.18 вбачається, що в результаті поділу частка, що виділяється, на 4026,00 грн. менша за належну їм ідеальну частку. Однак технічні паспорти на житловий будинок АДРЕСА_1 , на основі яких проводились дослідження, надавалися станом на 09.10.2013 року та 28.06.2016 року, що свідчить про необ`єктивність оцінки і її невідповідність реальній ринковій ціні станом на 2018 рік. Також зазначає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки ним було прийнято письмові заяви про уточнення позовних вимог без винесення відповідної ухвали, які було подано позивачем 13.06.2019 року та 07.08.2019 року, хоча 06.08.2019 року було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. А в силу ст. 49 ЦПК України позивач вправі лише збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Також суд всупереч положенням ч. 1 ст. 354 ЦПК України встановив строк подання апеляційної скарги 10 днів замість

30. З огляду на наведене просить скасувати рішення Долинського районного суду від 10 вересня 2019 року та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідач та його представник не надали письмових чи усних заперечень щодо висновків, викладених експертом, та не клопотали перед судом про призначення повторної експертизи, а відтак визнали, що висновок експерта відповідає закону. Що стосується поданої нею заяви про уточнення позовних вимог, то при зверненні з позовом вона просила суд задовольнити заявлені нею позовні вимоги, виходячи з виготовленого Івано-Франківським ОБТІ розрахунку ідеальних часток в натурі, який відповідач відмовився підписати, однак з врахуванням висновку експерта виникла необхідність у поданні заяви про уточнення позовних вимог. Зазначення судом строку подання апеляційної скарги 10 днів вважає опискою, яку можна було усунути за заявою відповідача. Просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Долинського районного суду від 10 вересня 2019 року - без змін. В судовому засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, наведених у ній. Позивач та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 25.01.2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна за заповітом. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 7/16 часток будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку загальною площею 125,8 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м., допоміжною площею 62,6 кв.м., (літ. А), сараю (літ. Б), сараю (літ. Б1), сараю (літ. В), вбиральні (літ. Г), сараю (літ. Д), огорожі №1, воріт №2, криниці №3, що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а.с. 13-15). 26.02.2016 року на підставі вищевказаного рішення суду за ОСОБА_2 зареєстровано право спільної часткової власності на 7/16 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 54059139 від 26.02.2016 року (т. 1, а.с. 7-8). Інші 9/16 часток будинковолодіння належали батьку позивача ОСОБА_4 Згідно дублікату Заповіту від 04.12.2013 року, посвідченого державним нотаріусом Долинської міської державної нотаріальної контори Белей Е.І., зареєстрованого в реєстрі за реєстровим №1185, ОСОБА_4 усе своє майно заповів синові ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 199). ОСОБА_1 право власності на частку спадкового майна після смерті батька ОСОБА_4 не оформив, однак фактично користується частиною будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Згідно копії Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» 09.10.2013 року на замовлення ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 9-11), копії Технічного паспорту на даний будинок, виготовленого ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» 28.09.2016 року на замовлення ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 147-151), копії Довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» №484 від 11.11.2014 року (т. 1, а.с. 12) та копії Довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» №401 від 28.09.2016 року (т. 1, а.с. 12) станом на 28.09.2016 року (момент здійснення обстеження) до складу домоволодіння АДРЕСА_1 входили: житловий будинок (дерево) загальною площею 125,8 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м. (літ. А), сарай (цегла) загальною площею 11,1 кв.м. (літ. Б), сарай (цегла) загальною площею 16,2 кв.м. (літ. Б1), гараж (шлакоблок) загальною площею 40,3 кв.м. (літ. В), вбиральня (дошка) загальною площею 1,7 кв.м. (літ. Г), сарай (дерево) загальною площею 9,9 кв.м. (літ. Д), огорожа (метал) загальною площею 103,8 кв.м. (№1), ворота (метал) загальною площею 5,4 кв.м. (№2), криниця (бетон) 6,0 м/п (№3). Зазначених обставин сторони по справі не заперечили. Крім того судом встановлено, що відповідно до Акту обстеження матеріально-побутових умов та сімейних обставин від 03.08.2019 року, складеного депутатом Долинської міської ради Гараздом М.С. , сусідами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 проживає у будинку загальною площею 125,8 кв.м., житловою площею 63,2 кв.м. по АДРЕСА_1 . Однак, їй доступна тільки одна кімната 1-4 площею 13,5 кв.м. Інші кімнати зачинені (т. 1, а.с. 182). Ухвалою Долинського районного суду від 18.05.2018 року було задоволено клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: яка дійсна ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ?; які можливі варіанти поділу житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до розміру часток співвласників 7/16 та 9/16? Витрати за проведення даної експертизи покладено на позивача (т.1, а.с. 39-40). Ухвалою Долинського районного суду від 03.09.2018 року клопотання ОСОБА_2 про заміну експертної установи задоволено. Замінено експертну установу та доручено виконання даної експертизи експертам ТзОВ «Судова незалежна експертиза України» (т. 1, а.с. 54). Згідно Висновку експерта №СЕ-124-1-1028.18 від 25.03.2019 року, складеного судовим експертом ТзОВ «Судова незалежна експертиза України» Гайдою Б.Я. на виконання ухвали Долинського районного суду від 03.09.2018 року, ринкова (дійсна) вартість житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , станом на час проведення експертизи становить (заокруглено до 1-х грн.) 784633,00 грн.Експертом запропоновано чотири варіанти поділу житлового будинку літ. А та три варіанти поділу господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 , з відступом від ідеальних часток (т. 1, а.с. 82-146). Відповідно до зазначених у Висновку експерта варіанту №3 поділу житлового будинку літ. А та варіанту №1 поділу господарських будівель та споруд, які просила взяти до уваги позивач, та якими керувався суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, належні позивачу 7/16 та відповідачу 9/16 ідеальних часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , слід розподілити наступним чином: ОСОБА_2 слід виділити в житловому будинку літ. А: 1-3 - комору площею 4,3 кв.м., вартістю 8479,00 грн., 1-4 - житлове приміщення площею 13,5 кв.м., вартістю 26620,00 грн., 1-5 житлове приміщення площею 19,3 кв.м., вартістю 38057,00 грн., 1-6 - прихожу площею 8,2 кв.м., вартістю 16170,00 грн., а всього приміщень в будинку площею 45,3 кв.м., вартістю 89326,00 грн.; ОСОБА_1 : І - сходову площею 2,7 кв.м., вартістю 4529,00 грн., ІІ - комору площею 10,9 кв.м., вартістю 17195,00 грн., 1-1 - веранду площею 6,4 кв.м., вартістю 12620,00 грн., 1-2 - коридор площею 9,1 кв.м., вартістю 17944,00 грн., 1-7 - житлове приміщення площею 19,1 кв.м., вартістю 37663,00 грн., 1-8 - кухню площею 12,7 кв.м., вартістю 25043,00 грн., 1-9 - комору (фактично санвузол) площею 4,7 кв.м., вартістю 9268,00 грн., 1-10 - коридор площею 3,6 кв.м., вартістю 7099 грн., 1-11 житлове приміщення площею 11,3 кв.м., вартістю 22282,00 грн., а всього приміщень площею 80,5 кв.м., вартістю 153373,00 грн. Для реалізації запропонованого варіанту поділу необхідно ліквідувати дверні прорізи між приміщеннями №1-1 і №1-3; №1-2 і №1-4; №1-6 і №1-7, №1-8 і №1-9; облаштувати суміщені санвузли (ванна, умивальник, унітаз) в приміщеннях №1-3 та №1-9; влаштувати перегородку в приміщенні №1-4, розділивши його на два приміщення, в яких облаштувати кухню, площею не менше 7,0 кв.м. та коридор; кожну з частин житлового будинку забезпечити індивідуальними системами електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації та опалення (в тому числі приладами обліку (лічильниками) шляхом влаштування нових або розгалуження існуючих інженерних мереж. З господарських будівель та споруд ОСОБА_2 слід виділити сарай літ. Б вартістю 8713,00 грн., сарай літ. Б1 вартістю 14418,00 грн., 1/2 вбиральні літ. Г вартістю 662,00 грн., 1/2 огорожі №1 вартістю 5759,00 грн., 1/2 воріт №2 вартістю 2034,00 грн., 1/2 криниці №3 вартістю 2167,00 грн., а всього загальною вартістю 33753,00 грн., ОСОБА_1 - 1/2 вбиральні літ. Г вартістю 662,00 грн., сарай літ. Д вартістю 3451,00 грн., 1/2 огорожі №1 вартістю 5759,00 грн., 1/2 воріт №2 вартістю 2034,00 грн., 1/2 криниці №3 вартістю 2167,00 грн., а всього загальною вартістю 14073,00 грн. Згідно з варіантом №3 поділу житлового будинку літ. А та варіантом №1 поділу господарських будівель і споруд частка власника 7/16 часток становить 42/100=21/50 частин домоволодіння, а частка власника 9/16 часток становить 58/100=29/50 частин домоволодіння. Розмір компенсації, який може бути сплачений власником 9/16 часток власнику 7/16 часток у зв`язку з невідповідністю вартості часток згідно запропонованого варіанту поділу ідеальній частці (її грошового виразу) становить 4026,00 грн. (т. 1, а.с. 134-137). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно норм чинного законодавства позивач має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. При цьому саме варіант №3 поділу житлового будинку літ. А та варіант №1 поділу господарських будівель та споруд згідно Висновку експерта №СЕ-1204-1-1028.18 від 25.03.2019 року є найбільш справедливим, оскільки враховує інтереси обох сторін, а також вже існуюче користування житлом. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. За положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України усі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються рівні умови здійснення своїх, у тому числі, майнових прав, а відтак правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх співвласників. Поняття спільної часткової власності визначено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні. Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною 3 ст. 364 ЦК України встановлено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Системний аналіз правових норм статей 183, 358, 364 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 76, 80 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку зареєструвала своє право спільної часткової власності на 7/16 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Відповідач право власності на частку спадкового майна після смерті батька ОСОБА_4 не оформив, однак, фактично користується нею. Установивши, що сторони не можуть добровільно розділити майно, що перебуває у спільній частковій власності, а власник має право на виділ його частки і такий виділ є можливим, що підтверджується Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-1204-1-1028.18 від 25.03.2019 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для виділу частки позивача у спірному нерухомому майні за запропонованими судовим експертом варіантами №3 поділу житлового будинку літ. А та №1 поділу господарських будівель та споруд, які найбільше відповідають інтересам співвласників. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд поділив будинок в натурі без наявності доказів технічної можливості такого поділу та за відсутності дозволів на проведення робіт з переобладнання та перепланування, то суд відхиляє дані доводи з огляду на наступне. Так, звертаючись до суду з позовом про виділ у натурі частки із майна, позивач повинен довести (обґрунтувати) технічну можливість виділити частку, що зазвичай підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, який за своєю змістовною сутністю може замінювати висновок компетентних органів, на які покладено функції у сфері контролю за порядком і безпекою здійснення будівництва. Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» (зі змінами), виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. Відповідно до положень статті 152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Отже, отримання відповідних документів на переобладнання та перепланування жилого будинку необхідне лише у випадку втручання у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування у іншому випадку дозвільна документація не є необхідною. Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 року №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207, до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнанням визначається улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. Відповідно до положень пунктів 1, 3-5 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою КМУ від 07.06.2017 року №406, такими роботами є: роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення внутрішніх систем: опалення, у тому числі що передбачає встановлення або заміну обладнання індивідуальних теплових пунктів, заміна трубопроводів систем опалення, балансування систем опалення, встановлення балансувальних клапанів та/або витратомірів, зміна типу систем опалення з однотрубної на двотрубну та/або з вертикальної на горизонтальну, встановлення та/або заміна опалювальних приладів, обладнання опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури в приміщеннях, встановлення та заміна приладів-розподілювачів та іншого обладнання регулювання і обліку теплової енергії; вентиляції; водопостачання та водовідведення, у тому числі трубопроводів; силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування будівель і споруд; заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів; приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та земельних ділянках для будівництва індивідуальних гаражів. Згідно із запропонованим експертом варіантом №3 поділу житлового будинку літ. А для реалізації запропонованого варіанту поділу необхідно ліквідувати дверні прорізи між приміщеннями №1-1 і №1-3; №1-2 і №1-4; №1-6 і №1-7, №1-8 і №1-9; облаштувати суміщені санвузли (ванна, умивальник, унітаз) в приміщеннях №1-3 та №1-9; влаштувати перегородку в приміщенні №1-4, розділивши його на два приміщення, в яких облаштувати кухню, площею не менше 7,0 кв.м. та коридор; кожну з частин житлового будинку забезпечити індивідуальними системами електропостачання, газопостачання, водопостачання, каналізації та опалення (в тому числі приладами обліку (лічильниками) шляхом влаштування нових або розгалуження існуючих інженерних мереж. Таким чином запропонований у Висновку експерта варіант №3 поділу будинку не містить даних про необхідність втручання у несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, тобто виконання робіт з переобладнання та перепланування спірного будинку не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Наведене узгоджується також з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 20.03.2019 року по справі №369/8236/15-ц (провадження №61-23554св18). Доводи апелянта щодо необ`єктивності оцінки експерта в частині визначення ринкової вартості житлового будинку та господарських будівель і споруд та її невідповідності реальній ринковій ціні станом на 2018 рік, оскільки технічні паспорти на житловий будинок АДРЕСА_1 надавалися станом на 09.10.2013 року та 28.06.2016 року, суд відхиляє з огляду на таке. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» (зі змінами) під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза. Згідно Висновку експерта №СЕ-124-1-1028.18 від 25.03.2019 року при визначенні ринкової вартості експерт керувався інформацією про ціни подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування, і ним було підібрано 5 об`єктів, найбільш подібних за своїми характеристиками до спірних житлового будинку та господарських будівель і споруд як аналоги для порівняння. Разом з тим, відповідач, розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, про призначення повторної чи додаткової експертизи не клопотав і виготовленого на його замовлення висновку експертного дослідження щодо ринкової вартості спірного майна на підтвердження такої невідповідності не надав. Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції прийнято письмові заяви про уточнення позовних вимог від 13.06.2019 року та 07.08.2019 року без винесення відповідної ухвали, хоча 06.08.2019 року було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, а в силу ст. 49 ЦПК України позивач вправі лише збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання. Так, з ухвал Долинського районного суду від 13.06.2019 року та 06.08.2019 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду вбачається, що позивач подала заяву про уточнення позовних вимог у підготовчому судовому засіданні 13.06.2019 року (т. 1, а.с. 164-172, 178, 189). При цьому заява позивача від 07.08.2019 року є аналогічною заяві від 13.06.2019 року (т. 1, а.с. 190-197). Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків місцевого суду також не спростовують та не дають підстави для зміни чи скасування судового рішення. Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Долинського районного суду від 10 вересня 2019 року - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Долинського районного суду від 10 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 10 лютого 2020 року. Головуюча: О.О. Томин Судді: О.В. Пнівчук Л.В. Ясеновенко